Постанова 4824 № 752/8412/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/2244/2020 Суддя у І-й інст.: Бойко О.В. Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та захисника Шимко А.О. на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 року, В С Т А Н О В И Л А: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців та стягнуто судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно постанови суду 1-ї інстанції, ОСОБА_1 о 16 год. 30 хв. 24.04.2020 в м. Києві по вул. Васильківська, 1, виїжджаючи на автомобілі «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 з місця стоянки, не надала перевагу в русі транспортному засобу «BMW» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого здійснила зіткнення з останнім, який інерційним рухом здійснив зіткнення з автомобілем «Кіа» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , а останній в свою чергу внаслідок зіткнення інерційним рухом зіткнувся з автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 , що призвело до пошкоджень вищевказаних транспортних засобів. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила п. 10.2 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП. На вказану постанову суду ОСОБА_1 та захисник Шимко А.О. подали апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи доведеність своєї вини просять постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 року змінити в частині призначеного покарання, замінивши вид стягнення на штраф в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вважають застосований судом вид стягнення занадто суворим та таким, що суперечить загальним засадам застосування стягнень, оскільки жодних доказів стосовно повторності або систематичної складової в порушенні порядку користування транспортними засобами судом встановлено не було і позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами несе негативний відбиток на її життєвих і виробничих стосунках та членах її сім`ї. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та захисника Шимко А.О., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного. Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених у суді доказів, є правильним, підтверджений належно дослідженими доказами у справі, і в апеляційній скарзі не оспорюється, з огляду на що апеляційний суд постанову суду 1-х інстанції в цій частині не переглядає. Що стосується призначеного судом 1-ї інстанції стягнення, то апеляційний суд вважає його достатнім, а доводи апеляційної скарги про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, такими, що не відповідають характеру вчиненого порушення. Так, за змістом ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах статті закону, яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. Санкція ст. 124 КУпАП передбачає декілька альтернативних видів адміністративних стягнень, які застосовуються судом з урахуванням всіх обставин справи та особи винного. Відповідно до вимог ст. 30 КУпАП позбавлення права керувати транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , виїжджаючи зі стоянки на дорогу, не надала перевагу в русі іншому автомобілю, вчинила зіткнення з ним та інерційно ще з двома автомобілями, що свідчить про суттєвий рівень суспільної небезпеки в її діях і є грубим порушенням наданого їй права керування транспортним засобом. Також з постанови суду 1-ї інстанції слідує, що ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнала, що дає підстави апеляційному суду сумніватися в усвідомленні нею своєї провини. Апеляційний суд також звертає увагу на дані про особу ОСОБА_1 , яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, наявність у неї двох малолітніх дітей та страхового поліса на покриття відповідальності за заподіяну шкоду майну потерпілих, однак це не дає підстав для застосування за вчинене нею правопорушення більш м`якого стягнення, ніж визначено судом 1-ї інстанції за ст. 124 КУпАП. Отже, з урахуванням того, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно дослідив усі обставини справи у їх сукупності, і будь-яких порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції не встановлено, суддя апеляційного суду вважає, що постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 року, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_1 та захисника Шимко А.О. щодо її скасування - без задоволення. Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та захисника Шимко А.О. залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 року за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Т.М. Юденко