LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/1889/19

від 21.07.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року - скасувати в частині задоволення позовних про визнання протиправною та скасування п…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/1889/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Букіна Л.Є.) по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» (правонастуником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз») до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, - ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз») звернулося до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просило: - визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Овсюк Мар`яни Андріївни від 03.01.2019 у виконавчому провадженні №553091343 про стягнення виконавчого збору; - визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Овсюк Мар`яни Андріївни від 03.01.2019 у виконавчому провадженні №553091343 про стягнення штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем протиправно винесено постанови про стягнення виконавчого збору та стягнення штрафу, оскільки ПАТ «Дніпрогаз» було виконано рішення суду до відкриття виконавчого провадження №5530913. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року адміністративний позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 05 грудня 2017 року вже стягувався виконавчий збір у сумі 12800 грн., то були відсутні правові підстави для прийняття окремої постанови про стягнення виконавчого збору від 03 січня 2019 року в сумі 16692,00 грн. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності винесення постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який є правонаступником стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що Публічним акціонерним товариством «Дніпрогаз», в добровільному порядку рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.07.2017, яким зобов`язано ПАТ «Дніпрогаз» провести звірку розрахунків по особовому рахунку № 0310193234 станом на 08 вересня 2016 року та видати ОСОБА_2 примірник акта звірки, на час виникнення спірних правовідносин не було виконано. Після відкриття виконавчого провадження № 55309134 від 05 грудня 2017 року, за виконавчим листом №206/5518/16-ц, боржником рішення суду у визначений законодавством строк не виконується. Стягувач оскаржував бездіяльність державного виконавця у справі № 206/7000/17. Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2018, яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця та останнього виконати дії по звірці боржником ПАТ «Дніпрогаз» зі стягувачем ОСОБА_2 у виконавчому провадженні, відповідно до рішення суду. Наполягає, що державним виконавцем правомірно винесено постанови про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу, оскільки боржником не виконується рішення суду. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначає, що оскільки на момент звернення Товариства до суду, виконавче провадження не закінчено та знаходиться на стадії виконання, то у державного виконавця не було правових підстав для винесення спірної постанови про стягнення виконавчого збору від 03.01.2019. Приймаючи постанову про накладення штрафу на боржника, державним виконавцем не встановлено факту невиконання без поважних причин рішення суду, а факт смерті стягувача, на думку позивача, є поважною причиною невиконання рішення суду. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на її безпідставність та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неприбуття суду не повідомлені. Перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, доводи відзиву на апеляційну скаргу, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, заслухавши пояснення апелянта та представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01 грудня 2017 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська, на підставі рішення від 17.07.2017, видано виконавчий лист № 206/5518/16-ц, яким зобов`язано ПАТ «Дніпрогаз» провести звірку розрахунків по особовому рахунку № 0310193234 станом на 08.09.2016 року та видати ОСОБА_2 примірник акта звірки. Державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП 55309134) від 05 грудня 2017 року, в якій встановлено строк на виконання рішення суду протягом 10 робочих днів та стягнено з боржника виконавчий збір за примусове виконання рішення, в розмірі 4 мінімальних розмірів заробітної плати, на суму 12800 грн. Вказана постанова отримана ПАТ «Дніпрогаз» 13.12.2017 року. 19 грудня 2017 року стягувач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Дніпрогаз» із заявою, в якій просив ПАТ «Дніпрогаз» провести 19 грудня 2017 року звірку по рахунку станом на 08 вересня 2016р. та видати акт звірки його представнику. 21 грудня 2017 року стягувач звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою про невиконання боржником постанови про відкриття ВП № 55309134 та просив провести виконавчі дії відповідно до чинного законодавства. 27.12.2017 ПАТ «Дніпрогаз» подано до ДВС клопотання про закінчення виконавчого провадження, до якого долучено акт звірки від 09.11.2017 проведену ПАТ «Дніпрогаз» по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_2 . Державним виконавцем 30 січня 2018 року направлено на адресу ПАТ «Дніпрогаз» вимогу про надання до Відділу розгорнуту довідку до акта звірки наданого з клопотання про закінчення виконавчого провадження від 27.12.2017 року. Також про надання відповіді щодо стану виконання звернення стягувача щодо проведення звірки розрахунків по особовому рахунку станом на 08.09.2016 від 19.12.2017 року. 03 січня 2019 року державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 16692,00 грн. Також, 03.01.2019 року державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн., з підстав невиконання останнім рішення суду. Судом встановлено, що ухвалою Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 21 лютого 2019 року, що залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2019 року, здійснено заміну стягувача ОСОБА_2 його правонаступником - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виконавчому провадженні ВП № 55309134. На підставі ухвали Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 21 лютого 2019 року по справі № 206/5518/16-ц, постановою державного виконавця від 25 червня 2019 року, у виконавчому провадженні ВП № 55309134, здійснено заміну стягувача з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з таких підстав. Приписами статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За приписами частин 5 та 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Відповідно до частин 1 - 4 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Таким чином, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Частино п`ятою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено випадки, коли виконавчий збір не стягується: Відповідно до частини 9 статті 27 вказаного Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. З аналізу вищезазначених норм права випливає, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, державним виконавцем під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП 55309134) від 05 грудня 2017 року, вирішувалося питання про стягнення виконавчого збору за примусове виконання рішення в сумі 12800 грн. Приписами частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Отже, стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення із винесенням відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору (не пізніше наступного робочого дня) з дня закінчення виконавчого провадження є те, що виконавчий збір не стягнуто. Стягнення виконавчого збору законодавцем не ставиться в залежність від поважності вчинених відповідачем дій задля виконання спірного рішення, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» визначений чіткий перелік підстав, за якими виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, з боржника не стягуються. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки при відкритті виконавчого провадження виконавчий збір з боржника стягнуто, виконавче провадження, згідно статті 39 Закону, не закінчено, виконавчий документ, в силу статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», не повертався, то у державного виконавця були відсутні правові підстави для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору від 03.01.2019. Нормами статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Частиною 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Таким чином, за невиконання боржником рішення суду без поважних причин, останній притягується до відповідальності у вигляді накладення штрафу. За правилами статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень шляхом винесення постанов, попереджень, вимог або інших процесуальних документів. Твердження позивача щодо виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, суд оцінює критично, оскільки державним виконавцем виносилася вимога від 30.01.2018 № 0314/1223/16 , якою зобов`язано боржника надати розгорнуту довідку до акту звірки та надати відповідь щодо стану виконання звернення стягувача щодо проведення звірки по особовому рахунку останнього. Крім того, відповідно до ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2018 року по справі № 206/7000/17, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області Мойсеєнко Олександра Олеговича щодо зобов`язання виконати дії по звірці боржником - Публічним акціонерним товариством «Дніпрогаз» зі стягувачем - ОСОБА_2 , у виконавчому провадженні ВП № 55309134 та зобов`язано державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області Мойсеєнко Олександра Олеговича виконати дії по звірці боржником - Публічним акціонерним товариством «Дніпрогаз» зі стягувачем - ОСОБА_2 , у виконавчому провадженні ВП № 55309134, відповідно до рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.07.2017 року в цивільній справі № 206/5518/16-ц. Відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року, суд дійшов висновку, що твердження ПАТ «Дніпрогаз» про своєчасне та належне виконання рішення суду, спростовується матеріалами справи. Доводи позивача щодо поважності причин невиконання судового рішення з підстав смерті стягувача, судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки боржником ще до моменту смерті стягувача не здійснювалися дії спрямовані на виконання судового рішення, що перевищує 10-денний строк визначений у постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність постанови державного виконавця про накладення штрафу. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не повно встановлено обставини, що мають значення для справи, та не надано належної оцінки встановленим обставинам, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позовних вимог щодо скасування постанови про накладення штрафу, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року - скасувати в частині задоволення позовних про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Овсюк Мар`яни Андріївни від 03.01.2019 у виконавчому провадженні №553091343 про стягнення штрафу з Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» в сумі 5100 грн., із прийняття в цій частині нової постанови. Відмовити у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Овсюк Мар`яни Андріївни від 03.01.2019 у виконавчому провадженні №553091343 про стягнення штрафу з Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» в сумі 5100 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»