Постанова 4851 № 640/5208/19

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2020 р. рокуСправа № 640/5208/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2019 року (ухвалене суддею Сенаторовим В.М.) по справі № 640/5208/19 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 6 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Семененка Дмитра Олександровича про визнання дій незаконними та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовом до інспектора роти № 6 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Семененка Д.О., в якому просила: визнати незаконними дії інспектора патрульної поліції роти № 6 батальйону № 4 УПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Семененко Д.О. щодо винесення постанови серії ЕАВ № 931886 від 19.02.2019 р. відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 931886 від 19.02.2019 р., складену інспектором роти № 6 батальйону № 4 УПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Семененко Д.О.; закрити провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2019 р. у задоволенні позову відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2019 р. по справі № 640/5208/19 скасовано; прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково; скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 931886 від 19.02.2019 р., складену інспектором роти № 6 батальйону № 4 УПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Семененко Д.О.; закрито провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 03.03.2019 р. представником позивача подано заяву про вирішено питання щодо відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки під час прийняття постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 р. не вирішено питання щодо відшкодування судових витрат пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи у суді першої інстанції. У судове засідання учасники справи не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, позивачем подано заяву про розгляд справи за його відстутністю. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося. Суд апеляційної інстанції, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши докази по справі, зазначає наступне. Відповідно до пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України, суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно із ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою на підтвердження витрат з оплати правової допомоги подано наступні документи: копію договору № 11 НП від 12.02.2018 р. про надання правничої допомоги, укладеного між позивачкою та Адвокатським об`єднанням «Адвокати та медіатори України» в особі адвоката Ляшенка Ю.О., який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЗР № 21/1808 від 05.12.2018 р.; копію Завдання № 3 від до договору № 11 НП від 12.02.2018 р. про надання правничої допомоги; копію акту виконаних робіт № 3 від 07.03.2019 р. до договору № 11 НП від 12.02.2018 р.; копію квитанції ПАТ КБ "ПриватБанк" № 0.0.1289156943.1 від 07.03.2019 р про сплату коштів в якості оплати послуг адвоката за договором № 11 НП від 12.02.2018 на суму 5000 грн. Дослідивши поданий акт виконаних робіт № 3 від 07.03.2019 р. до договору № 11 НП від 12.02.2018 р., суд апеляційної інстанції встановив, що в цьому акті в порушення вимог ч. 4 ст. 134 КАС України не деталізовано, в яких заме судових засіданнях представлялись інтереси позивача протягом 2 годин, який складено до початку розгляду справи по суті. Крім того, предметом позову в цій справі є оскарження постанови серії серії ЕАВ № 931886 від 19.02.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення на неї стягнення у вигляді штрафу 225 гривень, тобто, ця справа є справою незначної складності. Із врахуванням вищевикладених обставин, оскільки у поданих документах частково обґрунтовано заявлену адвокатом вартість послуг у сфері права саме в розмірі 5000 гривень та цей розмір витрат на правничу допомогу не співмірний зі складністю справи, суд апеляційної інстанції вважає необхідним задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції на користь позивача частину витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн. Відповідно до п. 3 ч.1. ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Керуючись ст. ст. 132, 139, 252, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - . П О С Т А Н О В И В: Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково. Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченка, 315-А, м. Харків, 61033) судові витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот ) гривень. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В. Повний текст додаткової постанови виготовлений 20.07.2020 року