Постанова 4876 № 904/5807/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.07.2020 року м. Дніпро Справа № 904/5807/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач) суддів: Коваль Л.А., Кузнецова В.О. при секретарі судового засідання: Мудрак О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Красота О.І.) від 10.03.2020р. (дата складання повного тексту рішення 10.03.2019р.) у справі № 904/5807/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро про стягнення 141 090 295,12грн., - ВСТАНОВИВ: У грудні 2019р. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про стягнення 131 510 575,56грн. заборгованості за Договором транспортування природного газу № 1512000702 від 17.12.2015р. в частині оплати рахунків за добові небаланси, а також нарахованих на суму заборгованості пені у розмірі 8 822 242,18 грн. та 3% річних у розмірі 757 477,38 грн. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020р. у справі № 904/5807/19 в позові відмовлено в повному обсязі. Не погодившись із зазначеним рішенням, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020р. у справі № 904/5807/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне: - відповідачем як оператором газорозподільної системи надавалася в електронному вигляді інформація щодо добового споживання природного газу, відповідно до якої встановлено добові небаланси у замовника послуг з транспортування природного газу, які мають бути ним оплачені згідно з вимогами Кодексу ГТС, чого не враховано судом першої інстанції, який неправильно застосував ст.ст. 179, 180 ГК УКраїни, ст.ст. 203, 204, 238 ЦК України, п. 1 глави 1, п. 2, 6, 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, главу 7 розділу ІІІ Кодексу ГТС; - обов`язок відповідача вчасно врегульовувати небаланси передбачений і умовами укладеного між сторонами Договору транспортування природного газу № 1512000702 від 17.12.2015р., який є чинним та підлягає виконанню незалежно від підписання додатків 1, 2, 3 до нього, які також не стосуються порядку врегулювання та оплати щодобових небалансів; - обсяг газу, який склав обсяг небалансу відповідача, доведений позивачем належними та допустимими доказами, зокрема актами врегулювання щодобових набалансів та довідками про добові небаланси, на підставі яких позивачем виставлялися відповідачу відповідні рахунки, які безпідставно не оплачені останнім, що є підставою для нарахування пені та 3% річних на суму боргу; - судом першої інстанції при ухвалені рішення не було надано оцінки аргументам та доводам позивача та не відображені в рішенні мотиви їх відхилення. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2020р. поновлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020р. у справі № 904/5807/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020р. у справі № 904/5807/19; повідомлено учасників справи, що у зв`язку із встановленням на період дії карантинних заходів в Україні тимчасово особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання постанови Кабінету міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), враховуючи Рекомендації Ради суддів України, викладені у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, про дату та час судового засідання з розгляду справи учасників буде повідомлено ухвалою суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2020р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 25.06.2020р. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2020р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 16.07.2020р. Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу. Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на те, що умовами укладеного між сторонами Договору транспортування природного газу № 1512000702 від 17.12.2015р. не передбачено оплату відповідачем добових небалансів. Також відповідач вказує, що в редакції Кодексу ГТС, яка діяла до 27.12.2017р., послуги небалансу надаються саме позивачу, а тому зазначення про них у Договорі не має відношення до обов`язків відповідача. Надані ж позивачем акти врегулювання щодобових набалансів та довідки про добові небаланси складені позивачем в односторонньому порядку та не можуть вважатися належними доказами обсягів допущених небалансів, а відсутність додатків до Договору не дає можливості встановити такі обсяги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плату (за їх наявності), які виникають при його виконанні. Додатком до постанови НКРЕКП № 2497 від 30.09.2015 є типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу. Керуючись Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газотранспортної системи 17.12.2015р. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - Позивач, Оператор) та Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - Відповідач, Замовник) уклали Договір транспортування природного газу № 1512000702 (далі - Договір). У відповідності до п. 2.1. Договору, Оператор надає Замовнику послуги (далі-послуги) транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому договорі вартість таких Послуг. Згідно з п. 2.2. Договору, послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. В п. 2.3. Договору визначені послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором, зокрема: послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування). За п. 2.4. Договору, обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.5. Договору). Згідно з п. 2.6. Договору, Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі. Відповідно до п. 2.7. Договору, Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів. Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього Договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли Замовником послуг є Оператор газорозподільної системи, прямий Споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п. 2.8 Договору). Пунктом 3.1 Договору визначено, що Оператор зобов`язаний: своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; оприлюднювати інформацію, що стосується прав замовника на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію, що передбачена Кодексом; виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України; повідомляти Замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; здійснити додаткову оплату замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим Договором. Згідно з п. 3.2. Договору, Оператор має право: своєчасно отримувати від Замовника плату за надані послуги; на безперешкодний та безкоштовний доступ на територію та земельну ділянку замовника, де розташоване його газове обладнання та/або комерційний вузол обліку газу, для виконання своїх обов`язків, передбачених Кодексом та чинним законодавством; обмежувати або припиняти транспортування природного газу у випадках, передбачених цим договором та Кодексом; отримувати оперативну інформацію від Замовника на запит своєї диспетчерської служби; стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, передбаченому цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов`язків Оператора газотранспортної системи. Відповідно до п. 4.1. Договору, Замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати Оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому Договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби Оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; повідомляти Оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього Договору; забезпечити можливість цілодобового зв`язку Оператора з представниками Замовника, зазначеними в цьому Договорі; здійснити додаткову оплату Оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором. Приписами п. 5.1 Договору визначено, що порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору. Якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання (п. 5.2. Договору). Як визначено в п. 5.3. Договору, за порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему Оператора або передається з неї Оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього Договору. Згідно з п. 5.4. Договору, окремим додатком 3 до цього Договору між Оператором та Замовником, який є Оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного Замовника. Відповідно до п. 5.5. Договору, на кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі-ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі-ЗВТ). Приписами п. 6.1. Договору, Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності). Пунктом 6.2. Договору визначено, що розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті (п. 6.3. Договору). У відповідності до п. 7.1. Договору, вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua (п. 7.2. Договору). У відповідності до вимог п. 7.3. Договору, тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору. Як передбачено в п. 8.3. Договору, оплата вартості договірної потужності Замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місця на рахунок Оператора на умовах 100 відсотків попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Згідно з п. 8.4. Договору, підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Зі змісту п. 9.1 Договору вбачається, що у разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов`язаний сплатити Оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс визначається відповідно до Кодексу. Відповдіно до п. 9.2. Договору, вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про місячний небаланс відповідача за формулою: В балансування= БЦГ х К х Qбг, де БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу Замовника; К коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природні газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює

1. В п. 9.3. Договору строни узгодили, що базова ціна газу визначається Оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначаєбазову ціну газу щомісяця в строк до 10 числа місяця, наступного за газовим місяцем, розміщує її на своєму веб-сайті. Пунктом 9.4 Договору, в редакції додаткової угоди від 29.11.2017 за № 1 умови якої застосовуються до відносин сторін з 29 грудня 2016 року, передбачено, що Оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг вказаних у абзаці другому даного пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5-ти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджету на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою КМУ від 11.01.2005р. за № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період. Позивач стверджує, що відповідачем протягом чотирьох місяців (березень, квітень, травень, червень 2019 року) були допущені щодобові небаланси, вартість яких склала 131 510 575,56 грн. На підтвердження обсягів щодобових небалансів Позивачем надано Акти № 03-2019-1512000702-05 за березень 2019 року, № 04-2019-1512000702 за квітень 2019 року, № 05-2019-1512000702 за травень 2019 року, № 06-2019-1512000702 за червень 2019 року (а.с.33, 47, 59, 72) та відповідні Довідки про добові небаланси. Вказані добові небаланси Відповідача, за твердженням Позивача, виникали внаслідок: безпідставного відбору Відповідачем з газотранспортної системи у відповідні періоди природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи; несанкціонованих відборів з газорозподільної системи Відповідача природного газу споживачами, у яких в спірні періоди не було жодного постачальника природного газу (відповідно до абз. 2 п. 7 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС передбачено, що у разі несанкціонованого відбору іприродного газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію відповідного операторагазорозподільної системи, а по прямому Споживачу - Оператора газотранспортної системи). Позивачем Відповідачу було виставлено рахунки за добові небаланси: - рахунок № 03-2019-1512000702 від 31.03.2019 на оплату за добові небаланси за березень 2019 року на загальну вартість 74 425 256,29 грн; - рахунок № 04-2019-1512000702 від 30.04.2019 на оплату за добові небаланси за квітень 2019 року на загальну вартість 30 723 437,23 грн.; - рахунок № 05-2019-1512000702 від 31.05.2019 на оплату за добові небаланси за травень 2019 року на загальну вартість 7 852 663,04 грн.; - рахунок № 06-2019-1512000702 від 30.06.2019 на оплату за добові небаланси за червень 2019 року на загальну вартість 18 509 219,00 грн. (а.с.35, 48, 60, 74). Відповідач свої зобов`язання щодо оплати вказаних рахунків за добові небаланси за березень, квітень, травень, червень 2019 року не виконав, що і стало причиною виникнення спору та підставою для звернення Позивача з даним позовом до господарського суду про стягнення з Відповідача 131 510 575,56грн. заборгованості за добові небаланси, а також нарахованих на суму заборгованості пені у розмірі 8 822 242,18 грн. та 3% річних у розмірі 757 477,38 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що Позивачем не доведена обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наявних у справі доказів та умов, укладеного між сторонами Договору, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Так, правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного та Господарського кодексів України. Пунктами 7, 45 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. В силу приписів ч.ч. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками. Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015. Кодекс також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу І Кодексу газотранспортної системи, експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про ринок природного газу", оператор газотранспортної системи є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу. Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/газовидобувним підприємством/оператором газорозподільної системи/прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497. Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу ГТС, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу, договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги). Отже, як вірно вказано судом першої інстанції, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи. Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У відповідності до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Як вже вище зазначалось, за змістом розділу ІІ Договору № 1512000702 від 17.12.2015 предметом Договору транспортування природного газу є надання послуг; послуги, які можуть бути надані за цим договором включають: - послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); - послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); - послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування). Такі послуги надаються Оператором на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Пунктом 2.4. Договору, сторони визначили, що обсяг послуг, що надається за цим Договором, визначається підписанням Додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (транспортування). Між тим, як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, Додатки 1, 2 та 3 до Договору № 1512000702 від 17.12.2015, ані в момент підписання Договору, ані в подальшому, сторонами не укладались. Отже, враховуючи, що згідно з п. 2.4. Договору, обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору, сторонами відповідний обсяг послуг узгоджено не було. Як вірно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, відсутність вказаних Додатків, і зокрема Додатку 3, вказує на неузгодженість Сторонами при підписанні Договору № 1512000702 від 17.12.2015, переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристик: назв ПППГ (ГРС, ПВВГ), місця встановлення та типу ВОГ (до/після вузла редукування), Pmax абсолютного (МПа), максимальної витрати (об`єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов, реквізитів Акта розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (№, дата), як це передбачено Додатками до Типового Договору, що унеможливлює встановлення як обсягу небалансів, так відповідно і їх вартості. Умовами Договору також не передбачено вчинення дій щодо врегулювання щодобових небалансів та їх оплати Відповідачем. Так, перелік послуг, які зазначені в п. 2.3 Договору є вичерпним і вчинення дій щодо врегулювання щодобових небалансів не передбачає, а розділом ІХ Договору врегульовано визначення вартості місячного небалансу та порядок його оплати, а не добових небалансів, стягнення яких і є предметом спору у справі. З часу укладення між сторонами Договору транспортування природного газу від № 1512000702 від 17.12.2015, на який посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, змінилося законодавство (Кодекс газотранспортної системи), яке регулює відносини між позивачем (Оператором ГТС) та відповідачем (Оператором ГРМ, Замовником). Зокрема, з 01 березня 2019 року за постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років" відбулося запровадження добового балансування на ринку природного газу України. Перехід на добове балансування передбачає, що взаємодія між оператором газотранспортної системи, постачальниками, операторами газорозподільних систем і споживачами здійснюється виключно через інформаційну платформу оператора ГТС. Пунктом 11 вказаної постанови НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437 передбачено обов`язок оператора газотранспортної системи (позивача) з 01 серпня 2018 року надавати послуги транспортування природного газу на підставі договору транспортування природного газу, укладеного відповідно до типового договору транспортування природного газу зі змінами, затвердженими цією постановою. В даній редакції типового договору передбачений, в тому числі порядок оплати добових небалансів. Втім, відповідні зміни до Договору не вносились, отже він не регулює відносини щодо врегулювання щодобових небалансів та не встановлює зобов`язання Відповідача щодо їх оплати, відтак в Позивача відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з їх оплати в примусовому порядку. Апеляційний суд також враховує, що пложеннями глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС Кодекс ГТС передбачено, що плату за добові небаланси може вносити і Оператор ГТС і Замовник (залежно від того обсяг небалансу є позитивним чи негативним). Договір же передбачає плату за послугу місячного балансування, яку вносить лише Замовник (п. 9.1. Договору). Відповідно до п. 6 глави 6 розділу Кодексу ГТС, якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс. Проте, як встановлено та зазначено вище, між сторонами відсутній договір, який би передбачав врегулювання щодобових небалансів, який з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства і може бути підставою виникнення у Замовника відповідного обов`язку, та відсутня його згода на придбання природного газу в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу, тому апеляційний суд відхиляє відповідні доводи апелянта. Окрім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що з аналізу наведених вище положень Кодексу ГТС та діючого між сторонами договору вбачається, що для наявності підстав оплати балансування необхідна сукупність таких дій: 1) виникнення негативного місячного небалансу; 2) не врегулювання замовником послуг транспортування цього небалансу самостійно в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим; 3) оформлення оператором одностороннього акту на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; 4) надання оператором замовнику до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем розрахунок вартості послуг балансування та рахунку-фактуру. Однак, матеріали справи не містять первинних документів, які б свідчили про реальність вчинення балансуючих дій кожної доби та понесення витрат пов`язаних з таким балансуванням, а додані до матеріалів справи односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць не містять відомостей про джерела внесення в них інформації. Так само як і коригуючі акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць - ці акти не містять пояснень чому відбулися коригування, тим самим - ставлять під сумнів достовірність інформації, зазначеної в основних актах. Також, матеріалами справи не підтверджується направлення Позивачем Відповідачу розрахунків вартості послуг балансування та рахунків-фактур на оплату щодобових небалансів у відповідності до 9.4. Договору, а останнім одержання цих документів заперечується Отже, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами виникнення у Відповідача зобов`язання з оплати щодобових небалансів у заявленому до стягненню розмірі, позовні вимоги не ґрунтуються на положеннях діючого між сторонами Договору, а тому місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Виходячи з усього вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 10.03.2020р. відсутні. Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті Позивачем судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 008 525,00 грн. слід покласти на останнього. З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020р. у справі № 904/5807/19 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020р. у справі № 904/5807/19 залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Укртрансгаз". Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повна постанова складена та підписана 17.07.2020 року. Головуючий суддя А.Є. Чередко Суддя Л.А. Коваль Суддя В.О. Кузнецов