Постанова Київський апеляційний суд № 370/579/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2020 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 370/579/15-ц номер провадження: 22-ц/824/5564/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Мережко М.В., Савченка С.І., за участю секретаря - Орел П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тандира Дмитра Віталійовича на ухвалу Макарівського районного суду Київської областівід 09 жовтня 2019 року у складі судді Мазки Н.Б., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Еко-Дім», товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт 7», приватного акціонерного товариства «Омега Банк», треті особи: Державна виконавча служба України, державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання права власності на майно, звільнення майна з-під арешту, В С Т А Н О В И В : У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив: визнати за ним право іпотекодержателя за іпотечним договором №406/111-2 від 15 січня 2007 року, яким забезпечено виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Еко-Дім» (далі - ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Еко-Дім») основного зобов`язання за кредитним договором №406 від 21 жовтня 2005 року щодо сплати заборгованості в сумі 32 101 594 грн 26 коп.; звернути стягнення шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 на іпотечне майно, визначене іпотечним договором №406/Щ-2 від 15 січня 2007 року, яким забезпечено виконання ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Еко-Дім» основного зобов`язання за кредитним договором №406 від 21 жовтня 2005 року щодо сплати заборгованості в сумі 32 101 594 грн 26 коп., а саме, завод каркасно-панельного дерев`яного домобудівництва, загальною площею 3 263,50 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; в порядку ч.1 ст.42 Закону України «Про іпотеку», у зв`язку з повним виконанням вимоги публічного акціонерного товариство «Омега Банк»(далі - ПАТ «Омега Банк») за основним зобов`язанням до ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Еко-Дім» у сумі 32 101 594 грн 26 коп., припинити реалізацію на прилюдних торгах арештованого майна - завод каркасно-панельного дерев`яного домобудівництва, загальною площею 3263,50 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер лота - 48704, організатор - державне підприємство Інформаційний центр Міністерства юстиції України), в межах виконавчого провадження №34618271, що в провадженні Державної виконавчої служби України; зобов`язати Державну виконавчу службу України звільнити з-під арешту арештоване майно - завод каркасно-панельного дерев`яного домобудівництва, загальною площею 3263,50 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що обтяжене на користь ПАТ «Омега Банк» в межах виконавчого провадження №34618271. Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 09 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Тандир Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасуватита направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що про судове засідання, призначене на 09 жовтня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Юрченко О.А. був повідомлений шляхом надсилання йому судом смс-повідомлення, однак представник позивача не звертався до суду зі письмовими заявами про отримання судових повісток у вигляді смс-повідомлень, а відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді смс-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику смс-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Також вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що цивільним процесуальним законодавством України не передбачено залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили. Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Однак суд першої інстанції належним чином вимог закону не виконав, прийняв судове рішення без дотримання норм процесуального права. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Юрченко О.А., будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, повторно не з`явились в підготовче судове засідання, не повідомили про причини неявки, не надали суду заяв про розгляд справи у їх відсутність, а у відсутності позивача та його представника суд позбавлений можливості провести підготовчі дії щодо призначення справи до слухання. Крім того, закінчились розумні строки проведення підготовчого засідання. Клопотань щодо продовження строків проведення підготовчого засідання не надходило. Проте з вказаними висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав. Положеннями ст.189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (ч.1 ст.197 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Згідно з ч.ч.1,2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. За змістом п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз змісту п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 21 жовтня 2019 року у справі №759/15271/17 (№ 61-14373св19) та з правовою позицією Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 11 березня 2020 року у справі №761/8849/19 ( № 61-21428св19). Відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Макарівського районного суду Київської області від 30 березня 2018 року призначено у даній справі підготовче судове засідання на 15 червня 2018 року о 15 год 30 хв. (а.с.148-149, т.2). Підготовче засідання судом першої інстанції відкладалось неодноразово. Ухвала про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті судом першої інстанції у справі не постановлялась. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що залишення судом позову без розгляду у підготовчому засіданні суперечить вимогам п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, а відтак оскаржувана ухвала постановлено без додержання норм процесуального права. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що правовий аналіз п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України вказує на те, що правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки (двічі поспіль) позивача, який належним чином повідомлений про розгляд справи, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. По справі встановлено, що про судове засідання, призначене на 22 липня 2019 року о 16 год 00 хв., представник позивача - адвокат Юрченко О.А. повідомлявся шляхом направлення на його номер телефону SMS - повідомлення, про що свідчить довідка про доставлення SMS - повідомлення, яка підписана відповідальною особою суду (а.с.250, т.2). Даних про повідомлення позивача ОСОБА_1 про вказане судове засідання матеріали справи не містять. 22 липня 2019 року на адресу Макарівського районного суду Київської області надійшло клопотання представника позивача - адвоката Юрченка О.А. про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншій справі (а.с.9, т.3). У зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання, призначене на 22 липня 2019 року, розгляд справи судом відкладено на 09 жовтня 2019 року о 15 год 30 хв., що підтверджується протоколом судового засідання від 22 липня 2019 року (а.с.10, т.3). Про судове засідання, призначене на 09 жовтня 2019 року, представник позивача - адвокат Юрченко О.А. повідомлявся судом шляхом направлення на його номер телефону SMS - повідомлення, про що свідчить довідка про доставлення SMS - повідомлення, яка підписана відповідальною особою суду (а.с.11, т.3). Даних про повідомлення позивача ОСОБА_1 про вказане судове засідання матеріали справи не містять. У судове засіданні, призначене на 09 жовтня 2019 року, позивач і його представник не з`явилися, що підтверджується протоколом судового засідання від 09 жовтня 2019 року (а.с.75, т.4). Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що наявні у матеріалах справи довідки про доставку SMS - повідомлень, яким представник позивача повідомлявся судом першої інстанції про судові засідання, призначені на 22 липня 2019 року та 09 жовтня 2019 року, не можуть бути доказами належного інформування представника позивача про час і місце судового засідання з таких підстав. Пунктом 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом Учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення Учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. У матеріалах справи відсутня заява представника позивача - адвоката Юрченка О.А. про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. За таких обставин не можна вважати, що суд першої інстанції належним чином повідомляв представника позивача про дату, час і місце судових засідань, призначених на 22 липня 2019 року та 09 жовтня 2019 року. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 27 березня 2019 року у справі №201/6092/17 (№ 61-48215св18). За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для залишення позову без розгляду відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України. Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст.379 ЦПК України, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тандира Дмитра Віталійовича задовольнити. Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 09 жовтня 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Судді: