Постанова 4805 № 295/1288/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/1288/20 Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н. Ф. Категорія 68 Доповідач Микитюк О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Микитюк О.Ю. суддів Трояновської Г.С. Миніч Т.І. розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників у місті Житомирі справу № 295/1288/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Слюсарчук Н.Ф. в м. Житомир, встановив: Позивач звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, визначеного рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 02.12.2016 року до 1/4 частки від розміру мінімальної заробітної плати, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 30.01.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову зазначила, що розмір аліментів, стягнутих на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 850 грн. на місяць є недостатнім для матеріального утримання дитини. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2020року в задоволені позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що доньку виховує сама, окрім сплати аліментів батько не бере участі у житті дитини, восени ОСОБА_3 піде до школи, відвідуватиме гуртки це додаткові витрати. Вона самостійно не може забезпечити дитину, хоча і працює, бо отримує невелику заробітну плату. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 02.12.2016 року у справі №295/13671/16-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 850 грн. щомісячно,починаючи з 28.10.2016 року і до повноліття дитини. ОСОБА_2 має двох малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від шлюбу з ОСОБА_8 , сім`я має статус багатодітної. Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Належних та допустимих доказів того, що після ухвалення рішення про стягнення аліментів матеріальний стан відповідача покращився, позивачка не надала. Отже, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для збільшення розміру аліментів. Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів не є обставиною, за якої розмір аліментів може бути змінено в порядку статті 192 СК України. Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення. Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін. Посилання позивачки на потребу у коштах на розвиток дитини (відвідування гуртків) не можуть бути взяті до уваги, оскільки питання про участь батьків у додаткових витратах, викликаних хворобою дитини, вирішується в порядку ст.185 СК України за наявності відповідного позову. Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Дана справа є малозначною в силу вимог закону. (п.3 ч.6 ст.19 ЦПК України). Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуюча: Судді: