Постанова 4819 № 662/1942/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 662/1942/19 Головуючий в І інстанції: Решетов В.В. Номер провадження: №22-ц/819/771/20 Доповідач: Майданік В.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2020 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Майданіка В.В., суддів: Кутурланової О.В., Орловської Н.В., секретар Литвиненко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11 березня 2020 року, у складі судді Решетова В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Новотроїцької селищної ради (третя особа Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області в особі відділу у Новотроїцькому районі) про визнання незаконними та скасування рішень Новотроїцької селищної ради Херсонської області, В С Т А Н О В И В : 02 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Новотроїцької селищної ради (третя особа Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області в особі відділу у Новотроїцькому районі), в якому просив визнати незаконними та скасувати: --- абзац другий пункту 1 рішення Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області від 06.07.2018 року №767 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель"; --- рішення Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області від 09.10.2018 року №842 "Про внесення змін до рішення селищної ради від 06.07.2018 року №767"; --- рішення Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області від 06.11.2018 року №869; --- пункт 12 рішення Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області від 21.03.2019 року №982 "Про внесення змін до рішень селищної ради"; --- абзац 5 пункту 1 рішення виконавчого комітету Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області від 05.07.2018 року №127 "Про впорядкування нумерації житлових будинків, земельної ділянки в смт. Новотроїцьке" щодо здійснення впорядкування нумерації та присвоєння адреси земельній ділянці орієнтованою площею 0,14 га в АДРЕСА_1 (попереду земельної ділянки №7), яка знаходиться у комунальній власності Новотроїцької селищної ради вул. Безроднього АДРЕСА_2 . Позов обґрунтований наступним. Рішенням виконавчого комітету Новотроїцької селищної ради народних депутатів від 28.10.1993року № 89 "Про затвердження матеріалів інвентаризації і видачу державних актів на право користування землею" затверджено плани зовнішніх меж землекористування будівельного майданчику Приватного малого багатопрофільного підприємства "ДОМ" площею 0,25 га. Відповідно до державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №37 від 16.02.1994року, ПМБП "ДОМ" набуло у постійне користування земельну ділянку площею 0,25 га, згідно рішенню Новотроїцької селищної ради народних депутатів від 28.10.1993 року №89. Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 02.04.2007 року у справі №2-520/07 визнано дійсним договір купівлі-продажу незавершеного будівництва будинку побуту, розташованого по АДРЕСА_1 , укладений 23.02.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Було визнано за ОСОБА_1 , мешканцем смт. Новотроїцьке, право власності на незавершене будівництво будинку побуту, розташоване в АДРЕСА_1 і розміщеного на земельній ділянці площею 0,25га. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №137489923 від 12.09.2018 року право власності на незавершене будівництво будинку побуту зареєстровано за ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1642224565244. З лютого 2007 року він (тобто, позивач) використовує земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 під власним об`єктом нерухомості та сплачує земельний податок. Згідно листа Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 25.09.2009 року №2/16-370 позивачу надано розрахунок нормативної грошової оцінки на земельну ділянку в АДРЕСА_1 та розрахунок оплати за користування вказаною ділянкою в 2009 році, де зазначено площу 2500 кв.м. Також, 29.01.2013 року між ним (позивачем) та Новотроїцькою селищною радою Херсонської області було укладено угоду про відшкодування збитків від неотримання коштів за фактичне землекористування на 2013 рік, в тому числі стосовно земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розміщення недобудованого будинку побуту, де зазначено площу 2500 кв.м. Законодавство (зокрема, ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України) закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомого майна із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Тобто, особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, які розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, набуває право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Зважаючи на вказане, він (позивач) є правомірним землекористувачем земельної ділянки площею 0,25 га в зовнішніх межах, згідно державного акту на право постійного землекористування, виданого ПМБП "ДОМ". Не зважаючи на зазначене, що Новотроїцька селищна рада порушила його права як землекористувача та прийняла незаконне рішення від 06.07.2018 року №767 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель". Згідно пункту 1 цього рішення надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності земельної ділянки орієнтованою площею 0,14 га в АДРЕСА_2 , для подальшої підготовки на земельні торги для передачі в оренду для комерційної діяльності. У пункті 3 цього рішення зазначено, що строк дії вказаного рішення шість місяців. Тобто, вказаним своїм рішенням відповідач надав собі дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності орієнтованою площею 0,14 га в АДРЕСА_2 , для подальшої підготовки на земельні торги для передачі в оренду для комерційної діяльності. Рішенням Новотроїцької селищної ради від 09.10.2018 року №842 "Про внесення змін до рішення селищної ради від 06.07.2018 року №767" вирішено внести зміни до абзацу 2 п.1 вказаного рішення та викласти в такій редакції: " земельної ділянки орієнтованою площею 0,07 га в АДРЕСА_2 . Рішенням Новотроїцької селищної ради від 21.03.2019 року №982 "Про внесення змін до рішень селищної ради" було внесено зміни в п.3 рішення селищної ради від 06.07.2018 року №767, а саме продовжити строк дії рішення до 01.07.2019 року. Крім цього, свого часу виконавчий комітет Новотроїцької селищної ради прийняв рішення від 05.07.2018 року №127 "Про впорядкування нумерації житлових будинків, земельної ділянки в смт. Новотроїцьке". Згідно абзацу 5 пункту 1 цього рішення здійснено впорядкування нумерації та присвоєно адресу земельній ділянці орієнтованою площею 0,14 га в АДРЕСА_1 (попереду земельної ділянки № АДРЕСА_2 ), яка знаходиться у комунальній власності АДРЕСА_1 селищної ради по АДРЕСА_2 . Вказаними протиправними рішеннями відповідач намагається протиправно позбавити його права користування фасадною частиною земельної ділянки, яка зовнішніми межами виходить на АДРЕСА_1 та має довжину 51,72 м із загальної площі, використовуваної позивачем, земельної ділянки 0,2500 га. Тим самим, відповідач незаконно зменшує на 0,0600 га загальну площу земельної ділянки позивача, яка повинна складати 0,2500 га. Вважає, що у виконавчого комітету Новотроїцької селищної ради не було жодних правових підстав для прийняття рішення від 05.07.2018 року №127 "Про впорядкування нумерації житлових будинків, земельної ділянки в смт. Новотроїцьке" щодо присвоєння нової адреси частині земельної ділянки орієнтованою площею 0,14 га за первісною адресою АДРЕСА_3 . Адже вказана земельна ділянка належить до складу земельної ділянки 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 на якій розміщено єдиний об`єкт нерухомого майна незавершене будівництво будинку побуту. Як землекористувач він (позивач) не надавав згоди на поділ вказаної земельної ділянки загальною площею 0,2500 га на дві частини орієнтованою площею 0,14 га (0,06 га) та 0,11 га (0,19 га) за адресою: АДРЕСА_1 , щоб відповідач окремій частині 0,14 га (0,06 га) присвоїв нову адресу АДРЕСА_2 . 17.12.2018 року на адресу відповідача він подав заяву про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо передачі у приватну власність (шляхом викупу) земельну ділянку орієнтованою площею 0,25 га під незавершеним будівництвом будинку побуту за вказаною адресою. Однак листом від 15.01.2019 року №02/15-30 йому в цьому було відмовлено й повідомлено про прийняте незаконне рішення від 06.11.2018 року №869, яке до вказаного листа долучено не було. Вказане свідчить про те, що відсутні підстави для проведення інвентаризації земельної ділянки комунальної власності орієнтованої площі 0,14 га в АДРЕСА_2 , оскільки вона входить до складу земельної ділянки площею 0,25 га під об`єктом нерухомого майна незавершене будівництво будинку побуту по АДРЕСА_1 . Державним кадастровим реєстратором Відділу у Новотроїцькому районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області прийнято 17.04.2019 року рішення №РВ-6500522962019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо розгляду поданої відповідачем технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 0,06 га за адресою АДРЕСА_1 . Поряд із вищевказаною технічною документацією має місце розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом викупу) гр.. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування будівель закладів побутового обслуговування із земель комунальної власності площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Не зважаючи на це, відповідач приймає протиправні рішення та розробляє технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки з метою формування нової земельної ділянки площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_1 , як об`єкта цивільних прав з подальшим присвоєнням кадастрового номеру та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. На підставі викладеного просить задовольнити позов. Представник відповідача Новотроїцької селищної ради Карецький А.Г. проти заявлених позовних вимог заперечував, надав відзив, просив відмовити в задоволенні позову, в обґрунтування послався на наступне. Спірна земельна ділянка на сьогоднішній день перебуває у комунальній власності територіальної громади смт. Новотроїцьке. З метою упорядкування земель територіальної громади Новотроїцькою селищною радою було прийнято рішення від 06.07.2018 року №767 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель" для подальшої підготовки на земельні торги та передачі в оренду для комерційної діяльності земельної ділянки, а згодом рішення Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області від 09.10.2018 року №842 "Про внесення змін до рішення селищної ради від 06.07.2018 року №767", яким було внесено зміни і площа земельної ділянки зменшена до орієнтованої 0,07 га. На даний час це напівзруйноване підвальне захаращене приміщення, яке загрожує аварійністю, податки за землю позивачем не сплачуються. Вважає, що Новотроїцька селищна рада діяла правомірно, а оспорюванні позивачем рішення прийняті у відповідності до чинного законодавства. Право постійного користування земельною ділянкою позивача було припинено у зв`язку з прийняттям рішення Новотроїцької селищної ради від 06.12.2005 року №623, яким зазначений державний акт на право постійного користування визнано таким, що втратив силу, саме тому з цього моменту право на таке користування є припиненим. Зазначив, що жодних прав позивача не було порушено оскільки дані права у нього не виникали. Рішенням Новотроїцької селищної ради №869 від 06.11.2018 року позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, щодо інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 0,18 га під об`єктами нерухомого майна позивача, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , яка є більш ніж достатньою для обслуговування зазначеного нерухомого майна. Вважає, що оспорюванні рішення Новотроїцької селищної ради є чинними та такими, що прийняті у відповідності до чинного законодавства та жодним чином не порушують прав позивача, що в свою чергу свідчить про безпідставність позовних вимог. Представник третьої особи ГУ Держгеокадастру у Херсонській області в особі відділу у Новотроїцькому районі до судового засідання не з`явився, просили слухати справу у їх відсутність, надали пояснення про таке. Є посилання на ст.120 ЗК України, зокрема, що особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, які розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, набуває право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Також є посилання на ст.125 ЗК України, згідно з якою право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Крім того, зроблено посилання на ст.791 ЗК України, зокрема про те, що: формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч.1). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч.3). Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.4). Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у ч.ч.6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ч.5). Рішенням Новотроїцького суду Херсонської області від 02.04.2007 року за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності на незавершене будівництво будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,25 га. Державним кадастровим реєстратором Відділу у Новотроїцького Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області було прийняте рішення № РВ-6500522962019 від 17.04.2019 про відмову у проведенні державної реєстрації земельної ділянки. Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації ділянки було виготовлення "Технічної документації із землеустрою інвентаризації земельної ділянки, права оренди на які виставляються на торги у формі аукціону для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для комерційної діяльності), площею 0,0600 га, розташованої за адресою смт. Новотроїцьке, Новотроїцького району Херсонської області із земель комунальної власності Новотроїцької селищної ради". Натомість, у разі формування нових земельних ділянок повинні складатися проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому ЗК України. Згідно ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч.8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" з 01.01.2013 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відповідно до ст.122 Земельного кодексу України та Положення про Головне управління, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308, є розпорядником та орендодавцем земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Херсонської області. Вважає, що даний спір не порушує інтереси Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області. Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11 березня 2020 рокув задоволенні позову було повністю відмовлено. В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. При цьому послався на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до законодавства від ПМБП "ДОМ" право користування, яке не скасовано та підтверджено державним актом, перейшло до ОСОБА_2 (за рішенням Новотроїцького районного суду від 12.02.2007 року), від якого надалі перейшло до нього (позивача) за рішенням вказаного суду від 02.04.2007 року у справі №2-520/07. А оскаржуваним рішенням відповідач намагається протиправно позбавити його права користування фасадною часиною земельної ділянки, яка зовнішніми межами виходить на АДРЕСА_4 . Безроднього та має довжину 51.72 м. Також вказав, що суд дійшов помилкового висновку про недійсність державного акту на право постійного користування землею від 16.02.1994р на час визнання за ним права власності на незавершене будівництво будинку. При цьому зазначив, що наявне лише рішення селищної ради від 06.12.2005р №623 про припинення права користування земельною ділянкою площею 2517 кв.м. підприємством ПМБП "ДОМ" по вул. Безроднього під будівельним майданчиком. Однак відсутні докази визнання недійсним державного акту від 16.02.1994р. Зокрема, рада не зверталась до суду з позовом про визнання державного акту недійсним і земельна ділянка у ПМБП "ДОМ" і взагалі за адресою АДРЕСА_5 не вилучалась, не було враховано передбачені ст.ст.140-149 ЗК України порядок та підстави припинення права користування землею. Також, зазначив, що не відповідають дійсності висновки суду про відсутність первинних землевпорядних документів та технічних документів про виділення в користування земельної ділянки площею 0,25 га, що потягло за собою прийняття незаконних рішень ради та її виконавчого комітету (відповідно від 06.07.2018р №767 та від 05.07.2018р №127), направлених на поділ сформованої ще в 1994 році вказаної земельної ділянки площею 0,25 га відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 16.02.1994р, яка мала визначені межі та розмір. При цьому послався на вказаний вище державний акт від 16.02.1994 року та положення п.п.2 і 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельних кадастр", відповідно до яких вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року і вважаються дійсними документи, якими посвідчено право власності чи користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом. Зазначив, що по суті відповідач самостійно (без його згоди) поділив земельну ділянку площею 0,25 га, виділивши з неї нову земельну ділянку площею 0,14 га (надалі площа зменшена), що є незаконним відповідно до п."е" ч.1 ст.56 Закону України "Про землеустрій", адже на це він згоди не давав і земельну ділянку вже було сформовано. Також, вказав, що судом не враховано і те, що частину земельної ділянки виділено для передачі в оренду для комерційної діяльності, в той час як згідно довідки ГУ Дергеокадастру у Херсонській області від 29.03.2019 року категорія земельної ділянки площею 29.03.2019 року землі громадської та житлової забудови. На незаконність рішень та дій відповідача вказує також і відмова державного кадастрового реєстратора у проведенні державної реєстрації земельної ділянки, оскільки замість проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який складається у разі формування нових ділянок було виготовлення технічної документації із землеустрою інвентаризації земельної ділянки. Також зазначив, що є помилковим висновок суду про неможливість встановлення розміру земельної ділянки саме за адресою АДРЕСА_5 , оскільки розрахунки нормативної грошової оцінки та угоду про відшкодування збитків слід досліджувати не окремо, а в сукупності та у взаємозв`язку з іншими доказами (наприклад, копія довідки відповідача №55 від 14.02.2017 року про те, що належний йому об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 0,25 га). Також вказав з приводу протиправності рішення відповідача від 06.11.2018 року №869, що поза увагою суду залишилось те, що він не звертався до відповідача з клопотанням про проведення інвентаризації земельної ділянки орієнтованою площею 0,18 га під об`єктами нерухомого майна по АДРЕСА_5 , адже відповідач самостійно прийняла рішення щодо площі земельної ділянки не 0,25 га, а 0,18 га. При цьому звернув увагу і на суперечливу позицію відповідача, який, з одного боку, надає довідку на підтвердження належності йому нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,25 га, надавав розрахунки нормативної грошової оцінки земельної ділянки розміром 0,25 га, з якого він і сплачував податки, а, з іншого боку, заперечує його користування вказаною земельною ділянкою, самовільно (за відсутності його заяв) й незаконно здійснює її поділ і надає йому дозвіл на виготовлення технічної документації щодо інвентаризації на площу 0,18 га. Також зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про те, що він всупереч ст.118 ЗК України самостійно звернувся до ТОВ "Альянс" для розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та отримав проект землеустрою на земельну ділянку площею 0,25 га. При цьому послався на те, що при відмові йому відповідачем на його звернення про надання вказаного дозволу той вказав на прийняте вже рішення з цього питання. Однак він раніше не звертався з заявою про надання такого дозволу. Тобто відповідач, знаючи про перебування в його користуванні земельної ділянки площею 0,25 га, умисно ухилився від надання йому відповідного дозволу саме на земельну ділянку вказаного розміру (0,25 га), бо мав намір незаконно відібрати в нього частину земельної ділянки на підставі оскаржуваних рішень. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне. Відповідно до рішення Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 28.10.1993 року №89 "Про затвердження матеріалів інвентаризації і видачу державних актів на право користування землею", виконкомом селищної ради народних депутатів затверджено плани зовнішніх меж землекористування будівельного майданчику приватного малого багатопрофільного підприємства "Дом" площею 0,25 га (а.с.10). При цьому не було зазначення конкретної адреси розташування будівлі. На підставі цього рішення видано державний акт на право постійного користування землею серії ХС від 16.02.1994 року Приватному малому багатопрофільному підприємству "Дом", площею 0,25 га (а.с.11-12). Рішенням Новотроїцького районного суду від 02.04.2007 року (у справі №2-520/07 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно) визнано договір купівлі-продажу незавершеного будівництва будинку, розташованого в АДРЕСА_1 від 23.02.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним. За ОСОБА_1 визнано право власності на незавершене будівництво будинку, розташованого в АДРЕСА_1 і розміщеного на земельній ділянці площею 0,25га (а.с.13). Вказаним рішенням встановлено, зокрема, що позивач придбав вказане нерухоме майно 23.02.2007 року у відповідача, сплативши тому кошти в сумі 5000,00грн, про що ОСОБА_2 власноруч написав розписку і передав позивачу у користування об`єкт нерухомості. Однак при цьому сторони не оформили договір купівлі-продажу нотаріально. Відповідач у свою чергу був визнаний власником вказаного нерухомого майна рішенням Новотроїцького районного суду від 12.02.2007 року. При цьому не було зазначення конкретної адреси такої будівлі. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.09.2018 року, індексний номер витягу: 137489923, за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме на незавершене будівництво, будинок побуту, загальна площа 747,2 кв.м за адресою АДРЕСА_5 . Підставою такої реєстрації стало рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 02.04.2007 року (а.с.14). Відповідно до рішення Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 06.12.2005 року №623 "Про припинення права користування землею" припинено право постійного користування землею Приватному малому багатопрофільному підприємству "Дом" на земельну ділянку 2517 кв.м в АДРЕСА_1 під будівельним майданчиком (а.с.124). Згідно наданої заступником селищного голови смт. Новотроїцьке довідки №55 від 14.02.2017 року об`єкт нерухомого майна незавершене будівництво будинку побуту, яке належить ОСОБА_1 і розташоване на земельній ділянці площею 0,25 га, відповідно до рішення Новотроїцького районного суду від 02.04.2007 року та знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.15). За довідкою від 29.03.2019 року 28-21-0.32-455/175-19 відділу у Новотроїцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області станом на 01.01.2016 року категорія земельної ділянки орієнтованою площею 0,25 га, яка відводиться у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, що розташована в межах населеного пункту на території Новотроїцької селищної ради, належить до земель житлової та громадської забудови. Станом на теперішній час дана земельна ділянка належить до земель комунальної власності (а.с.16). Наявний зроблений спеціалістом по земельних питаннях Новотроїцької селищної ради ОСОБА_3 розрахунок нормативної грошової оцінки на земельну ділянку в АДРЕСА_1 та розрахунок оплати за користування вказаною ділянкою ОСОБА_1 в 2009 році (недобудований будинок готелю). Згідно вказаним розрахункам: вартість земельної ділянки площею 2500 кв.м становить 30673,00грн, оплата за користування земельною ділянкою за 9 місяців 2009 року становить 230,04грн (30673,00грн х 1% / 12 місяців = 25,56грн х 9 міс) (а.с.18). Також наявний зроблений 29.01.2013р спеціалістом по земельних питаннях Новотроїцької селищної ради ОСОБА_3 розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку оплати за фактичне землекористування в АДРЕСА_1 для розміщення недобудованого будинку побуту ОСОБА_1 на 2013 рік. Згідно вказаному розрахунку: вартість земельної ділянки площею 2500 кв.м становить 84827,96грн, річна оплата (1% від оцінки) в місяць становить 848,28грн (а.с.18). Відповідно до угоди від 29.01.2013 року про відшкодування збитків від неотримання коштів Новотроїцькою селищною радою за фактичне землекористування ОСОБА_1 , укладеною між Новотроїцькою селищною радою (землевласник) та ОСОБА_1 (землекористувач) на підставі рішення селищної ради від 27.03.2008 року №444, ОСОБА_1 , що користується земельними ділянками в АДРЕСА_1 , зобов`язується сплачувати на розрахунковий рахунок (вказаний рахунок) щомісячно кошти в сумі 613,35грн за фактичне землекористування (а.с.19). Згідно з абзац 5 пункту 1 рішення виконавчого комітету Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області від 05.07.2018 року №127 "Про впорядкування нумерації житлових будинків, земельної ділянки в смт. Новотроїцьке" виконавчий комітет вирішив здійснити впорядкування нумерації та присвоїти адресу земельній ділянці орієнтовною площею 0,14 га в АДРЕСА_1 (попереду земельної ділянки № АДРЕСА_5 ), яка знаходиться у комунальній власності Новотроїцької селищної ради АДРЕСА_5 (а.с.54 звор.). Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 17.12.2018 року позивач звернувся з заявою до Новотроїцької селищної ради Херсонської області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо передачі у приватну власність (шляхом викупу) земельної ділянки орієнтовною площею 0,25га під незавершеним будівництвом будинку побуту за адресою АДРЕСА_5 (а.с.27). Відповіддю від 15.01.2019 року №02/15-30 Новотроїцька селищна рада Херсонської області повідомила заявника ОСОБА_1 про вже винесене раніше рішення №869 від 06.11.2018 року стосовно надання йому даного дозволу (а.с.28). Рішенням Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 06.11.2018 року №869 "Про проведення інвентаризації земельної ділянки" вирішено провести інвентаризацію земельної ділянки орієнтованою площею 0,18 га під об`єктами нерухомого майна ОСОБА_1 в АДРЕСА_5 для розміщення нежитлових приміщень; громадянину ОСОБА_1 надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки; громадянину ОСОБА_1 замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_5 в проектній землевпорядній організації, яка має сертифікованих землевпорядників та надати на розгляд та затвердження до селищної ради (а.с.123). Пунктом 1 рішення Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 06.07.2018 року №767 "Про надання дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель", крім іншого, надано дозвіл на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності земельної ділянки орієнтованою площею 0,14 га в АДРЕСА_5 , для подальшої підготовки на земельні торги для передачі в оренду для комерційної діяльності. За пунктом 3 вказаного рішення строк дії вказаного рішення 6 місяців (а.с.30). Рішенням Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 09.10.2018 року №842 внесено зміни до вищезазначеного рішення від 06.07.2018 року №767, а саме щодо розміру земельної ділянки (зменшено з 0,14 га до 0,07 га) (а.с.31). Пунктом 12 рішення Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 21.03.2019 року №982 внесено зміни до вищезазначеного рішення від 06.07.2018 року №767, а саме внесено зміни до його пункту 3, якими продовжено строк його виконання до 01.07.2019 року (а.с.32). Матеріали справи містять зроблену Херсонським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (ДП "ХЕРСОНГЕОІНФОРМ") технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, права оренди на які виставляються на земельні торги у формі аукціону для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для комерційної діяльності) площею 0,06 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 із земель комунальної власності Новотроїцької селищної ради. Кадастровий номер земельної ділянки: 6524455100: (а.с.37-77). Відділом у Новотроїцькому районі ГУ Держгеокадастру вказану технічну документацію із землеустрою не погоджено (а.с.72). Крім того, Державним кадастровим реєстратором Відділу у Новотроїцькому районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області прийнято 17.04.2019 року рішення №РВ-6500522962019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо розгляду поданої відповідачем технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 0,06 га за адресою АДРЕСА_5 . Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації ділянки: --- відсутнє технічне завдання на виконання робіт з інвентаризації земель; --- з матеріалів незрозуміло, яким чином буде здійснено винесення межових знаків; --- в документації невірно визначено цільове призначення земельної ділянки та код згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, оскільки відповідно до довідки з державної статистичної звітності земельна ділянка віднесена до земель запасу (К.16.00); --- у разі зміни цільового призначення або формування нових земельних ділянок необхідно розробити Проект із землеустрою (ст.50 Законом України "Про землеустрій"); --- документацію доповнити викопіюванням з детального плану території (ст.19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"), яке б обґрунтовувало площу інвентаризованої ділянки, оскільки рішеннями надано дозвіл на інвентаризацію земельної ділянки більшою площею ніж представлено в документації (а.с.36). Позивач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Альянс" для розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що підтверджується його листом від 15.02.2019 року до селищного голови Новотроїцької селищної ради (а.с.29). В результаті наявний зроблений ТОВ "Альянс" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом викупу) для будівництва і обслуговування будівель закладів побутового обслуговування із земель комунальної власності площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 . Кадастровий номер земельної ділянки: 6524455100:02:001: (а.с.78-106). Вказаний проект не містить даних щодо його погодження відповідними органами. Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що із оскаржуваних позивачем п`яти рішень Новотроїцької селищної ради (чи їх окремих положень) чотири рішення так чи інакше стосуються надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою (рішення від 06.07.2018р №767 та два рішення про внесення змін до нього, а саме рішення від 09.10.2018р №842 й рішення від 21.03.2019р №982, а також рішення від 06.11.2018р №869), а одне рішення стосується здійснення впорядкування нумерації та присвоєння земельній ділянці, яка розміщена попереду земельної ділянки по АДРЕСА_3 . Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції: --- виходив з того, що у рішенні Новотроїцького районного суду від 02.04.2007 року не було зазначення конкретної адреси такої будівлі, а саме її номеру. Зазначене ставить під сумнів розміщення такої земельної ділянки саме за адресою АДРЕСА_5 , як вказує позивач. Також зазначене ставить під сумнів усі інші зареєстровані та вчинені на підставі такого рішення суду документи, в яких без будь-яких правових підстав зазначено такий номер будинку по АДРЕСА_1 . Крім того, доказів законності присвоєння адреси АДРЕСА_5 земельній ділянці площею 0,25 га, право на яку оспорюється позивачем, суду не надано; --- виходив з того, що відповідно до рішення Новотроїцького районного суду від 02.04.2007 року у позивача не виникло відповідне право на всю земельну ділянку площею 0,25га. В самому рішенні суду відсутні підстави визначення саме такого розміру земельної ділянки, відсутні відповідні первинні землевпорядні документи та технічні документи про виділення в користування земельної ділянки площею 0,25га. Інші наявні в справі документи: довідки, розрахунки, технічні документації, витяги з реєстрів, які виготовлено на замовлення та за ініціативою позивача на підставі такого рішення суду не можуть вважатись визначальними у визначенні площі і відповідного права на земельну ділянку та підміняти собою відповідні рішення відповідача та визначений законодавством України порядок та процедуру виділу в користування та визначення розміру земельної ділянки; --- виходив з того, що хоча згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.09.2018 року за позивачем і зареєстроване право власності на незавершене будівництво, будинок побуту за адресою АДРЕСА_5 , однак підставою цього є рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 02.04.2007 року, яке не містить зазначення номеру будівлі, на яку визнано право власності за позивачем; --- виходив з того, що на час визнання судом права власності за позивачем на незавершене будівництво будинку за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,25 га державний акт на право постійного користування землею від 16.02.1994 року був недійсний, оскільки рішення Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 06.12.2005 року №623 було припинено право постійного користування землею Приватному малому багатопрофільному підприємству "Дом" на земельну ділянку 2517 кв.м в АДРЕСА_1 під будівельним майданчиком. Отже земельна ділянка площею 0,25га на той час не перебувала в користуванні позивача; --- виходив з того, що надані позивачем розрахунки (без дати та від 29.01.2013р) нормативної грошової оцінки на земельну ділянку для оплати за користування земельною ділянкою та Угода від 29.01.2013 року про відшкодування збитків від неотримання коштів Новотроїцькою селищною радою за фактичне землекористування ОСОБА_1 не можуть братися до уваги через неможливість зробити висновок, що вказана земельна ділянка площею 2500 кв.м, розташована саме за адресою по АДРЕСА_5 , оскільки відсутні номер будинку, дати складання та підписи обох сторін угоди; --- виходив з того, що позивач не має права сам визначати площу земельної ділянки в розмірі 0,25га чи будь-якому іншому розмірі, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади смт. Новотроїцьке. Відповідач же, як власник, вправі розпоряджатись, проводити інвентаризацію, що ним і реалізовано. При цьому порушень вимог закону чи прав позивача судом не встановлено; --- виходив з того, що надані позивачем документи про сплату земельного податку не містять чіткої інформації та відомостей про сплату земельного податку саме за користування спірною земельною ділянкою. Крім того, з них неможливо зробити висновок про площу земельної ділянки. Додані таблиці не містять будь-яких ідентифікуючих ознак земельних ділянок; --- виходив з того, що позивач не довів своє право на земельну ділянку площею саме 0,25га, її форму та конфігурацію, що у суду не має підстав для висновку про порушення його прав, як землекористувача, на земельну ділянку площею саме 0,25га, виходив з того, що відповідач діяв правомірно, а оспорювані позивачем рішення прийняті у відповідності до чинного законодавства. Проте з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитися не може, оскільки до нього він дійшов з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України, у редакції, чинній на момент придбання спірного нерухомого майна (2007 рік), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди. Разом з тим за відсутності цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості необхідно враховувати таке. Згідно із ст.377 ЦК України у редакції, чинній на момент придбання спірного нерухомого майна (2007 рік): --- до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування (ч.1); --- якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (ч.2). Отже, вказана стаття закріплює принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За приписом цієї частини визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на відповідні житловий будинок, будівлю чи споруду. Переважному застосуванню підлягає не ч.1 ст.120 ЗК України, а ч.1 ст.377 ЦК України, яка передбачає, що в таких випадках до набувача переходить право власності на земельну ділянку або право користування, оскільки спеціальна норма загального закону регулює ті ж самі відносини, що і стаття 120 ЗК України. Якщо співставити обсяг регулювання статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, то обидві норми будуть мати однаковий предмет правового регулювання, проте статтю 377 ЦК України запроваджено законодавцем пізніше у часі, тому за темпоральним принципом вирішення колізій норм права саме їй необхідно надати перевагу під час визначення належної до застосування правової норми. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 635/7556/16-ц (провадження № 61-19823св18). Відповідно до ст.142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Відповідно до ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Згідно із ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Згідно з п.34 ч.1 ст.26 вказаного Закону до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Відповідно до ч.5 ст.60 вказаного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Згідно ч.1 ст.12 ЗК України ("Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин"), яка входить до Глави 2 Кодексу "Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин", до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. За ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Разом з тим відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 цього Кодексу). Системний аналіз зазначених норм процесуального законодавства дає підстави для висновку, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, коли один з його учасників суб`єкт владних повноважень, здійснює публічно-владні управлінські функції і в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин справи. Таким чином до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. За змістом положень ст.122 ЗК України ("Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування"), яка входить до Глави 19 Кодексу "Набуття права на землю громадянами та юридичними особами", вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст.122 ЗК). Для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду). А відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки. Відтак правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб. При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах. Тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим. Крім того, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст.16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень. Якщо ж особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору. Аналогічний висновок було зроблено Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 року у справі № 654/1692/17. Також і Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних справах (зокрема, у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17 та у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц). З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідач селищна рада під час прийняття спірних рішень про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою позивачу (відносно земельної ділянки орієнтованою площею 0,18 га під об`єктами нерухомого майна ОСОБА_1 в АДРЕСА_5 ), а також щодо земельної ділянки комунальної власності орієнтованою площею 0,14 га в АДРЕСА_5 а та спірного рішення про впорядкування нумерації та присвоєння земельній ділянці, яка розміщена попереду земельної ділянки по АДРЕСА_3 здійснювала владні управлінські функції, оскільки в цих правовідносинах орган місцевого самоврядування реалізовував свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Відповідно до положень ст.377 ЦПК України: --- судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу (ч.1); --- порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (ч.2); --- якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи сторони у спорі чи припинення юридичної особи сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті (ч.3); --- у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору (ч.4). Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Оскільки суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами цивільного судочинства, а також враховуючи, що позовні вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі. Таким чином, оскільки суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм процесуального права, то відповідно до положень п.4 ч.1 ст.374, ст.377 ЦПК України апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати й закрити провадження у справі. Керуючись ст.ст.367, п.4 ч.1 ст.374, ст.377 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11 березня 2020 року скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Новотроїцької селищної ради (третя особа Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області в особі відділу у Новотроїцькому районі) про визнання незаконними та скасування рішень Новотроїцької селищної ради Херсонської області закрити. Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Новотроїцької селищної ради (третя особа Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області в особі відділу у Новотроїцькому районі) про визнання незаконними та скасування рішень Новотроїцької селищної ради Херсонської області віднесений до юрисдикції адміністративного суду. Роз`яснити ОСОБА_1 його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Херсонського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Попередити ОСОБА_1 про те, що у разі неподання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, після закінчення строку на її подання, матеріали справи будуть повернуті до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання безпосередньо до Верховного Суду касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складення повного тексту постанови 16 липня 2020 року. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська