Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/82/20

Справа № 308/82/20 Провадження № 33/4806/674/20 ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А про повернення апеляційної скарги 17.07.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04. 03. 2020. Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, визнаний винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 30 КУпАП адміністративного правопорушення і на нього накладено штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01(один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.. Згідно постанови, ОСОБА_1 24. 12. 2019 о 01 год. 30 хв., по вул. Залізничній в м. Ужгороді, керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz E 290 TD», д. н. з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці), і від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим вчинив передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне правопорушення. Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність постанови, порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі. Разом із тим, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказує на те, що апеляційному суду необхідно встановити той факт, що судове рішення було винесено без його участі й копія такого йому не надсилалась. Також зазначає, що про наявність оскаржуваної постанови йому стало відомо 30. 04. 2020, коли й отримав її копію в канцелярії суду. Просить поновити строк на апеляційне оскарження. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи клопотання, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення задоволенню не підлягає, з таких підстав. Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. -2- Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений із поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести особа, яка заявила таке клопотання. Вищевказана норма ч. 2 ст. 294 КУпАП, забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення. Апеляційний суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, якщо його порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані особою, якої стосується. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова винесена 04. 03. 2020, що свідчить про те, що останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 16. 03. 2020. З апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що її виготовлено та подано до безпосередньо до суду першої інстанції 09. 07. 2020, тобто з пропуском передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 04. 03. 2020, а саме, більш ніж через чотири місяці з моменту винесення постанови. У постанові судді від 04. 03. 2020 вказано, що справу розглянуто без участі ОСОБА_1 , оскільки тайий повторно не з`явився у судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Адреса місця проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , з часу запровадження справи та протягом її розгляду судом першої інстанції не змінювалась і ці обставини у клопотанні не заперечуються й не оспорюються. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 11. 02. 2020 ОСОБА_1 подав до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заяву про відкладення розгляду справи, що в свою чергу свідчить про те, що йому було відомо про перебування у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області справи щодо нього. Зі списку про поштові відправлення вбачається, що Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 13. 02. 2020 на адресу проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , направлялось повідомлення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона,яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»). При цьому, також враховується і те, що інформація про час та місце розгляду судами справ міститься на веб-сайті «Судова влада». Апеляційним судом не встановлено поважних причин, із яких ОСОБА_1 не подав апеляційну скаргу в передбачений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк (до 16. 03. 2020 включно). Посилання в клопотанні на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду судом першої інстанції справи, не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим, не дають підстав для визнання їх поважними причинами пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження. -3- Не знайшли свого підтвердження і доводи клопотання ОСОБА_1 про те, що про прийняте рішення ОСОБА_1 дізнався лише 30. 04. 2020, оскільки в матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_1 про отримання ним копії оскаржуваної постанови 14. 04. 2020. Разом з тим, апеляційний суд враховує те, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді від 04. 03. 2020 вже було предметом перегляду в апеляційному суді з тих же самих підстав і з цього приводу прийнято судове рішення, яке набрало законної сили. Крім того, зі змісту апеляційної скарги, поданої до суду першої інстанції 09. 07. 2020 вбачається, що ОСОБА_1 не вказує на нові обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо) у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що в свою чергу свідчить про те, що ним не доведено поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. За таких обставин, зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, обставини, на які посилається ОСОБА_1 у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, визнаються не поважними, у зв`язку з чим, підстав для поновлення строку на оскарження судового рішення апеляційний суд не вбачає, а тому, апеляційна скарга, подана із пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню ОСОБА_1 .. При прийнятті рішення про необхідність відмови ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; те, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску; що пропущений строк є значним; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення залишити без задоволення та відмовити у поновленні пропущеного строку. Апеляційну скаргу, яку ОСОБА_1 09. 07. 2020 подав на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04. 03. 2020 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - повернути ОСОБА_1 з усіма доданими до неї матеріалами, як особі, що її подала, а також надіслати йому копію даної постанови. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя