Ухвала КАС ВС № 826/3349/17

УХВАЛА 15 липня 2020 року Київ справа №826/3349/17 адміністративне провадження №К/9901/15594/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Дашутіна І.В., Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі №826/3349/17 за позовом ОСОБА_1 до Дарницького відділу ДВС міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Дарницького відділу ДВС міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень. Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 18 лютого 2019 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року, позов задовольнив: - визнав протиправною та скасував постанову головного державного виконавця Дарницького районного відділу ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Білан Ю.С. про відкриття виконавчого провадження №53349936 від 7 лютого 2017 року; - визнав протиправною та скасував постанову головного державного виконавця ВПВР Департаменту МЮУ про стягнення виконавчого збору №48869869 від 1 червня 2016 року. У своїй касаційній скарзі Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі №826/3349/17. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за потрібне залишити її без руху. Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору. Натомість, скаржник просить врахувати майновий стан Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України і "відстрочити сплату судового збору на розумний строк або до ухвалення рішення у справі". Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб`єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Так, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Вищезазначені умови, за наявності яких можливо було б відстрочити чи звільнити повністю або частково від сплати судового збору у скаржника відсутні. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Крім того, суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку з цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia", заява № 26746/05, п.108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб ("Ashingdane v. the United Kingdom", Заява № 8225/78, п. 57). З урахуванням викладеного, Верховний Суд прийшов до висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2017 році фізичною особою щодо двох немайнових вимог. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (чинному на час звернення позивача до суду) станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 600 грн. На підставі викладеного, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за подання касаційної скарги на рішення суду у спорі з двома вимогами немайнового характеру має сплатити 2560 грн (1600 х 0,4 х 200%)*2. Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, тому Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків шляхом подання до Верховного Суду документа про сплату судового збору. Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору - відмовити. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі №826/3349/17 за позовом ОСОБА_1 до Дарницького відділу ДВС міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ……………………………. ……………………………. ……………………………. Н.М. Мартинюк І.В. Дашутін О.О. Шишов, Судді Верховного Суду