Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/5841/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/5841/20Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 33/817/254/20 Доповідач - Коструба Г.І. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 липня 2020 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Коструба Г.І. з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисника -адвоката Боднарчука Т. Д., розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , В С Т А Н О В И В: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати, закривши провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що розгляд справи проходив без його участі, оскільки він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, чим суд позбавив його можливості реалізувати надані йому законом, як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, права, в тому числі і право на захист. Вказує, що оскільки оскаржувану постанову суду він отримав поштовим відправленням лише 02 червня 2020 року, а апеляційну скаргу подав 12 червня 2020 року, тому строк на апеляційне оскарження пропущеним не був. Що стосується суті оскаржуваної постанови, то апелянт вважає, що вона винесена з порушенням норм процесуального права, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права. Також стверджує, що суд неповно зясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Зокрема вказує, що як у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 30 березня 2020 року серії РБ №196109, так і в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30 березня 2020 року серії НК №543436, зазначено, що він керував транспортним засобом в м. Тернополі по вул. Микулинецькій о 12 год. 00 хв., в той час як згідно з наявними в матеріалах справи відеозаписами зупинили його о 12 год. 14 хв. Окрім того вказує, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного спяніння в медичному закладі, а навпаки - виявив бажання пройти такий огляд, однак при умові, щоб у нього взяли біологічні зразки на відповідний аналіз, оскільки має хвороби кишково-шлункового тракту, що могло б вплинути на результат при проходженні такого огляду за допомогою газоаналізаторів. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Боднарчука Т. Д., які в судовому засіданні апеляційного суду просили поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду4,еляційний суд прийде до висновку про його пропуск з поважних причин, скасувати рішення суду першої інстанції, закривши провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, прихожу до висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущеним не був, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, виходячи з таких міркувань. Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, її розгляд 27 травня 2020 року проводився за відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній не був належно повідомлений про місце і час розгляду справи. Оскільки ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови отримав лише 02 червня 2020 року, про що свідчить його особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, а апеляційну скаргу, як це вбачається з наявного на ній штемпеля Тернопільського міськрайонного суду, подав 12 червня 2020 року, вважаю, що 10-ти денний строк на апеляційне оскарження згідно з ст. 294 КУпАП був пропущеним з поважних причин. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, відповідно до оскаржуваної постанови, 30 березня 2020 року об 12 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «HYNDAI GETZ 1.4.», р.н. НОМЕР_1 вулицею Микулинецькою у м. Тернополі з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 7510 № ARBF-0422 ( повірка дійсна до 18 червня 2020 року ) водій відмовився в присутності двох свідків. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально небезпечних захворювань» ТОР водій також відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України Про Національну поліцію поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Що стосується порушення Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена в тому числі КУпАП, керування транспортними засобами в стані алкогольного спяніння тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння. В свою чергу дії поліцейських повинні відповідати вимогам закону. Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС 09 листопада 2015 р. № 1452/735, /далі Інструкція/ огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п.3 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно п. п. 6, 7 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається із матеріалів справи, зокрема рапорту т.в.о. командира взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Проця В. В., ним в складі екіпажу з поліцейським ОСОБА_2 30 березня 2020 року близько 12 год. було зупинено автомобіль «HYNDAI GETZ 1.4.», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , оскільки останній проїхав світлофор на заборонний червоний сигнал, про що поліцейським було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №543436 за ч.2 ст.122 КУпАП, яку він не оскаржував та оплатив штраф у розмірі 425 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції від 31 березня 2020 року. Оскільки під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки алкогольного спяніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, зміна забарвлення обличчя, йому було запропоновано пройти огляд на стан спяніння за допомогою технічного приладу Драгер, на що він категорично відмовився в присутності двох свідків та виявив бажання пройти такий огляд в медичному закладі. Однак в подальшому ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного спяніння і в медичному закладі в присутності двох свідків. Після цього відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 30 березня 2020 року серії РБ №196109. При цьому зміст протоколу про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у його достовірності не викликає. Згідно з долучених до вказаного протоколу письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 30 березня 2020 року вони були свідками того, як ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного спяніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Drager відмовився та виявив бажання пройти такий огляд в медичному закладі. Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 30 березня 2020 року вони були свідками того, як ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного спяніння в медичному закладі категорично відмовився. Вказані вище письмові пояснення свідків підписані ними власноруч та сумнівів не викликають. Відомості, які зазначені у протоколі про адмінправопорушення, а також пояснення вказаних свідків підтверджуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 в присутності вказаних свідків відмовився проходити огляд на стан алкогольного спяніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Твердження апелянта про те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, оскільки в нього відмовилися брати біологічні зразки на відповідний аналіз, є безпідставними, оскільки відповідно до п. 14 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, обов`язковий забір крові передбачений тільки у випадку, якщо водій є учасником дорожнього руху, внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, а також для проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. Не заслуговують на увагу доводи щодо розбіжностей у часі між зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення часу вчинення правопорушення та наявними в матеріалах справи відеозаписами, оскільки такі розбіжності є незначними і, на думку суду апеляційної інстанції, можуть свідчити лише про технічну помилку працівника поліції при складенні відповідних матеріалів, а тому даний факт не є підставою для скасування рішення місцевого суду. Окрім того, ОСОБА_1 скористався своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, прибувши в судове засідання суду апеляційної інстанції із захисником ОСОБА_7 , використав весь обсяг наданих йому прав, передбачених КУпАП та Конституцією України, в тому числі щодо перегляду постанови місцевого суду, дослідження наявних в матеріалах справи доказів, а також законності дій працівників поліції під час складення ними відповідних матеріалів, за результатом чого будь-яких порушень під час виконання своїх обовязків працівниками поліції чи підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційним судом не виявлено. Таким чином, приходжу до остаточного висновку про те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин постанова судді Тернопільського міськрайсуду від 27 травня 2020 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - відмові у її задоволенні, оскільки будь-яких інших переконливих доводів, які б безумовно спростували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування постанови суду, апеляційною інстанцією не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя П О С Т А Н О В И В: Строк на апеляційне оскарження поновити. Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адмінвідповідальності, - ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя