Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/15803/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" липня 2020 р. Справа№ 910/15803/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Мартюк А.І. суддів: Алданової С.О. Зубець Л.П. при секретарі Гуцал О.В. за участю представників від позивача: Пальчик М.М.(ордер серія СВ №1002638 від 28.02.20) від відповідача-1: Курильченко К.О. (довіреність №209 від 03.12.19) Лопатнікова А.В. (довіреність №1180-К-Н-О від 05.03.20) від відповідача-2: не з`явились від третьої особи-1: не з`явились від третьої особи-2: не з`явились від третьої особи-3: Лисак Т.Л. (ордер серія КВ №373518 від 18.05.2020) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 р. у справі № 910/15803/19 (суддя Плотницька Н.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" до 1) Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1) Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючкової Тамари Віталіївни 2) Державного реєстратора філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" міста Києва Бондаренко Ангеліни Віталіївни 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" про визнання договору іпотеки недійсним та скасування рішень про державну реєстрацію ВСТАНОВИВ: 08.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" з вимогами до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" про визнання договору іпотеки недійсним та скасування рішень про державну реєстрацію, відповідно до якої заявник просить суд: - визнати недійсним договір іпотеки від 10.06.2016, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4642, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ардена" та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк"; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 29996618 від 10.06.2016, прийняте приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В., номер запису про обтяження: 14912054; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 30073251 від 10.06.2016, прийняте приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В., номер запису про іпотеку: 14991129; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 36477122 від 04.08.2017 про реєстрацію права власності Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на 30/100 відсотків майнового комплексу (літ. А, Б, В, Г) загальною площею 17 206,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70 (сімдесят), прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" міста Києва Бондаренко A.B., номер запису про право власності 21730454; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 36477572 від 04.08.2017 про реєстрацію права власності Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на 30/100 відсотків майнового комплексу (літ. А, Б, В, Г) загальною площею 17 206,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70 (сімдесят), прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" міста Києва Бондаренко A.B., номер запису про право власності 21730940; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 36477957 від 04.08.2017 про реєстрацію права власності Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на 40/100 відсотків майнового комплексу (літ. А, Б, В, Г) загальною площею 17 206,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70 (сімдесят), прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" міста Києва Бондаренко A.B., номер запису про право власності 21731214. В обґрунтування позову позивач зазначив про наявність правових підстав для визнання недійсним договору іпотеки від 10.06.2016 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ардена" та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", у зв`язку з тим, що він суперечить положенням законодавства, зокрема, зазначений договір укладений на основі договору управління майном, який укладений з порушенням норм законодавства, без визначення в договорі істотних умов, позивач зазначає, що у ТОВ «Ардена» були відсутні права на підписання договору іпотеки, про відсутність повноважень у представника АТ КБ «Приватбанк» на підписання оспорюваного договору. Також, позивач зазначає, що при здійснення звернення стягнення банком не було враховано факт здійснення погашення боргу за кредитним договором № 4А13578Д від 20.09.2013 поручителем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрім-компані" на підставі укладеного з відповідачем-1 договору поруки від 20.10.2016 № 4А13578Д/П. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/15803/19 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" з вимогами до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" про визнання договору іпотеки недійсним та скасування рішень про державну реєстрацію відмовлено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЕФ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/15803/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "АЕФ" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Алданова С.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15803/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/15803/19. Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Артіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/15803/19, а у справі прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" задовольнити у повному обсязі. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Артіс" просило поновити строк на апеляційне оскарження. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, ТОВ «Артіс» вказувало на обставини визнання недійсним в судовому порядку договору управління майном від 27.06.2008 року, укладеним між ТОВ «Артіс» та ТОВ «Ардена». Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2020 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Зубець Л.П., Алданова С.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Артіс» пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/15803/19, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15803/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/15803/19, об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕФ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс» в одне провадження. 26.05.2020 року через відділ управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи №910/15803/19. 27.05.2020 року через відділ управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про зміну адреси для листування. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 року було оголошено перерву в судовому засіданні до 08.07.2020. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 року було оголошено перерву в судовому засіданні до 09.07.2020. 09.07.2020 року представником АТ КБ «Приватбанк» було подано заяву про накладення арешту в порядку частини 5 статті 1057-1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 року заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про накладення арешту повернуто заявнику. Представники позивача та третьої особи-3 в судовому засіданні апеляційні скарги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити. Представники відповідача-1 в судовому засіданні проти доводів апеляційних скарг заперечували, просили у їх задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. 11.03.2020р. представник відповідача-2 та третіх осіб-1,2 у судове засідання не з`явились. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача-2 та третіх осіб-1,2. Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне. 10.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ардена" (іпотекодавець за договором) та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (іпотекодержатель за договором) укладено договір іпотеки (далі - договір), предметом якого є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 7 цього договору, в забезпечення виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕФ" (позичальник за договором) перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов`язань, забезпечених іпотекою, та (або) невиконання іпотекодавцем зобов`язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами позичальника та (або) іпотекодавця. Договір іпотеки від 10.06.2016 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4642. Відповідно до пункту 2 договору за цим договором іпотекою забезпечується виконання частини основного зобов`язання позичальника у розмірі не більше вартості предмету іпотеки відповідно до кредитного договору № 4А13578Д від 20.09.2013 (далі - кредитний договір), а саме: зобов`язань з повернення кредиту та зобов`язань зі сплати відсотків за користування кредитом. Для змісту цього договору основне зобов`язання - це усі грошові зобов`язання позичальника за кредитним договором. Відповідно до абзацу 1 пункту 7 договору в забезпечення виконання позичальником вказаних у п. 2 цього договору зобов`язань за кредитним договором та зобов`язань іпотекодавця за цим договором, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві приватної власності наступне нерухоме майно: 40/100 (сорок сотих) відсотків майнового комплексу (літ. А, Б, В, Г) загальною площею 17206,70 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївськийй (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70 згідно переліку приміщень, що містяться у відповідному пункті оспорюваного договору. Відповідно до абзацу 2 пункту 7 договору в забезпечення виконання позичальником вказаних у п. 2 цього договору зобов`язань за кредитним договором та (або) зобов`язань іпотекодавця за цим договором, іпотекодавець надав в іпотеку належне на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Артіс" наступне нерухоме майно: 30/100 (сорок сотих) відсотків майнового комплексу (літ. А,Б,В,Г) загальною площею 17 206, 70 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70 згідно переліку приміщень, що містяться у відповідному пункті оспорюваного договору, та 30/100 (сорок сотих) відсотків майнового комплексу (літ. А,Б,В,Г) загальною площею 17 206, 70 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70 згідно переліку приміщень, що містяться у відповідному пункті оспорюваного договору. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ардена" надав в іпотеку належне на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Артіс" нерухоме майно, що складається з 60/100 (шістдесят сотих) відсотків майнового комплексу (літ. А,Б,В,Г) загальною площею 17 206, 70 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок

70. На момент укладення договору іпотеки від 10.06.2016, вищенаведене майно перебувало в приватній власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" відповідно до договору купівлі-продажу частини майнового комплексу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. 07.06.2006 та зареєстрованим в реєстрі за № 3747 та договору купівлі-продажу частини майнового комплексу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. 07.06.2006 та зареєстрованим в реєстрі за № 3748. Право власності на майно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Артіс" в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 10.06.2016, номери запису про право власності 14911068 та 14911007, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 944707880000. При передачі нерухомого майна ТОВ «Артіс» в іпотеку, ТОВ «Ардена» діяло на підставі договору управління майном від 27.06.2008, укладеного між ТОВ «Артіс» та ТОВ «Ардена» Так, відповідно до п. 1 договору управління майном від 27.06.2008, установник управління передає управителеві на 10 (років) в управління нерухоме майно, що зазначене у пункті 2 цього Договору, а управитель зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління з метою отримання прибутків від його використання шляхом надання якісних послуг та задоволення соціальних інтересів та потреб юридичних та фізичних осіб. Згідно п. 2 договору управління майном від 27.06.2008 установник управління передає управителеві в управління нерухоме майно згідно з підпунктами 2.1. і 2.2. цього пункту, що розташоване за адресою: 03040, місто Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок, 70 (сімдесят), загальною площею 10 249,1 кв.м. та становить 60/100 майнового комплексу, а саме за переліком, зазначеним за відповідним пунктом у договорі. 04.08.2017 Державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" міста Києва Бондаренко Ангеліною Віталіївною до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено записи про реєстрацію права власності на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" передане в іпотеку за оспорюваним договором іпотеки, а саме: - запис про право власності № 21730940, індексний номер рішення 36477572 від 04.08.2017 про реєстрацію права власності Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на 30/100 відсотків майнового комплексу (літ. А,Б,В,Г) загальною площею 17 206, 70 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70; - запис про право власності № 21730454, індексний номер рішення 36477122 від 04.08.2017 про реєстрацію права власності Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на 30/100 відсотків майнового комплексу (літ. А,Б,В,Г) загальною площею 17 206, 70 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок

70. Реєстрація права власності Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на 60/100 відсотків майнового комплексу (літ. А,Б,В,Г) загальною площею 17 206, 70 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70 здійснено на підставі повідомлення Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" серії Е.21.0.00/4-121906 від 18.07.2016 та оспорюваного договору іпотеки внаслідок порушення зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" в частині погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним з Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк". Також, 04.08.2017 Державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" міста Києва Бондаренко А.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена", а саме запис про право власності № 21731214, індексний номер рішення № 36477957 від 04.08.2017 про реєстрацію права власності Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на 40/100 (сорок сотих) відсотків майнового комплексу (літ. А,Б,В,Г) загальною площею 17 206, 70 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок

70. Таким чином, 04.08.2017 Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" було здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки за оспорюваним договором іпотеки в рахунок погашення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" за кредитним договором. Як стверджує позивач, в подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ардена" звернулось до позивача з вимогою про виконання на його користь грошових вимог за кредитним договором. Вказані вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем є підставою для заміни кредитора у зобов`язанні. У зв`язку із наведеним, відповідач-2 вказував на те, що з урахуванням виконання забезпеченого зобов`язання майновим поручителем, товариство є новим кредитором позивача за кредитним договором. Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд зазначив про те, що доводи позивача щодо підстав визнання недійсним оспорюваного договору іпотеки не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи. Місцевим господарським судом було зазначено, що пункт 7 містить опис предмета іпотеки, який є достатнім для його ідентифікації, з огляду на що, твердження позивача щодо відсутності у договорі істотних умов є необґрунтованими. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним. У відповідності до норм статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої-третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 10571 Цивільного кодексу України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 71 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" тощо. Приписами частини 1 статті 207 Господарського кодексу України також визначено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. За положеннями ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з позовної заяви, позивач як на підставу визнання недійсним оспорюваного договору іпотеки посилається на відсутність у ТОВ «Ардена» прав на укладення договору іпотеки, оскільки договір управління майном від 27.06.2008, відповідно до якого ТОВ «Артіс» передало ТОВ «Ардена» в управління нерухоме майно загальною площею 10 249,1 кв.м. розташоване за адресою: 03040, місто Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок, 70 (сімдесят), та становить 60/100 майнового комплексу, є незаконним та укладеним з порушенням положень законодавства. При дослідженні вказаних доводів позивача місцевий господарський суд вказав на їх недоведеність та на положення статті 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правомірність правочину презюмується. У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В контексті наведених положень, суд зазначає, що ТОВ «Артіс» до поданої ним апеляційної скарги було додано рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року у справі № 910/3428/19. З наведеного рішення вбачається, що ТОВ «Артіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Ардена» про визнання недійсним Договору управління від 27.06.2008, укладеного між ТОВ «АРТІС» та ТОВ «АРДЕНА». За результатами розгляду вказаного позову Господарським судом міста Києва у справі № 910/3428/19 було прийняте рішення від 03.06.2019 року, яким позов ТОВ «Артіс» було задоволено повністю, визнано недійсним Договір управління від 27 червня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРДЕНА», посвідчений Пашинською О.М., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №3238. Зокрема зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року у справі № 910/3428/19 вбачається, що з аналізу Положення про КФ ТОВ «Ардена», затвердженого рішенням загальних зборів Товариство з обмеженою відповідальністю «Ардена», оформленого протоколом №05/06-1 від 05.06.2006, та довіреності, посвідченої 01 лютого 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М., за реєстровим номером №1222, судом у справі № 910/3428/19 встановлено, що директор Київської філії ТОВ «Ардена» Єрмакова-Петрук Світлана Євгеніївна на момент укладання спірного Договору управління не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності. Положення про КФ ТОВ «Ардена» не містить жодної норми, яка б надавала С.Є. Єрмаковій - Петрук як директору Київської філії ТОВ «Ардена» повноваження вчиняти будь-які правочини від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардена». Тобто, Положення про КФ ТОВ «Ардена» встановлює повноваження та компетенцію директора КФ ТОВ «Ардена» лише і тільки в питаннях діяльності Київської філії ТОВ «Ардена», а не самого ТОВ «Ардена». судом у справі № 910/3428/19 встановлено, що 01.02.2008 ТОВ «Ардена» в особі директора Сушкової Валентини Олексіївни видано директору Київської філії ТОВ «Ардена» Єрмаковій-Петрук Світлані Євгеніївні довіреність, посвідчену 01 лютого 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М., за реєстровим номером №1222. Згідно умов вказаної довіреності директора Київської філії ТОВ «Ардена» Єрмакову-Петрук Світлану Євгеніївну уповноважено укладати, змінювати, розривати та підписувати від імені ТОВ «Ардена» договори, які стосуються виключно фінансово-господарської діяльності Київської філії ТОВ «Ардена». Разом з тим, зі змісту спірного Договору вбачається, що він стосується безпосередньо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ардена», оскілки останнє виступає стороною вказаного Договору в якості управителя та бере на себе відповідні права та обов`язки. Крім того, положення довіреності мають застереження щодо загальної суми договорів, які може укладати Єрмакова -Петрук С . Є . від імені ТОВ «Ардена», протягом кожного календарного місяця, а саме 1 000 000, 00 грн. В той же час, балансова вартість майна взятого ТОВ «Ардена» в управління згідно спірного Договору перевищує вказану суму та становить 5 791 902,02 грн. У відповідності до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. У відповідності до ч. 1 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Враховуючи, що апеляційну скаргу у справі № 910/3428/19 не було подано до закінчення строку на подання апеляційної скарги, рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року у справі № 910/3428/19 набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню. Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Отже, враховуючи прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року у справі № 910/3428/19, договір управління майном від 27.06.2008 року, на підставі якого ТОВ «Ардена» здійснювало передачу нерухомого майна, належного ТОВ «Артіс», в іпотеку АТ КБ «Приватбанк», є недійсним та не несе правових наслідків як для сторін цього правочину, так і для будь-яких інших осіб. За положеннями Цивільного кодексу України (ст. 317), право розпоряджання своїм майном належить власникові. Передача майна в іпотеку є різновидом розпорядження власником своїм майном. Зазначене свідчить, що ТОВ «Ардена» не мало правових підстав здійснювати передачу АТ КБ «Приватбанк» нерухомого майна загальною площею 10 249,1 кв.м. розташоване за адресою: 03040, місто Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок, 70 (сімдесят), та становить 60/100 майнового комплексу, яке належить ТОВ «Артіс», а тому в цій частині оспорюваний договір іпотеки укладений з порушенням ст. 317 Цивільного кодексу України. Також, з пункту 7 договору іпотеки вбачається, що об`єкт нерухомості, який переданий в іпотеку, становить єдиний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 944707880000) та належить на праві спільної часткової власності ТОВ «Ардена» у частці розміром 40/100 та ТОВ «Артіс» у частці розміром 60/100. У відповідності до ст. 578 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників. За ч. 2 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості. Тобто, з наведених положень вбачається, частини об`єкта нерухомого майна, який на праві спільної власності належить кільком співвласникам, може бути передана в іпотеку тільки у випадку наявності попередньої нотаріально засвідченої згоди кожного з таких співвласників. Матеріали справи не містять доказів наявності нотаріально засвідченої згоди ТОВ «Артіс» на передачу ТОВ «Ардена» належної останньому частки у розмірі 40/100 на майновий комплекс, загальною площею 17 206,70 кв.м., розташованого за адресою 03040, місто Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок, 70 (сімдесят) (реєстраційний номер 944707880000), у зв`язку з чим, оспорюваний договір іпотеки укладений з порушенням положень ст. 578 Цивільного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про іпотеку». Таким чином, враховуючи визнання недійсним управління майном від 27.06.2008 року за судовим рішенням, а також відсутність нотаріально засвідченої згоди ТОВ «Артіс» на передачу ТОВ «Ардена» в іпотеку частки в об`єкті нерухомого майна, який належав їм на праві спільної часткової власності, ТОВ «Ардена» не мало правових підстав на передачу в іпотеку АТ КБ «Приватбанк» як частки майнового комплексу в розмірі 60/100, так і частки в розмірі 40/100, а положення оспорюваного договору іпотеки суперечать Цивільному кодексу України та Закону України «Про іпотеку». Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про визнання недійсним договору іпотеки від 10.06.2016 року підлягає задоволенню. Згідно ч. 12 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції господарського суду, розглядається господарським судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги. Враховуючи задоволення основних позовних вимог щодо визнання недійсним договору іпотеки, з урахуванням положень ст.ст. 216, 236 Цивільного кодексу України, задоволенню підлягають і позовні вимоги про скасування відповідних реєстраційних дій, які оформлені відповідними рішеннями у сфері реєстрації об`єктів нерухомого майна, які були прийняті на підставі оспорюваного договору іпотеки. При цьому, суд враховує, що відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Таким чином, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вчинених відповідним державним реєстратором є належним та ефективним способам захисту прав. Вказане відповідає позиції та практиці Верховного суду, зокрема викладеній в постановах від 21.08.2019 у справі № 362/5657/17, від 05.06.2019 року у справі № 911/1580/18, від 13.02.2019 у справі № 910/6090/18, від 19.05.2020 року у справі № 922/4587/13. Суд відхиляє доводи АТ КБ «Приватбанк» стосовно спростування обставин, встановлених в межах розгляду справи № 910/3429/19, оскільки судом в даному випадку беруться до уваги не преюдиціальні обставини, а рішення суду, яке підлягає обов`язковому виконанню. Зокрема, положеннями ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконання судового рішення здійснює суд. Згідно ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Тобто, рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року у справі № 910/3428/19 набрало законної сили та є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, в тому числі судами. Суд у справі № 910/15803/19 не уповноважений піддавати сумніву зміст прийнятого рішення суду в іншій справі, оскільки це може відбутись виключно в порядку оскарження такого рішення. Щодо доводів АТ КБ «Приватбанк» про порушення порядку подання доказів ТОВ «Артіс» суд виходить з наступного. Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. За ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України якщо доказ не може поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі належні дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства. Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу ТОВ «Артіс» на рішення Господарського суду м. Києва від 16.01.2020 року у справі № 910/15803/19 було подано з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду. В своїй апеляційній скарзі ТОВ «Артіс» було обґрунтовано причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, а саме скаржника не було належним чином повідомлено про розгляд справи та не було вручено рішення Господарського суду м. Києва від 16.01.2020 року у справі № 910/15803/19, про яке він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень. Судом було визнано поважними зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Артіс» пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/15803/19. Таким чином, першою письмовою заявою та/або ТОВ «Артіс» по суті спору у справі № 910/15803/19 була апеляційна скарга на рішення Господарського суду м. Києва від 16.01.2020 року, до якої останнім було долучені наявні в нього докази стосовно предмету спору. Окрім того, від ТОВ «Артіс» надійшла заява про поновлення строку на подання доказів у справі № 910/15803/19 з тих підстав, що воно не було присутнім під час розгляду справи у суді першої інстанції та не мало можливості подання доказів до суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, відповідно до ч. названої вище статті Господарського процесуального кодексу України - суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За п. 4) ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасника судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Враховуючи наведені положення законодавства, а також підстави, з яких ТОВ «Артіс» було долучено докази під час розгляду справи вже в суді апеляційної інстанції, суд прийшов до висновку про наявність підстав для поновлення ТОВ «Артіс» строку на подання відповідних доказів. Щодо заяви АТ КБ «Приватбанк» про застосування строку позовної давності до вимог позивача, суд зазначає наступне. У відповідності до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. З наведених положень слідує, що для визначення, чи було порушено позивачем строк позовної давності щодо заявлених вимог, суду необхідно встановити день, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір іпотеки був укладений між ТОВ «Ардена» та АТ КБ «Приватбанк». Тобто, ТОВ «АЕФ» не був стороною зазначеного договору іпотеки та не був повідомлений про факт укладення зазначеного договору, який за своєю суттю є похідним (акцесорним) від укладеного між позивачем та АТ КБ «Приватбанк» кредитним договором. Тобто, позивач був позбавлений можливості своєчасно оскаржити зазначений правочин з моменту його укладення. Про сам факт порушення своїх прав позивач дізнався тільки після отримання вимоги ТОВ «Ардена», в якій останній зазначив про необхідність сплати грошових коштів за кредитним договором на його користь. Зазначене свідчить про те, що строк позовної давності для позивача щодо вимог про визнання недійсним оспорюваного договору іпотеки почався з 14.11.2017 року. Крім цього, позивач заявляє, що порушення його прав відбулось в момент звернення стягнення за договором іпотеки, що мало місце 04.08.2017 р. Враховуючи дату звернення ТОВ «АЕФ» з позовом у даній справі - 08.11.2019 року, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності та порушене право позивача у даному випадку підлягає захисту. Як передбачено ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України , підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, суд вбачає достатніми підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/15803/18, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.01.2020р. у справі № 910/15803/19 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" задовольнити повністю.

4. Визнати недійсним договір іпотеки від 10.06.2016, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4642, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ардена" та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк".

5. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 29996618 від 10.06.2016, прийняте приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В., номер запису про обтяження: 14912054.

6. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 30073251 від 10.06.2016, прийняте приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В., номер запису про іпотеку: 14991129.

7. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 36477122 від 04.08.2017 про реєстрацію права власності Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на 30/100 відсотків майнового комплексу (літ. А, Б, В, Г) загальною площею 17 206,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70 (сімдесят), прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" міста Києва Бондаренко A.B., номер запису про право власності 21730454.

8. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 36477572 від 04.08.2017 про реєстрацію права власності Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на 30/100 відсотків майнового комплексу (літ. А, Б, В, Г) загальною площею 17 206,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70 (сімдесят), прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" міста Києва Бондаренко A.B., номер запису про право власності 21730940.

9. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 36477957 від 04.08.2017 про реєстрацію права власності Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на 40/100 відсотків майнового комплексу (літ. А, Б, В, Г) загальною площею 17 206,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70 (сімдесят), прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" міста Києва Бондаренко A.B., номер запису про право власності 21731214.

10. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 5 763,00 грн.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 5 763,00 грн.

12. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 17 289,00 грн.

13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 17 289,00 грн.

14. Матеріали справи № 910/15803/19 повернути до Господарського суду м. Києва.

15. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений 17.07.2020р. Головуючий суддя А.І. Мартюк Судді С.О. Алданова Л.П. Зубець