Ухвала КАС ВС № 320/6162/19

УХВАЛА 27 липня 2020 року м. Київ справа №320/6162/19 адміністративне провадження №К/9901/16516/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусак М.Б., розглянув касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужби (Митниця) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, У С Т А Н О В И В: 03.07.2020 Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 у цій справі. За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги. Подана відповідачем касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 КАС, згідно з якими у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), та до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. У залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС. Відповідач в касаційній скарзі вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС як підставу касаційного оскарження ухваленої у цій справі постанови суду апеляційної інстанції. При цьому в касаційній скарзі Митниця не вказує, щодо застосування якої норми права і яка неправильно застосована судом апеляційної інстанції, не зроблено висновок Верховним Судом. Одночасно відповідач також стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Така підстава передбачена пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС. Посилання відповідача в касаційній скарзі на постанови Верховного Суду у касаційних провадженнях №К/9901/14498/18, №К/9901/4716/18, №К/9901/4863/18, №К/9901/12417/18, №К/9901/14824/18, №К/9901/50782/18, однак, не означає, що касаційна скарга відповідає пункту 4 частини другої статті 330 КАС. Норму цього пункту слід розуміти так, що в касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретну підставу (підстави) для касаційного оскарження, передбачені в частині четвертій статті 328 КАС. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні із зазначенням дати прийняття постанови та справи, в якій вона прийнята, а також обґрунтування доводу, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваних судових рішень висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Яких норм це стосується, в касаційній скарзі Митниця не зазначає. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Документ про сплату судового збору відповідач до касаційної скарги не додає. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень з адміністративним позовом позивач звернувся до суду у листопаді 2019 року. Предметом спору у цій справі є рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.05.2019 №UА 125110/2019/110040/2. Верховний Суд у складі палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962 зробив висновок, що справи про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів є справами з майновими вимогами. При цьому судовий збір за подання позовної заяви (апеляційної чи касаційної скарги) в таких справах обчислюється, виходячи із митних платежів, які підлягають донарахування з різниці між задекларованою і скоригованою митницею митної вартості товару. Частиною першою статті 4 Закону України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлений у розмірі 1921,00 грн. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI у редакції, чинній станом на листопад 2019 року). При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги в частині майнових вимог суд виходить з такої формули: ціна позову х 1,5% х 200%. Водночас, зі змісту судових рішень у цій справі та касаційної скарги неможливо встановити, на яку суму Митниця збільшила митну вартість задекларовану позивачем товару. Це унеможливлює вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження, визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги. Отже, за подання касаційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі, обчисленому виходячи зі ставок, встановлених наведеними положеннями Закону, у зв`язку з чим скаржнику варто обчислити судовий збір з вищенаведеного розрахунку. Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга цієї статті цього Кодексу). Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням відповідачу десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, впродовж якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), та документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI розмірі. Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак , Судді Верховного Суду