Постанова 4855 № 640/4078/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4078/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Euroecology International Corporation a. s до Дніпропетровської обласної ради, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення,- В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дніпропетровської обласної ради, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України, в якому просив, з урахуванням уточнень, визнати протиправною бездіяльність ГУ ДКС України у Дніпропетровській області при здійсненні примусового виконання виконавчого листа у справі № 796/23/2018, виданого Апеляційним судом м. Києва, та бездіяльність Державної казначейської служби України щодо здійснення контролю за примусовим виконанням ГУ ДКС України у Дніпропетровській області при здійсненні примусового виконання зазначеного виконавчого листа, визнати неправомірним та скасувати рішення Дніпропетровської обласної ради від 19.10.2018 «Про Бюджетну програму «Виконання судових рішень та виконавчих документів Дніпропетровською обласною радою» на 2018-2023 роки». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ГУ ДКС України у Дніпропетровській області при здійсненні примусового виконання виконавчого листа у справі № 796/23/2018, виданого Апеляційним судом м. Києва, та бездіяльність Державної казначейської служби України щодо здійснення контролю за примусовим виконанням ГУ ДКС України у Дніпропетровській області при здійсненні примусового виконання виконавчого листа у справі № 796/23/2018, виданого Апеляційним судом м. Києва, визнано неправомірним та скасовано розділ 5 додатку до рішення Дніпропетровської обласної ради №374-14-VІІ від 19.10.2018 в частині заходів та обсягів фінансування заходів Програми за 2018 рік. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині задоволення позовних вимог до Дніпропетровської обласної ради, нею подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати п.3 рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що прийняття рішення стосовно визначення обсягів фінансування заходів бюджетної програми щодо виконання судових рішень та виконавчих документів належить до повноважень Дніпропетровської обласної ради, та приймаючи таке рішення апелянтом не було порушено жодних прав чи інтересів позивача, крім того, орієнтовний обсяг фінансових ресурсів на 2018 рік було визначено на рівні не 30' 000,00 грн, як помилково визначив суд першої інстанції, а 30' 000' 000,00 грн., що свідчить про хибність висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що справжньою метою бюджетної програми Дніпропетровської обласної ради було ухилення від виконання судових рішень шляхом штучного використання п.25 Порядку, відповідно до якого, у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. ГУ ДКС України у Дніпропетровській області та Державна казначейська служба України відзиви на апеляційну скаргу не подавали. В суді першої інстанції позиція Державної казначейської служби України обґрунтовувалась тим, що позивач помилково ототожнює поняття примусового виконання рішення суду та безспірне списання коштів з рахунків боржника, яке здійснюється згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 03.08.2011 №845. Позиція ГУ ДКС України у Дніпропетровській області обґрунтовувалась тим, що ним вчинялись всі передбачені законодавством заходи для виконання судового рішення, при цьому органи виконавчої влади не мають права втручатись в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). В силу положень п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України, беручи до уваги, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку письмового провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 04.04.2018 Апеляційним судом м. Києва було винесено ухвалу у справі № 796/23/2018, якою задоволено заяву Euroecology International Corporation a .s. про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської республіки від 03.10.2017 у справі RSP 1555/14 та 22.05.2018 видано виконавчий лист на виконання вказаної ухвали, з якого вбачається, що ухвала набрала законної сили 04.05.2018, а строк пред`явлення виконавчого листа до виконання - до 05.05.2021 (а.с.11). За наслідком звернення позивача до ГУ ДКС України у Дніпропетровській області із заявою про примусове виконання вказаного судового рушення, листом від 18 березня 2019 року №12-06-06/2389 (а.с.63) було повідомлено, що ГУ ДКС України у Дніпропетровській області було здійснено всі заходи, передбачені чинним законодавством, щодо виконання виконавчого листа Апеляційного суду м.Києва від 22.05.2018 у справі №796/23/2018, з підстав відсутності коштів на відповідних рахунках Дніпропетровської обласної ради на виконання бюджетної програми «Виконання судових рішень та виконавчих документів Дніпропетровською обласною радою» на 2018-2023 роки». Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ДКС у Дніпропетровській області, яка призвела до ненадходження на рахунок позивача коштів в порядку виконання судового рішення та вважаючи, що бюджетною програмою «Виконання судових рішень та виконавчих документів Дніпропетровською обласною радою» на 2018-2023 роки» Дніпропетровської обласної ради порушуються права позивача на отримання коштів за судовим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що ГУ ДКС у Дніпропетровській області не було забезпечено виконання судового рішення в частині виділених бюджетною програмою коштів, а ДКС України у порядку здійснення контролю за діяльністю ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області не вжила належних та необхідних заходів у межах своєї компетенції для забезпечення виконання виконавчого листа Апеляційного суду м. Києва від 22.05.2018 № 796/23/2018, при цьому рішення Дніпропетровської обласної ради щодо фінансування заходів на виконання рішень судів і виконавчих документів у 2018 році в межах суми 30000 грн. на рік порушує право позивача на отримання заборгованості та відшкодування інших присуджених витрат на підставі судового рішення, оскільки зазначеної суми коштів недостатньо. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.16 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання. Частинами 1, 10 ст.59 наведеного Закону передбачено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, відповідно до п.25 якого безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми. Відповідно до п.27 наведеного Порядку для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов`язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов`язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника. Одночасно боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані привести у відповідність із такими бюджетними зобов`язаннями інші взяті ним бюджетні зобов`язання. Як вбачається із виконавчого листа у справі №796/23/2018, який був виданий Апеляційним судом м. Києва 22.05.2018, сума основного боргу Дніпропетровської обласної ради перед позивачем складає 519' 770,29 доларів США, відсотки за прострочення виплати основного боргу - 244' 958,83 доларів США, а також 790' 844,20 чеських крон витрат по сплаті судового збору, 288' 905,00 чеських крон фіксованої суми на адміністративні витрати. При цьому, рішенням Дніпропетровської обласної ради від 19.10.2018 №374-14/VII (а.с.38 т.1) затверджено Бюджетну програму «Виконання судових рішень та виконавчих документів Дніпропетровською обласною радою» на 2018-2023 року, відповідно до розділу 2 якої, метою цієї програми є забезпечення виконання грошових зобов`язань, які виникли на підставі судових рішень та виконавчих документів про стягнення коштів з обласного бюджету, боржником за якими є обласна рада. Відповідно до р.5 «Строки виконання програми» встановлено, що Програма виконується в один етап 2018-2023 років і заходи та обсяг фінансування заходів програми за роками становитимуть, всього 180' 000,0 тис. грн., тобто по 30' 000' 000,00 грн щорічно з 2018 по 2023 рік. Таким чином, враховуючи, що на момент затвердження вказаної бюджетної програми борг Дніпропетровської обласної ради перед позивачем за виконавчим листом у справі №796/23/2018 становив: 519'770,29 доларів США х 28,036647 (курс НБУ на 19.10.2018) = 14' 572' 616,15 грн. (основний борг); 244' 958,83 доларів США х 28,036647 (курс НБУ на 19.10.2018) = 6' 867' 824,25 грн. (відсотки за прострочення виплати основного боргу); 790 844,20 чеських крон х 1,247193 (курс НБУ на 19.10.2018) = 986' 335,35 грн. (витрати по сплаті судового збору); 288'905,00 чеських крон х 1,247193 (курс НБУ на 19.10.2018) = 360' 320,29 грн. (фіксована сума на адміністративні витрати), що в загальному становить 22' 787' 096,04 грн., тобто в межах обсягу фінансування, передбаченого р.5 Бюджетної програми «Виконання судових рішень та виконавчих документів Дніпропетровською обласною радою» на 2018-2023 року, зокрема в межах 2018 року. Наведене свідчить, що приймаючи рішення від 19.10.2018 №374-14/VII Дніпропетровською обласною радою не вчинялось дій з метою свідомого перешкоджання виконання судового рішення про стягнення з неї коштів на користь позивача, позаяк закріплений у вказаному рішенні обсяг фінансування для забезпечення виконання грошових зобов`язань, які виникли на підставі судових рішень та виконавчих документів перевищує обсяг заборгованості перед позивача за виконавчим листом від 22.05.2018 у справі №796/23/2018. Наведене свідчить про необґрунтованість висновку суду першої інстанції, що заборгованість Дніпропетровської обласної ради перед позивачем значно перевищує обсяг фінансування заходів програми на відповідний рік, З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 19.10.2018 №374-14/VII ухвалено Бюджетну програму, яка забезпечує належний обсяг бюджетного фінансування, який дозволяє в повному обсязі погасити заборгованість за виконавчим листом від 22.05.2018 у справі №796/23/2018, колегія суддів доходить висновку, що внаслідок прийняття такого рішення не відбулось порушення прав та інтересів позивача, зокрема в частині створення перешкод для отримання ним суми заборгованості за судовим рішенням, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині задоволення позовних вимог до ГУ ДКС України у Дніпропетровській області та Державної казначейської служби України, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права і неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи в частині, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог до Дніпропетровської обласної ради. Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної ради - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року скасувати в частині задоволення позовних вимог до Дніпропетровської обласної ради та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Euroecology International Corporation a .s до Дніпропетровської обласної ради про визнання неправомірним та скасування рішення Дніпропетровської обласної ради від 19 жовтня 2018 року «Про Бюджетну програму «Виконання судових рішень та виконавчих документів Дніпропетровською обласною радою» на 2018-2023 роки» - відмовити. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови виготовлено 20 липня 2020 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма