Ухвала КГС ВС № 910/8124/19

УХВАЛА 20 липня 2020 року м. Київ Справа № 910/8124/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я. учасники справи: позивач - Фірма "ВАН ХЕЕС" ГмбХ, відповідач-1 - Київська митниця Держмитслужби, відповідач-2 - Державна казначейська служба України, розглянувши матеріали касаційної скарги Київської митниці Держмитслужби на рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2019 у складі судді Плотницької Н.Б., та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у складі колегії суддів: Калатай Н.Ф., - головуючий, Мартюк А.І., Зубець Л.П., за позовом Фірми "ВАН ХЕЕС" ГмбХ до Київської митниці Держмитслужби Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди у розмірі 27 965, 60 євро, ВСТАНОВИВ: Київська митниця Держмитслужби (далі - заявник) 25.06.2020 здала до відділення зв`язку для направлення на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2020 у справі № 910/8124/19. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/8124/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 03.07.2020. Однак касаційна скарга не відповідає вимогам статей 290, 291 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 2 частини 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подання касаційної скарги). Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з позовною заявою). Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Відповідно до положень закріплених абзацами 4, 5 ч. 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання нерезедантами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезедентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України. У відповідності до відомостей розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 залишено без змін, рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2019, яким позовні вимоги Фірми "ВАН ХЕЕС ГмбХ" задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України (Державна казначейська служба України) шкоду в сумі 27 965, 60 євро, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідачів на користь позивача 7 720,58 євро в рахунок відшкодування витрат, зроблених позивачем для відновлення свого порушеного права та 44 109, 00 євро упущеної вигоди відмовлено. Отже, звертаючись з касаційною скаргою на рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020, з урахуванням оспорюваної суми, заявнику належало сплатити 24 321, 68 грн., що відповідно до офіційного курсу НБУ, еквівалентно 838, 96 євро (1,5% від 27965,60 євро*200%) Разом з тим, Київською митницею Держмитслужби не додано доказів сплати судового збору, за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у справі № 910/8124/19. Крім того, статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна скарга Київської митниці Держмитслужби зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, цитування окремих норм матеріального та процесуального права та не містить підстав касаційного оскарження визначених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Крім того, відповідно до ст. 291 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам у справі. Згідно з п.2 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ч.2 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч.1 ст.46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Комплексний аналіз вищевказаних норм свідчить, що обов`язок надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі, з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою касаційною скаргою, кореспондується з аналогічним обов`язком іншої сторони (або іншого учасника справи) надіслати всім іншим учасникам судового розгляду зазначеної справи копії відзиву з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, в чому і полягає забезпечення рівності процесуальних прав та обов`язків сторін та інших учасників справи. До касаційної скарги Київської митниці Держмитслужби в якості доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам у справі надано поштові накладні, однак не надано описів вкладення до вказаних листів, що не може вважатися належними доказами направлення копії касаційної скарги іншим учасниками справи. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги подати докази надсилання копії касаційної скарги іншим учасниками провадження у справі листом з описом вкладення, надати докази сплати судового збору у сумі 24 321, 68 грн. та зазначити підстави касаційного оскарження, відповідно до приписів пунктів 1-4 частини 2 статті 287 та пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у справі № 910/8124/19 залишити без руху.

2. Надати Київській митниці Держмитслужби строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Київській митниці Держмитслужби, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк