Постанова 4818 № 639/1412/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2020 року м. Харків Справа № 639/1412/19 Провадження № 22-ц/818/2735/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Кругової С.С., Суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П., Учасники справи : Позивач: ОСОБА_1 , Відповідач: ОСОБА_2 , Третя особа: ПрАТ "Страхова компанія "Еталон", розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон", про стягнення моральної шкоди, спричиненої внеслідок дорожньо - транспортної пригоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 лютого 2020 року, ухвалене суддею Єрмоленко В.Б., - в с т а н о в и в : У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідача - 129 751,80 грн та судові витрати у розмірі 1 989,80 грн. Позов мотивований тим, що 4 червня 2018 року по вул. Полтавський шлях в м. Харкові сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Skoda-Rapid» державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Nissan X-Trail», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивача. Вказані автомобілі отримали механічні пошкодження. Вина відповідача підтверджується вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.02.2019 року. У відшкодування моральної шкоди страховою компанією перераховано позивачу 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю в сумі 248,20 грн. Через ушкодження здоров`я в результаті ДТП позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійно-уламкового перелому тіла п`ятого шийного хребця, закритого перелому переднього відрізка п`ятого ребра з незначним зсувом, нервовий стрес, зазнав фізичні та душевні страждання. Зазначає, що тривалий час не міг спокійно спати вночі. Протягом двох місяців знаходився у жорсткому корсеті, відчував постійні болі шиї та голови, не міг знаходитись за кермом, через що йому та його сім`ї довелося користуватися громадським транспортом. Рішенням Жовтневого районного суд міста Харкова від 24 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 4 500 грн, судові витрати у розмірі 768 грн 40 коп., а всього 5 268 грн 40 коп. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що розмір та розрахунок визначеної моральної шкоди ОСОБА_1 не навів, проте оскільки у зв`язку з ушкодженням здоров`я в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач знаходився на амбулаторному лікуванні, зазнав психологічний дискомфорт, пов`язаний зі зверненням до страхової компанії для отримання страхового відшкодування, здійснення відновлювального ремонту автомобіля тощо, вимоги підлягають частковому задоволенню. Не погоджуючись частково з вказаним рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до апеляційного суду з апеляційними скаргами, в яких ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині залишених без задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю, а ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та в цій частині скасувати його та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Апеляційні скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення в оскаржуваних частинах є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на обставини, які були викладені ним в позовній заяві. Вважає, що суд об`єктивно не визначився щодо характеру та обсягу страждань позивача, не врахував стан здоров`я, тяжкість вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Суд не врахував засади розумності, виваженості та справедливості. Суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення психологічної експертизи. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що моральна шкода позивачеві була відшкодована у повному обсязі страховиком у розмірі, передбаченому законодавством України. Задоволення судом позову в сумі 4 500 грн є безпідставним та не відповідає вимогам законодавства. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2 зазначає, що позивач не надав будь-яких доказів незадоволення визначеним страховиком у рамках ліміту полісу розміру відшкодування. Суд не врахував отриманої позивачем у відшкодування моральної шкоди суми у розмірі 248, 20 грн. Вважає безпідставним клопотання позивача про призначення психологічної експертизи, оскільки не існує об`єктивних критеріїв визначення розміру грошової компенсації за моральну шкоду. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню. Тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє стверджувати, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. Частиною першою статті 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_2 4 червня 2018 року, керуючи автомобілем «Skoda-Rapid» державний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю близько 5 км/год. за автомобілем «Nissan X-Trail», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . На шляху свого руху, в районі будинку № 79, ОСОБА_2 , не дотримуючись безпечної дистанції при виникнення небезпеки у вигляді автомобіля «Nissan X-Trail», що рухався попереду нього та зупинився, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, чим грубо порушив п.п. 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем «Nissan X-Trail». Вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 04.02.2019 р. ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн (а.с. 7). Зі змісту вироку вбачається, що згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/601-А/18 від 22.10.2018 року, у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 04.06.2020 року, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійно-уламкового перелому тіла п`ятого шийного хребця, закритого перелому переднього відрізка п`ятого ребра справа з незначним зсувом, які відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Цивільна відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16.11.2017 р. Строк дії полісу № АМ/2454647 з 17.11.2017 р. до 16.11.2018 р (а.с. 14). Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного хворого у ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди встановлено забій м`яких тканин голови, компресійний перелом тіла, ушиб грудної клітини (а.с. 51). За інформацією страхової компанії «Еталон» від 06.12.2019 р. ОСОБА_1 20.03.2019 р. звернувся із заявою на виплату йому страхового відшкодування, додавши сканкопії виписки із медичної картки хворого. З урахуванням періоду непрацездатності, з дати отримання травми 04.06.2019 р. до дати виписки з лікувального закладу 13.07.2019 р. Страховою компанією виплачено ОСОБА_1 4 964 грн, а також моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, в сумі 248,20 грн (а.с. 61, 62). Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями ОСОБА_2 та завданою ОСОБА_1 моральною шкодою. Встановивши, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зазнав значної емоційної напруги та стресу, фізичного болю і ушкодження здоров`я, які кваліфіковані судово-медичним експертом як ушкодження середнього ступеня тяжкості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про існування правових підстав для відшкодування моральної шкоди. З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав факт наявності моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок вказаної ДТП, а також причинно-наслідковий зв`язок між пригодою та завдання шкоди позивачу, однак заперечив розмір завданої шкоди у заявленій сумі, зазначивши, що визначена страховою компанією сума повністю відповідає спричиненій шкоді. Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві. Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її суть, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Наявні в матеріалах справи докази дають підстави для висновку, що в результаті отримання тілесних ушкоджень, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, позивачу, заподіяно моральні та душевні травми, пов`язані з перенесеними фізичними стражданнями, а також це потягло зміни, що призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому суд обґрунтовано дійшов висновку про доведеність факту заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди. Разом з тим, на думку колегії суддів, обраний судом розмір відшкодування моральної шкоди не повністю відповідає характеру правопорушення та дійсній глибині фізичних та душевних страждань позивача, які є очевидними, та керуючись принципами справедливості, розумності, виваженості та співмірності, вважає доцільним збільшити розмір компенсації до 50 000 грн. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність стягнення моральної шкоди з відповідача на його користь саме в розмірі 129 751,80 грн не є достатньо обгрунтованими. Доводи апеляційної скарги про безпідставність залишення судом без задоволення клопотання позивача про призначення психологічної експертизи не заслуговують на увагу, оскільки зі змісту клопотання вбачається, що позивач не гарантував оплату проведення експертизи та просив провести її за рахунок відповідача. В матеріалах справи відсутні докази згоди відповідача на оплату за проведення експертизи. Безоплатно в даному випадку експертиза не може бути проведена. Кошти сплачені позивачем за проведення експертизи можуть бути стягнуті з відповідача лише у разі задоволення позову. Крім того, судова колегія вважає, що факт спричинення моральної шкоди є доведеним. Що стосується розміру відшкодування моральної шкоди, то це є оціночним судженням і суд може самостійно визначити цю сумму. Тому, клопотання про призначення експертизи задоволенню не підлягає. Ст. 139 ЦПК Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

5. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю/або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 89, 351, 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 лютого 2020 року - змінити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп, на відшкодування моральної шкоди. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. В силу п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий С.С. Кругова Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук