Постанова 4816 № 592/3793/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2020 року м.Суми Справа №592/3793/19 Номер провадження 22-ц/816/1499/20 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С. за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М., учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу - Ситник Сергій Михайлович, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Казака Михайла Владиленовича на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 червня 2019 року в складі судді Котенко О.А., ухвалене в м. Суми, В С Т А Н О В И В: У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. В обґрунтування заяви посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_3 . Вона у встановлений законом термін, 13 лютого 2019 року, звернулась до Сумської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, в неї прийняли заяву, зареєстрували її в спадковому реєстрі. Вона отримала витяг зі спадкового реєстру про реєстрацію спадкової справи, проте їй було запропоновано звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин, в зв`язку з тим, що в документах містяться розбіжності в написанні прізвищ. Її бабуся, а мати батька ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В зв`язку з тим, що за життя батько фактично прийняв, але не отримав свідоцтва про право на спадщину після смерті своєї матері, а в написанні їх прізвищ також містяться розбіжності, крім того, по-батькові в свідоцтві про народження його матері відрізняється від по-батькові в її свідоцтві про смерть, виникла необхідність і у встановленні факту родинних відносин між її батьком та його матір`ю. Так, її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 », що вбачається з її свідоцтва про народження та її свідоцтва про реєстрацію шлюбу. В свідоцтві про народження і її прізвище і прізвище батька записано « ОСОБА_5 ». В свідоцтві про шлюб, її дошлюбне прізвище записано « ОСОБА_5 ». Проте, в свідоцтві про смерть батька його прізвище записане « ОСОБА_6 ». В свідоцтві про народження батька, яке виписане тільки на російській мові, його прізвище записане « ОСОБА_5 », а його мати зазначена як ОСОБА_7 . В свідоцтві про смерть його матері, а її бабусі, вона значиться як ОСОБА_4 . Саме в зв`язку з наявністю зазначених розбіжностей їй було запропоновано встановити факт родинних відносин між нею та батьком, та батьком і його матір`ю, а її бабусею в судовому порядку. Вважає, що всі зазначені розбіжності були допущені в зв`язку з тим, що інформація до свідоцтва про народження батька внесена на російській мові, була по різному перекладена в наступних документах на українську мову, та неуважністю осіб, які вносили ці записи на час їх внесення, без ретельного вивчення особистих документів. Так, як вбачається зі свідоцтва про шлюб бабусі (яке виписано на російській мові), вона значиться по дівочому прізвищу як ОСОБА_8 . Вона одружується з ОСОБА_9 і її прізвище після вступу в шлюб -« ОСОБА_5 ». В паспорті, копія якого в неї збереглась, та в свідоцтві про смерть, вже зазначено що вона ОСОБА_4 . Доказами того, що ОСОБА_4 є її бабусею та матір`ю ОСОБА_3 , є документи - оригінали свідоцтв про її народження, свідоцтва про смерть батька та бабусі, які зберігаються в неї, з яких вбачається, що внесені в них відомості про батька та бабусю відрізняється тільки написанням однієї літери в прізвищах, та зазначенням по-батькові ОСОБА_10 в свідоцтві про народження батька в графі мати. Всі інші анкетні дані збігаються. Зазначає, що доказами їхніх родинних стосунків є те, що ще за життя бабуся та батько вони разом проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Просила встановити факт того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її батьком, а ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_3 та її бабусею. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 »), ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та бабусею ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 »), ІНФОРМАЦІЯ_3 . Не погоджуючись із рішенням суду, особа, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Казак М.В., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду від 04 червня 2019 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що в заяві про встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 зазначає, що на момент звернення до суду їй відомо про існування інших спадкоємців, які звернулися з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 раніше за неї. Вказує, що на момент звернення ОСОБА_1 13 лютого 2019 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Ситником С.М. 11 лютого 2019 року заведена спадкова справа № 5/2019. Зазначає, що ні ОСОБА_1 , ні суд першої інстанції не вжили заходів щодо залучення іншого спадкоємця у справі, оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір про право на спадщину, який має розглядатися в порядку позовного провадження, розгляд заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку окремого провадження суперечить вимогам ч. 6 ст. 294 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України Заслухавши доповідь судді-доповідача пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Казака М.В., представника ОСОБА_1 - адвоката Сергеєвої С.А., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Однак, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає. Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджуються копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (а.с. 6), копією свідоцтва про народження ОСОБА_11 (а.с. 7), копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_12 та ОСОБА_11 від 27 жовтня 2017 року (а.с. 8). ОСОБА_1 в установлений законом строк звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Заявниця отримала витяг зі спадкового реєстру про реєстрацію спадкової справи, проте їй було запропоновано звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин, в зв`язку з тим, що в документах містяться розбіжності в написанні їх прізвищ із спадкодавцем (а.с. 9). Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками російською мовою записано: батько - « ОСОБА_13 », мати - « ОСОБА_7 » (а.с. 10). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся заявниці ОСОБА_1 , а мати батька ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (а.с. 11). В зв`язку з тим, що за життя батько заявниці ОСОБА_3 фактично прийняв, але не отримав свідоцтва про право на спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , а в написанні їх прізвищ також містяться розбіжності, крім того, по-батькові в свідоцтві про народження його матері відрізняється від по-батькові в її свідоцтві про смерть, виникла необхідність і у встановленні факту родинних відносин між батьком заявниці ОСОБА_3 та його матір`ю ОСОБА_4 . Таким чином, дошлюбне прізвище заявниці « ОСОБА_5 », що вбачається з її свідоцтва про народження та її свідоцтва про реєстрацію шлюбу. В свідоцтві про народження прізвище заявниці і прізвище її батька записано « ОСОБА_5 ». В свідоцтві про шлюб, дошлюбне прізвище заявниці записано « ОСОБА_5 ». Проте, в свідоцтві про смерть батька заявниці його прізвище записане ОСОБА_6 . В свідоцтві про народження батька, яке виписане тільки на російській мові, його прізвище записане « ОСОБА_5 », а його мати зазначена як ОСОБА_7 . В свідоцтві про смерть його матері, а бабусі заявниці, вона значиться як ОСОБА_4 . Як вбачається зі свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 (яке виписано на російській мові) вона значиться по дівочому прізвищу як ОСОБА_8 . Вона одружується з ОСОБА_9 , і її прізвище після вступу в шлюб -« ОСОБА_5 ». В паспорті та в свідоцтві про смерть, вже зазначено що вона ОСОБА_4 . Доказами того, що ОСОБА_4 є бабусею заявниці та матір`ю ОСОБА_3 , є документи - оригінали свідоцтва про народження заявниці, свідоцтва про смерть батька та бабусі, з яких вбачається, що внесені в них відомості про батька та бабусю відрізняється тільки написанням однієї літери в прізвищах, та зазначенням по-батькові « ОСОБА_10 » в свідоцтві про народження батька в графі мати. Всі інші анкетні дані збігаються. Доказами родинних стосунків є те, що ще за життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_14 одружилася з ОСОБА_9 14 січня 1961 року та взяла прізвище « ОСОБА_5 » і відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_15 є його батьками. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з доведеності того факту, про встановлення якого просить заявник, він має для нього юридичне значення, оскільки він надає право на оформлення спадщини. Проте висновок суду є передчасним та погодитись з ним колегія суддів не може, виходячи з наступного. Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження. За приписами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до статей 255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є конкретні особи, які перешкоджають в реалізації такого права. Згідно п. 3 вказаного Пленуму, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. З заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин вбачається, що встановлення вказаного факту необхідно їй саме для оформлення спадщини. При цьому заявниця зазначає, що на момент звернення до суду їй відомо про існування інших спадкоємців, які звернулися з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 раніше за неї. З копії листа Сумської міської державної нотаріальної контори Сумської області від 18 лютого 2019 року вбачається, що на момент звернення ОСОБА_1 13 лютого 2019 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Ситником С.М. 11 лютого 2019 року заведена спадкова справа № 5/2019. Таким чином, зі справи вбачається, що у померлого ОСОБА_3 є спадкоємці, які претендують на спадщину, проте не були залучені до участі у справі. Розглядаючи заяву, суд першої інстанції на вищевказані вимоги закону, роз`яснення Пленуму та обставини справи уваги не звернув, належним чином не встановив, чи не вбачається із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, спір про право, не визначив коло осіб, права та інтереси яких може порушити ухвалене у справі рішення та помилково розглянув справу по суті в порядку окремого провадження без залучення заінтересованих осіб. Крім того, в матеріалах даної справи міститься копія позовної заяви ОСОБА_1 , подана до Ковпаківського районного суду м. Суми 16 квітня 2020 року, з якої вбачається, що останньою подано позов до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Ситник С.М., приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Ануфрієв А.О. про визнання заповіту недійсним (а.с. 49). З огляду на наведене можна дійти висновку, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір про право. За таких обставин, колегія вбачає наявним на теперішній час спір про право на спадкування після померлого ОСОБА_3 , який належить розглядати в порядку загального позовного провадження, а не у окремому провадженні. Оскільки колегія суддів дійшла висновку, що у даній справі наявний спір про право, це виключає можливість розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку окремого провадження. Допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи. Оскільки допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 6 ст. 294 ЦПК України. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Казака М.В. необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти у справі нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - залишити без розгляду. Щодо судових витрат, то колегія суддів зазначає наступне. Частиною 7 статті 294 ЦПК України встановлено таку особливість розгляду справ окремого провадження, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються. Керуючись ст. ст. 294, 367, 368, 374, 381 - 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Казака Михайла Владиленовича задовольнити. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 червня 2019 року скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу - Ситник Сергій Михайлович про встановлення факту родинних відносин - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 20 липня 2020 року. Головуючий - В.І. Криворотенко Судді: Т.А. Левченко С.С. Ткачук