Постанова 4818 № 645/2160/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 645/2160/18 Головуючий суддя І інстанції Шарко О. П. Провадження № 22-ц/818/3483/20 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: процесуальні питання П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2020 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Яцини В.Б., суддів колегії: Бурлака І.В., Хорошевського О.М., за участю секретаря судового засідання Семикрас О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 березня 2020 року, постановлену у складі судді Шарко О.П., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права на спадщину та про виділення в натурі частки у спільній власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання квартири особистою приватною власністю, В С Т А Н О В И В : У квітні 2018 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_5 та просила визнати за ОСОБА_3 право на Ѕ долю від спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_6 від Ѕ частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,6 кв.м, визнати за ОСОБА_3 право на Ѕ частки від спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_6 від Ѕ частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею. ОСОБА_5 звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та просила визнати квартиру АДРЕСА_1 її особисто власністю. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 березня 2020 року позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_5 залишено без розгляду. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивача та її представника не було належним чином повідомлено про розгляд справи на 27 березня 2020 року, окрім цього ОСОБА_1 віднесена МОЗ України до уразливих осіб до коронавірусу та знаходиться у самоізоляції. Зазначає, що ні вона ні її представник не зловживають правами, оскільки на кожне засідання, коли вони не прибули мається підтвердження поважності причин неявки в судове засідання. Учасники справи не скористались правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до норми ч. 3 ст. 360 ЦПК України. Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки та її представника, за відсутності відповідачки та її представника, які були належним чином повідомлені про судове засідання та за відсутності поважних причин не з`явилися у судове засідання, що відповідно до ст.ст. 131, 372 ЦПК України не перешкоджає її розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції визначено порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права на спадщину та про виділення в натурі частки у спільній власності. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції вказав, що представник позивача за первісним позовом у судові засідання неодноразово не з`являвся, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, починаючи з січня 2020 року жодного разу не надавали підтвердження поважності неявки у судове засідання, заяви про відкладення слухання справи чи за їх відсутності не надали. Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Порядок вручення судових повісток регламентовано статтею 130 ЦПК України, за якою у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи. Якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються йому під розписку адміністрацією місця утримання учасника справи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цього учасника справи до суду. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом. Про судове засідання, призначене на 30.01.2020 року ОСОБА_1 та її представник судові повістки не отримували, вони були повернуті без вручення адресату із зазначенням «за закінченням терміну зберігання» (т.1 а. с. 178-180). Матеріали справи свідчать про те, що представник позивачки - адвокат Міщенко Н.О. 30.01.2020 подала заяву про відкладення розгляду справи. (а.с.181 т.1) Про судове засідання на 25 лютого 2020 року ОСОБА_1 була повідомлена належним чином та від адвоката Міщенко Н.О. було подано клопотання про відкладення розгляду справи (т.1 а.с.183, 189). Про судове засідання призначене на 27 березня 2020 року ОСОБА_1 належним чином не була повідомлена, оскільки у справі відсутні зворотні розписки про вручення повістки. Надіслана судом повістка повернулася до суду першої інстанції і без вручення адресату із зазначенням причин повернення «адресат відсутній» (т.1 а. с. 196). Даних про повідомлення її представника - адвоката Міщенко Н.О. про розгляд справи 27 березня 2020 року матеріали справи також не містять. У справі відсутні відомості того, що позивачка відмовилась одержати судову повістку. З огляду на це слід визнати, що у даному випадку суд належним чином, як це передбачено згаданими нормами ст.ст. 128-130 ЦПК України, не викликав її у судове засідання 27 березня 2020 року. За правилами частин 1 та 2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є гласність судового процесу; змагальність сторін; пропорційність, п.п. 3, 4, 6 ч. 2 ст. 2 ЦПК України. За відсутності підтвердження дотримання вищевказаного законного порядку вручення судової повістки суд першої інстанції не дотримався основних засад (принципів) цивільного судочинства. Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 суд першої інстанції вказаних обставин не з`ясував та не взяв до уваги відсутність належного повідомлення позивачки про судове засідання 27.03.2020, внаслідок чого безпідставно застосував норму ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та залишив позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 без розгляду. Враховуючи, що заяву про залишення без розгляду зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 було подано до суду відповідачем з мотивів залишення судом першої інстанції без розгляду основного позову, то виходячи з принципів рівності сторін та пропорційності, ст.ст. 11, 12 ЦПК України, та враховуючи те, що суд першої інстанції порушив наведені вище норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України задовольняє апеляційну скаргу, скасовує ухвалу суду першої інстанції та направляє справу до того ж суду для продовження розгляду стосовно обох позовів. Керуючись ст.ст. 259, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 березня 2020 року задовольнити. Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 березня 2020 року скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права на спадщину та про виділення в натурі частки у спільній власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання квартири особистою приватною власністю направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 16 липня 2020 року. Головуючий суддя В.Б. Яцина. Судді колегії І.В.Бурлака. О.М. Хорошевський.