Постанова Одеський апеляційний суд № 523/7153/20

Номер провадження: 33/813/802/20 Номер справи місцевого суду: 523/7153/20 Головуючий у першій інстанції Деркачов О. В. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.07.2020 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 523/5552/20 Номер провадження: 33/813/802/20 Одеській апеляційний суд у складі: - головуючого судді - Заїкіна А.П., - за участі секретаря судового засідання Бикової К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Карагяура Віктора Івановича - захисника Лупуленка Костянтина Пантелеймоновича на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 25 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Вищезазначеною постановою суду притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 10 200 грн. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.. Відповідно до змісту постанови суду першої інстанції, 23 квітня 2020 року близько 09 годині 30 хвилин, в місті Одеса біля будинку 25 по вул. Старопортофранківській, водій ОСОБА_2 , керував автомобілем марки Mitsubishi Galant, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. На підставі викладених обставин, співробітником поліції складено протокол про адміністративне порушення серії ДПР18 №273836 від 23.04.2020 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Карагяур ОСОБА_3 . захисник Лупуленка К.П. зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено матеріали справи. Адвокат Карагяур В.І. вказує, що працівниками поліції було порушено порядок огляду на стан сп`яніння. Посилається на те, що працівниками поліції не було роз`яснено наслідки притягнення до адміністративної відповідальності та не було запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Адвокат Карагяур ОСОБА_4 вказує, що працівниками поліції було порушено порядок огляду на стан сп`яніння. Також в порушення вимог діючого законодавства у ОСОБА_2 не було вилучено посвідчення водія та не було відсторонено його від керування транспортним засобом. ОСОБА_2 своєї вини не визнає, зазначає, що під час керування транспортним засобом не перебував в стані алкогольного сп`яніння, від проходження огляду не відмовлявся. Пояснення свідків спростовуються поясненнями самого ОСОБА_2 , що потребували перевірки в судовому засіданні, однак судом першої інстанції не було вжито заходів, щодо допиту свідків в судовому засіданні. Тому дані пояснення свідків не можна покласти в основу обвинувачення. Посилаючись на такі доводи адвокат Карагяур В.І. просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі. У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його адвокат не з`явились, жодних заяв, клопотань суду не надали. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків. Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Мотивуючи винуватість, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 винен у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, що підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме: відомостями, які містяться у протоколі серії ДПР18 № 273836 від 23.04.2020 року (а. с. 2); акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів де зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду (а.с. 3); поясненнями свідка ОСОБА_5 (а. с. 4), поясненнями свідка ОСОБА_6 (а.с. 5), направленні на огляд водія до медичного закладу де також зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду (а.с. 6); рапортом інспектора Клапоух М.О. (а.с. 7); відеозаписом наявним в матеріалах справи (а. с. 8). Надавши об`єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції підстав немає. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння так і за відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до приписів п. 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Об`єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. п. 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на виявлення стану сп`яніння визначена в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція). Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП. Саме з підстав відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і складено протокол про адміністративне правопорушенні з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 від 23.04.2020 року (а. с. 2), акті огляду на стан алкогольного сп`яніння (а. с.3), письмових поясненнях свідка ОСОБА_5 (а. с. 4), письмових поясненнях свідка ОСОБА_6 (а. с. 5); направленні на огляд до закладу охорони здоров`я (а. с. 6). В протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №273836 від 23.04.2020 року (а. с. 2) зазначені два свідки відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому даний протокол є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що невідповідними діями поліцейського було порушено процедуру оформлення матеріалів справи є безпідставними з урахуванням вищевказаних письмових доказів, якими підтверджується зазначена винуватість апелянта та оскільки зазначений протокол відповідає вищевикладеним вимогам Інструкції. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що відмова апелянта від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер» у встановленому законом порядку чи у встановленому законом порядку у спеціалізованому медичному закладі беззаперечно підтверджується матеріалами справи, а зокрема вищевказаним протоколом про адміністративне правопорушення, в якому апелянтом власноручно зафіксовано таку відмову у відповідній графі (у графі - «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення»). Тому, посилання апелянта стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі не підлягають задоволенню. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні. У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеський апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Карагяура Віктора Івановича - захисника Лупуленка Костянтина Пантелеймоновича - залишити без задоволення. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 25 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін