Ухвала КАС ВС № 520/4621/19

УХВАЛА 16 липня 2020 року Київ справа №520/4621/19 адміністративне провадження №К/9901/15673/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року у справі №520/4621/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Громадянин Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної міграційної служби України, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Харківський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 3 вересня 2019 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року, відмовив у задоволенні позову. У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року у справі №520/4621/19. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Постанова Другого апеляційного адміністративного суду була ухвалена 4 лютого 2020 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 24 червня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі вказує, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції йому надіслано не було, у зв`язку з чим він особисто звернувся до суду для отримання копії судового рішення після 15 лютого 2020 року. Водночас скаржник зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на всій території України встановлено карантин, який діє по сьогоднішній день. Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", визначено, що процесуальні строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, продовжуються на строк дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, а тому підстави пропуску строку касаційного оскарження є поважними. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Тобто, скаржник повинен надати Верховному Суду докази про день отримання ним оскаржуваного судового рішення. Що стосується посилань скаржника на постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», якою на всій території України встановлено карантин, що діє по сьогоднішній день, то Суд зазначає, що строк касаційного оскарження на постанову апеляційного суду відповідно до статті 329 КАС України закінчився 5 березня 2020 року, тобто до встановлення карантину, що унеможливлює застосування положень Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" для поновлення строку касаційного сокарження. За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати відповідні докази (наприклад, копію конверта з апеляційного суду з відповідним штрих-кодовим ідентифікатором, копію розписки про отримання копії оскаржуваного судового рішення), які б підтверджували дату отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скаржник вказує підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: - застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Однак, посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду у справі №826/2621/16 не можуть бути застосовані при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі, оскільки зазначені справи мають різні спірні правовідносини та обставини справи не є тотожними. Отже, скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті у ній не зазначено передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави, а аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу. Отже, касаційна скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження і не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності; 2) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року і постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року у справі №520/4621/19. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року у справі №520/4621/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк І.В. Дашутін М.М. Яковенко, Судді Верховного Суду