Постанова 4851 № 440/2617/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2020 р. Справа № 440/2617/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року (постановлену суддею Ясиновським І.Г.) по справі № 440/2617/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора , Прокуратури Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Полтавської області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії № 72 від 02.04.2020 р. «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»; визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Полтавської області від 29.04.2020 № 303к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Полтавської області; поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Полтавської області з 30.04.2020 р.; стягнути з прокуратури Полтавської області на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та позивачці надано строк для усунення недоліків адміністративного позову шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої, відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі, із зазначенням обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги до Офісу Генерального прокурора, а також доказів, що підтверджують вказані обставини разом з копіями такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 р. адміністративний позов повернуто позивачці, оскільки нею не усунуті недоліки позовної заяви. Позивачка, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 р. та передати справу на розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянтка посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки подання позову до неналежного відповідача не є підставою для залишення позовної заяви без руху та для повернення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зокрема про повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не усунені недоліки позовної заяви, а саме, не подано до суду позовної заяви, оформленої, відповідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі, із зазначенням позовних вимог до Офісу Генерального прокурора, а також доказів, що підтверджують вказані обставини разом з копіями такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Аналіз вищевказаних норм вказує, що ухвала про залишення позовної заяви без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб визначений судом тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої скарги. Судовим розглядом встановлено, що 03.06.2020 р. позивачкою до суду подана заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачка зазначає, що вона оскаржує рішення Другої кадрової комісії, яка створена Генеральним прокурором для атестації прокурорів та не має статусу юридичної особи, у зв`язку з чим належним відповідачем по вищевказаній справі є Офіс Генерального прокурора. Крім того, вищевказане рішення направлено до Прокуратури Полтавської області листом Офісу Генерального прокурора, а докази на підтвердження вищевказаних обставин додані до позовної заяви. Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду про повернення позовної заяви, суд першої інстанції зазначає, що ОСОБА_1 не викладено обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги до Офісу Генерального прокурора та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, а у суду відсутнє право замінити первісного відповідача та/або залучити до участі у справі співвідповідача без згоди позивача на зміну відповідача та клопотання про залучення співвідповідача. Проте, ухвала суду не містить правової оцінки тим обставинам (аргументам), які зазначені позивачкою в клопотанні про усунення недоліків позовної заяви, а саме, що, відповідно до п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур, у зв`язку з чим позивачкою оскаржується саме рішення Другої кадрової комісії. Також суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що ненадання позивачкою згоди на зміну відповідача та клопотання про залучення співвідповідача є підставою для повернення позовної заяви, оскільки стаття 169 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлює таких підстав для повернення позовної заяви. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Полтавського окружного адміністративного суд від 09.06.2020 р. скасуванню, оскільки судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 по справі № 440/2617/20 - скасувати. Справу № 440/2617/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич