Постанова Миколаївський апеляційний суд № 489/1554/20

17.07.20 33/812/220/20 Справа №489/1554/20 Провадження № 33/812/220/20 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 17 липня 2020 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Базовкіної Т.М., із секретарем судового засідання Біляєвою В.М., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Коваля О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 Коваля Олега Володимировича на постанову, яку ухвалив Ленінський районний суд м. Миколаєва під головуванням судді Губницького Д.Г. у приміщенні цього суду 15 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (у редакції Закону 2016 року), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №297522 від 20 березня 2020 р., який надійшов до Ленінського районного суду м. Миколаєва з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, вбачається, що 20 березня 2020 р. о 17:40 год. в м. Миколаєві, по вул. 8 Поздовжня, 2, водій ОСОБА_1 керував т/з Daewoo Nubіra, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, у присутності двох свідків водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора алкотестера «Драгер» на місці зупинки, а також пройти медичний огляд у медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 був викликаний в судове засідання на 15 квітня 2020 р. на 08:40 год., 12 травня 2020 р. на 10:45 год. та 15 червня 2020 на 08:45 год., вчасно та належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, письмового клопотання про відкладення судового засідання до суду не надходило. Постановою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2020 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 через свого захисника адвоката Коваля О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з закінченням строку притягнення його до адміністративної відповідальності. Апелянт вважає, що постанова є незаконною, ухваленою без повного дослідження усіх обставин справи, з порушенням процесуального права, а отже такою, що підлягає скасуванню. Апеляційна скарга мотивована тим, що повісток про виклик до суду та про призначення справи до розгляду ОСОБА_1 не отримував, матеріали справи також не містять даних про отримання ним відповідного повідомлення про дату та час розгляду справи. В протоколі про адміністративне правопорушення також відсутні дані про таке. Зазначає, що провадження по справі підлягає закриттю, оскільки строк накладення адміністративного стягнення, з урахуванням розгляду справи апеляційним судом та прийняття ним рішення, закінчився, а тому провадження по справі підлягає закриттю. Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Коваля О.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (у редакції закону 2016 року), оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи. Згідно пункту 2.9-А Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил). Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (у редакції закону 2016 року). Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП (у редакції закону 2016 року) адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП). Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу. Згідно частин 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні вимоги містить Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція) Згідно з пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 (далі - Порядок) у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №297522 від 20 березня 2020 р., 20 березня 2020 р. о 17:40 год. в м. Миколаєві, по вул. 8 Поздовжня, 2, водій ОСОБА_1 керував т/з Daewoo Nubіra номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження запропонованого працівником поліції огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора алкотестера «Драгер» на місці зупинки, а також від проходження медичного огляду у медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Факт достовірності викладених у протоколі відомостей та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку 20 березня 2020 року о 18 годині 30 хвилин також підтверджено підписами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , наявними в протоколі про адміністративне правопорушення БД №297522 від 20 березня 2020 р. Протокол підписано свідками без застережень. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення БД №297522 від 20 березня 2020 р. є підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , зокрема, у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення», в якій викладені пояснення наступного змісту: «Надам у суді». Будь-яких застережень та зауважень з приводу факту вчинення адміністративного правопорушення, порядку складання протоколу, ОСОБА_1 не виклав, підписавши протокол без зауважень та застережень. Дані протоколу про адміністративне правопорушення узгоджуються щодо фактичних обставин також з наступними доказами. Згідно відеозаписів правопорушення з нагрудного реєстратора працівника поліції, які досліджувались у судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій, також підтверджено всі викладені в протоколі серії БД №297522 від 20 березня 2020 р. обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та зафіксовано факт його відмови від огляду за допомогою газоаналізатора алкотестера «Драгер» на місці зупинки, а також в медичному закладі в присутності двох свідків. Про цей факт свідчить, що на неодноразову пропозицію працівника поліції пройти медогляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі ОСОБА_1 згоди не висловив, ніякої відповіді не дав, тобто його фактична поведінка свідчить про відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 передбачено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Враховуючи, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, обґрунтовано вважав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України (в редакції Закону 2016 року). Більш того, факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті КУпАП, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_4 не оспорюється. Таким чином, сукупністю проаналізованих доказів підтверджено, що ОСОБА_1 було порушено п. 2.5 Правил, тобто скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції Закону 2016 року). Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги. Так, на думку апелянта, наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи апеляційним судом строку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було повідомлено судом про час та місце розгляду даної адміністративної справи. Таке твердження є помилковим. Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною 1 статті 277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи, її було призначено судом до розгляду на 15.04.2020 р. на 08:40 год., 12.05.2020 р. на 10:45 год. та 15.06.2020 на 08:45 год. ОСОБА_1 надсилалися поштою судові повістки про виклик в судове засідання за адресою: АДРЕСА_2 Миколаїв АДРЕСА_1 . Поштові відправлення повернуті до суду з відміткою працівника поштового відділення про те, що «Адресат відсутній» (а.с. 7-12). Як пояснив в суді апеляційної інстанції захисник Коваль О.В., за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова, 212 Б квартира 5 під час зупинки автотранспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 знаходились документи, що посвідчують особу ОСОБА_1 , в тому числі посвідчення водія, і за цією адресою він разом із працівниками поліції їздив за документами. Ця ж адреса була зазначена у протоколі про адміністратвине правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу, що при підписанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував проти зазначення адреси його проживання: АДРЕСА_1 . Хоча ОСОБА_1 не отримував повістки про розгляд адміністративної справи в суді першої інстанції, його права були поновлені при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. ОСОБА_1 було повідомлено про час та місце судового засідання, що підтвердив в суді його захисник Коваль О.В., Лемещуку О.В. таким чином була надана можливість взяти участь у судовому засіданні та надати пояснення, але він до суду не з`явився, направив свого захисника, який підтримав апеляційну скаргу, виклавши свої аргументи. За такого викладені в апеляційній скарзі обставини не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, і не є підставою для його скасування. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суддя дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції Закону 2016 року), підстав для скасування постанови судді, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції Закону 2016 року), є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 Коваля Олега Володимировича залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна