Постанова 4855 № 826/26753/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/26753/15 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., за участю секретаря: Вовк І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Начальника відділу кадрового забезпечення Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Єрмашева Валентина Валерійовича, Заступника начальника Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Макаринського Ярослава Миколайовича, Начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Думи Богдана Миколайовича, Міністерства внутрішніх справ України, Заступника начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Масовця Петра Степановича, Начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Терещука Олександра Дмитровича, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними рішень та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про роз`яснення судового рішення - ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року про встановлення способу та порядку виконання судового рішення. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року та роз`яснити резолютивну частину ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно частини 1 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Дана норма передбачає підстави для роз`яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Також, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Зазначена стаття КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз`яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини. Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. В ухвалі Верховного Суду України від 13.07.2016 р. (справа № 21-452іп16) зазначено, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. В свою чергу, підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року у справі №826/26753/15 за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Начальника відділу кадрового забезпечення Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Єрмашева В. В., Заступника начальника Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Макаринського Я. М., Начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Думи Б. М., Міністерства внутрішніх справ України, Заступника начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Масовця П. С., Начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Терещука О. Д., Головного управління Національної поліції у місті Києві, Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними рішень та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 06 листопада 2015 року № 1009 о/с "Щодо особового складу" в частині звільнення ОСОБА_1 ; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві щодо незапропонування позивачу інших посад та невстановлення можливості подальшого використання на службі; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Подільського РУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві; стягнуто з Подільського РУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 37 347,00 грн.; стягнено з Подільського РУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 497,96 грн.; зобов`язано Головне управління Національної поліції у місті Києві розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію"; в іншій частині адміністративного позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій, що виразилися у фальсифікації інформації викладеної у службовій характеристиці, розповсюдження інформації, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, зобов`язання письмово спростувати відомості поширені у службовій характеристиці та внесення змін до неї, провадження в цій частині - закрито. Абзац п`ятий та шостий резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року скасовано, виклавши їх в наступній редакції: "Стягнути з Подільського РУ ГУМВС України в місті Києві на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 70 251,00 гривень. Стягнути з Подільського РУ ГУМВС України в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 936,68 гривень". Абзац десятий резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року щодо стягнення судового збору з позивача - виключено. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 7 000,00 грн. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 16 січня 2019 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року залишено без змін. На виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року суд апеляційної інстанції видав позивачу 10 квітня 2017 року виконавчий лист. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року встановлено спосіб і порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції у місті Києві розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", а саме шляхом перевірки ОСОБА_1 вимогам до поліцейських, визначеним Законом України "Про Національну поліцію", та видання наказу про призначення ОСОБА_1 за його згодою на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. За роз`ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. В заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Так, в поданій заяві про роз`яснення судового рішення, заявник просить суд роз`яснити ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року в частині, що стосується дати призначення позивача на службу до поліції відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", яку необхідно зазначити у наказі про призначення за його згодою на посади, що замінюються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції, після перевірки ОСОБА_1 вимогам до поліцейських, внаслідок розгляду питання про прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції згідно пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію". Як зазначалося, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Дослідивши текст резолютивної частини ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року, колегія суддів вважає, що дане судове рішення є зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння. Також колегія суддів зазначає, що роз`яснити судове рішення в частині дати призначення позивача на службу до поліції відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" неможливо, оскільки процес перевірки позивача вимогам, що ставляться до поліцейського, є триваючим у часі, не визначений та залежить, у тому числі від дій позивача. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається. Також, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви. Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 312, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т. Повний текст постанови виготовлено - 20 липня 2020 року.