Постанова Київський апеляційний суд № 752/26536/19

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 липня 2020 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 752/26536/19 Номер провадження № 22-ц/824/6371/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В. В., Шахової О. В. за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А., вивчивши апеляційну скаргу Відкритого недержавного пенсійного фонду «НІКА» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва 07 лютого 2020 року, постановлену під головуванням судді Плахотнюк К. Г., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «РЕЛЕ», Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МХ Консалтинг», Відкритого недержавного пенсійного фонду «НІКА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» про визнання недійсними розпорядження, наказів, свідоцтва про право власності та скасування його реєстрацію, повернення майна у спільну власність квартиронаймачам, за заявою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову, в с т а н о в и в : У грудні 2019 року ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києваз позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «РЕЛЕ», Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МХ Консалтинг», Відкритого недержавного пенсійного фонду «НІКА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» про визнання недійсним розпорядження № 1920 від 15 вересня 1998 року «Про залучення інвестора до реконструкції житлового будинку АДРЕСА_1 », видане Київською міською державною адміністрацією в частині передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «РЕЛЕ» у власність 139,7 кв.м. приміщення у підвалі будинку; визнання недійсним наказу № 667-С від 30 липня 1999 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації у частині видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «РЕЛЕ» свідоцтва про право власності на гаражний бокс № 20 площею 157,30 кв.м.; визнання недійсним наказу № 1249-С/НП від 07 листопада 2001 року, виданий Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації у частині видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «РЕЛЕ» свідоцтва про право власності на гаражні бокси № 21 площею 72,2 кв.м. та № 22 площею 123,1 кв.м.; визнання недійсним свідоцтва серії ГБ № 33561 про право власності на гаражний бокс № 20 в підземному гаражі, площею 157,3 кв.м. та скасування його реєстрації; визнання недійсним свідоцтва серії ГБ № 61828 про право власності на гаражний бокс з підсобним приміщенням № 21 , площею 72,2 кв.м. та скасування його реєстрації; визнання недійсним свідоцтва серії ГБ № 691829 про право власності на гаражний бокс з підсобним приміщенням АДРЕСА_4 у власність всі спірні підвальні приміщення загальною площею 352,6 кв.м.; стягнення з відповідачів на користь позивачів судовий збір. Разом з позовною заявою, ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії Відкритому недержавному пенсійному фонду «НІКА», а саме, передавати, продавати, розпоряджатись, користуватись (у тому числі здійснювати перепланування приміщення, а також проведення капітального, поточного та інших видів ремонтних робіт), а також відчужувати у будь-який спосіб 75/100 (53,9 кв.м.) частини гаражного боксу з підсобним приміщенням № 21 , загальною площею 72,2 кв.м., номер запису про право власності 29695301 , що належить Відкритому недержавному пенсійному фонду «НІКА» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зима Н. Ф., зареєстрованого у реєстрі за № 3238. Заява обґрунтована тим, що позивач-1 є власником нежилих приміщень з № 1 по № 8, 0,3 балкону (групи приміщень № 5 , колишня квартира № 5), що розташовані в будинку АДРЕСА_1 . Позивач-2 є власницею нежилих приміщень (групи приміщень № 1), що розташовані в будинку АДРЕСА_1 . Позивач-3 є власницею квартири АДРЕСА_7 . Крім того, позивачі є співвласниками допоміжних приміщень у вказаному будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою, зокрема, співвласниками підвального приміщення та закріпленими за ними кладовками. Позивачі постійно та безперешкодно користувались нежилими приміщеннями будинку АДРЕСА_1 , а саме підвальним приміщенням та розміщеними там кладовками, разом з тим, 16 грудня 2019 року у частині підсобного приміщення № 21, що є допоміжним приміщенням будинку та у якому знаходяться кладовки, невідомими особами були зняті замки та вибиті двері. По факту даної події були викликані працівники правоохоронних органів. Позивачі зазначають, що станом на день подання даної заяви, вони не мають доступу до кладовок, які розташовані в частині підсобного приміщення № 21, а також до своїх особистих речей, які в них знаходяться. Позивачі зазначають, що у зв`язку з тим, що 75/100 частини гаражного боксу з підсобними приміщеннями АДРЕСА_8 за 2018 рік перепродавалось двічі, крім того, позивачам чиняться перешкоди не лише у користуванні, а й у доступі до особистих речей, у зв`язку з чим, для захисту своїх прав позивачі були вимушені звернутись до суду. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 лютого 2020 року (а.с.77-79) заяву ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову, задоволено, заборонено Відкритому недержавному пенсійному фонду «НІКА» передавати, продавати, розпоряджатися, користуватися (у тому числі здійснювати перепланування приміщення, а також проведення капітального, поточного та інших видів ремонтних робіт) частини гаражного боксу з підсобними приміщенням № 21 , загальної площею 72,2 кв.м., номер запису про право власності 29695301 , що належить Відкритому недержавному пенсійному фонду «НІКА» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зима Н. Ф., зареєстрованого у реєстрі за № 3238. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, 05 березня 2020 року Відкритий недержавний пенсійний фонд «НІКА» направило апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її необґрунтованість, просило скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва 07 лютого 2020 рокута ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову- відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що при розгляді заяви про забезпечення позову судом першої інстанції не взято до уваги те, що Відкритий недержавний пенсійний фонд «НІКА» придбав приміщення, щодо якого постановлено ухвалу про забезпечення позову та яке, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, останні 20 років використовується в якості нежилого приміщення та, що за вказаний період у співвласників будинку не виникало претензій з приводу вказаного майна. Скаржник зазначає, що гаражний бокс з підсобним приміщенням АДРЕСА_8 з 1998 року. На думку скаржника, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підставі яких можливо було б дійти висновку, що незастосування заходів забезпечення позову призведе до неможливості або утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. Крім того, матеріали справи не містять доказів наявності ризику продажу вказаного об`єкту нерухомості третім особам. Скаржник зазначає, що Відкритий недержавний пенсійний фонд «НІКА» має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному законами України порядку. З метою здійснення своєї діяльності, в тому числі щодо страхових виплат, фонд здійснює інвестиційну діяльність, зокрема, шляхом придбання нерухомого майна. У випадку заборони користування нерухомим майном, фонд не зможе отримувати інвестиційний дохід, що завдасть значної шкоди учасникам пенсійного фонду. За таких обставин обраний захід забезпечення позову є надмірним, оскільки порушує права не лише фонду, але й його учасників. Скаржник посилається на те, що гаражний бокс з підсобним приміщенням № 21 є об`єктом АДРЕСА_9 частки якої належить Товариству з обмеженою відповідальністю «МХ КОНСАЛТИНГ», а 75/100 частини належить Відкритому недержавному пенсійному фонду «НІКА». Таким чином, забезпечення позову в зазначений судом спосіб порушує права не лише скаржника, а й ТОВ «МХ КОНСАЛТИНГ». На думку скаржника, задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції посилався виключно на необґрунтоване заявниками припущення, не навів мотивів з яких він виходив та як наслідок, застосував засіб забезпечення позову, який порушує права не лише скаржника, а й інших осіб. Крім того, такий захід забезпечення позову є надмірним та не гарантує виконання в повному обсязі рішення у разі задоволення позовних вимог. Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 квітня 2020 року поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву. Відзиву подано не було. Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 травня 2020 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Хруленко М. В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у ній. Представник позивачів - адвокат Карпенко І. М. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила суд залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Представники відповідачів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариства з обмеженою відповідальністю «МХ Консалтинг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» та відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, у зв`язку з чим колегія суддів вважала за можливе на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України розпочати та завершити розгляд справи за відсутності осіб, що не з`явились. Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника скаржника та заперечення представника позивачів, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Відкритому недержавному пенсійному фонду «НІКА» на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 3238, посвідченого 27 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н. Ф., належить на праві спільної часткової власності 75/100 гаражного боксу з підсобним приміщенням АДРЕСА_8 . В провадженні суду перебуває справа щодо визнання недійсними розпоряджень, наказів, свідоцтва про право власності та скасування його реєстрації, повернення майна у спільну власність квартиронаймачам, зокрема щодо вищевказаного гаражного боксу, в зв`язку з чим, зазначений заявниками спосіб забезпечення позову у виді заборони вчиняти певні дії щодо вказаного нерухомого майна є таким, що створить умови для виконання судового рішення ухваленого за заявленими позовними вимогами, у випадку задоволення їх судом. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Як встановлено в ході судового розгляду, Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «РЕЛЕ» на праві колективної власності належить гаражний бокс з підсобним приміщенням АДРЕСА_10 згідно свідоцтва про право власності на гараж багатобоксовий від 12 листопада 2001 року (а.с. 45). Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 75/100 частини гаражного боксу з підсобним приміщенням АДРЕСА_10 належить на праві приватної (спільної часткової) власності ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення, серія та номер: 931, виданий 07 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Донець Т. М. (а.с. 24). Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 25/100 частини гаражного боксу з підсобним приміщенням АДРЕСА_10 належить на праві приватної (спільної часткової) власності Товариству з обмеженою відповідальністю «МХ КОНСАЛТИНГ» на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 3145, виданий 06 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зима Н. Ф. (а.с. 51-57). Крім того, з вищевказаних відомостей вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 3238 виданий 27 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зима Н. Ф., 75/100 частини гаражного боксу з підсобним приміщенням АДРЕСА_10 належить на праві приватної (спільної часткової) власності Відкритому недержавному пенсійному фонду «НІКА». Статтею 149 ЦПК України визначено підстави для забезпечення позову, зокрема, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Частинами 1, 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Пунктом 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що незастосування даних заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Крім того, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; належність майна відповідачу на праві власності. Так, під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що 25/100 частини (18,3 кв. м.) гаражного боксу з підсобним приміщенням АДРЕСА_10 належить на праві спільної часткової власності Товариству з обмеженою відповідальністю «МХ КОНСАЛТИНГ», а 75/100 його частини (53,9 кв.м.) належить на праві спільної часткової власності Відкритому недержавному пенсійному фонду «НІКА». Разом з тим, у частині приміщення № 21 розташовані кладовки в яких знаходяться особисті речі позивачів до яких останні, не мають вільного доступу. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що зазначений заявниками спосіб забезпечення позову не порушить законних прав та інтересів Відкритого недержавного пенсійного фонду «НІКА», крім того, заявниками наведено обставини та надано докази, які в сукупності дають підстави вважати, що між сторонами дійсно виник спір. Разом з тим, проаналізувавши заявлені позовні вимоги, а також вид забезпечення позову, який заявники просять застосувати, колегія суддів приходить до висновку, що вони є співмірними, а незастосування даних заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Посилання скаржника на те, що забезпечення позову в зазначений судом спосіб порушує права не лише скаржника, а й ТОВ «МХ КОНСАЛТИНГ», якому належить 25/100 частини гаражного боксу з підсобним приміщенням № 21 є безпідставним, оскільки з оскаржуваної ухвали вбачається, що Відкритому недержавному пенсійному фонду «НІКА» заборонено передавати, продавати, розпоряджатися, користуватися (у тому числі здійснювати перепланування приміщення, а також проведення капітального, поточного та інших видів ремонтних робіт) частину гаражного боксу з підсобними приміщенням № 21 , який належить останньому на праві власності, тобто 75/100 частини вищевказаного нежитлового приміщення. Таким чином, вищевказаною ухвалою право власності ТОВ «МХ КОНСАЛТИНГ» на 25/100 частини гаражного боксу не обмежується. Колегія суддів ставиться критично до посилання скаржника на те, що обраний захід забезпечення позову не гарантує виконання в повному обсязі рішення у разі задоволення позовних вимог, оскільки проаналізувавши заявлені позовні вимоги та співставивши їх з вимогами заявленими в заяві про забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку, що вони є співмарними з обраним позивачами заходом забезпечення позову. Посилання скаржника на те, що частина гаражного боксу з підсобними приміщенням № 21 , останні 20 років використовується в якості нежилого приміщення та, що за вказаний період у співвласників будинку не виникало претензій з приводу вказаного майна, не впливає на законність оскаржуваного судового рішення. Колегія суддів ставиться критично до посилання скаржника на те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про ризики продажу вищевказаного нерухомого майна третім особам, оскільки, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що у випадку заборони користування вищевказаним нерухомим майном, фонд не зможе отримувати інвестиційний дохід, що завдасть значної шкоди учасникам пенсійного фонду. Так, з аналізу п. 170.2.2. ПК України вбачається, що інвестиційним прибутком є позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу. Таким чином у колегії суддів наявні підстави вважати, що 75/100 частини гаражного боксу з підсобним приміщенням АДРЕСА_10 та належить на праві спільної часткової власності Відкритому недержавному пенсійному фонду «НІКА» може бути продане останнім з метою отримання інвестиційного прибутку. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- постановив: Апеляційну скаргу Відкритого недержавного пенсійного фонду «Ніка» - залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва 07 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 20 липня 2020 року. Суддя-доповідач: І.М. Вербова Судді: В. В. Саліхов О. В. Шахова