Ухвала КАС ВС № 808/739/18

УХВАЛА 16 липня 2020 року Київ справа №808/739/18 адміністративне провадження №К/9901/17292/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Ханової Р.Ф., суддів - Гончарової І.А, Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі №808/739/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішення,- ВСТАНОВИВ: До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі №808/739/18, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17 січня 2018 року №0003501312, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в загальному розмірі 84 699,61 гривень, в тому числі 67759,69 гривень за податковими зобов`язаннями та 16939,92 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, №0003531312, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 8854,50 гривень, в тому числі 5 903,00 гривень за податковими зобов`язаннями та 2951,40 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, №0003521312, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 45 075,00 гривень за декларацією №9266619762 від 18 січня 2017 року за звітний період, за який подано декларацію, грудень 2016 року, №0003511312, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 1221,46 гривень, в тому числі 977,17 гривень за податковими зобов`язаннями та 244,29 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0003551312, згідно якої станом на 17 січня 2018 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 105 878,74 гривень, яку ГУ ДФС у Запорізькій області вимагає сплатити протягом 10 календарних днів за днем отримання вимоги, рішення №0003561312 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, згідно якого вирішено застосувати штрафні санкції в розмірі 17012,08 гривень. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, позов задоволено в повному обсязі, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення, вимога та рішення податкового органу. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі №808/739/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. На час звернення позивача з адміністративним позовом - 2018 рік, відповідно до норм Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2018 року встановлено 1762,00 гривень. Предметом позову у цій справі є вимога про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17 січня 2018 року №0003501312, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в загальному розмірі 84 699,61 гривень, №0003531312, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 8854,50 гривень, №0003521312, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 45 075,00 гривень за грудень 2016 року, №0003511312, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 1221,46 гривень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0003551312, згідно якої заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 105 878,74 гривень, рішення №0003561312 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, згідно якого вирішено застосувати штрафні санкції в розмірі 17012,08 гривень, кожне з яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі №808/739/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішення. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова Судді І.А. Гончарова І.Я.Олендер