LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4850805/2452/17-а

від 21.07.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року в справі № 805/2452/17-а - залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2020 року справа №805/2452/17-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., за участю секретаря судового засідання Кобець О.А., за участю сторін по справі: позивач: не з`явився відповідач: Вірченко Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року в справі № 805/2452/17-а (головуючий І інстанції Мозгова Н.А., повний текст судового рішення складено та підписано 21 травня 2020 року в м. Слов`янськ) за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 83610,00 грн. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2017 року адміністративний позов задоволено частково, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.01.2009 року по 20.07.2010 року, з 24.08.2012 року по 06.09.2012 року в сумі 11296,64 грн. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 року, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2017 року - скасовано. Позовні вимоги задоволено частково, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.08.2012 року по 06.09.2012 року у сумі 668,88 грн. Верховний Суд постановою від 10.03.2020 року касаційну скаргу задовільнив частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 року скасував, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду 14.05.2020 року із заявою про заміну відповідача, у якій просив на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року №870 замінити відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області на правонаступника - Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ:43315445, юридична адреса: м. Харків, вулиця Ярослава Мудрого, 16). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року заяву про заміну сторони задоволено, замінено відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області на його правонаступника - Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Харків). Не погоджуючись з рішенням суду, Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Харків) подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволені заяви про заміну сторони відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення судом не враховані положення Цивільного кодексу України та постанови Уряду про здійснення заходів, пов`язаних із утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів влади. Апелянт зазначив, що наказом Мін`юсту від 28.12.2019 року №4363/5 Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області припинило здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах. На даний час Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області перебуває в стані припинення. Відповідно до ч.4 ст.105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. На думку апелянта, Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області, яке знаходиться в стані ліквідації, припинило здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах, яке воно здійснювало відповідно до «Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі» затвердженим наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011р. №1707/5, до якого у зв`язку з постановою КМУ від 09.10.2019 року №870 наказом Мін`юсту від 23.10.2019 року №3228/5 внесені зміни та заголовок викладено в такий редакції: «Про затвердження Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, тобто стали відсутні правові підстави реалізації державної політики територіальним органом Мін`юсту та передано ці повноваження правонаступнику - Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України, але управління справами та зобов`язання виплат при звільненні залишилось за Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області, тобто відсутні підстави застосування ст.52 КАС України у даній справі. Позивач, у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем по справі визначено Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області. Під час розгляду справи, постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2019р. № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» (далі- Постанова №870) ліквідовано як юридичну особи публічного права Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області. Пунктом 2 цієї постанови утворено як юридичну особу публічного права Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків). Пунктом 3 Постанови №870 установлено, що: - територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції; - міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, зокрема, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2019р. № 4363/5 «Про можливість забезпечення здійснення повноважень та функцій», Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області, Головне територіальне управління юстиції у Луганській області та Головне територіальне управління юстиції у Харківській області з 28.12.2019 р. припинили здійснення повноважень та розпочало функціонування Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків). Статтею 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Як встановлено судом, Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області з 28.12.2019 р. припинило здійснення повноважень та розпочало функціонування Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, яке є правонаступником ліквідованого відповідача по справі. Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для заміни відповідача з ліквідованого Головного територіальнгого управління юстиції у Донецькій області на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції в порядку процесуального правонаступництва. Колегія суддів зазначає, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід обов`язку відновлення порушених прав до правонаступника відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Доводи апеляційної скарги з посилання на положення ч.4 ст.105 Цивільного кодексу України колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки державні органи, хоча і є юридичними особами, але норми Цивільного кодексу України про перетворення юридичних осіб не можуть бути підставою для вирішення питання про правонаступництво для органів державної влади, оскільки ЦК України передбачає перехід при правонаступництві об`єктів цивільних та майнових прав, а в адміністративному праві мова йде про перехід специфічних, владних прав. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним судом в постановах від 30 квітня 2020 року у справі №524/4484/17, від 21 листопада 2018 року у справах №524/4511/17 та №524/4446/17. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року в справі № 805/2452/17-а - залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року в справі №805/2452/17-а - залишити без змін. Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 21 липня 2020 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 21 липня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 21 липня 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»