Постанова 4876 № 904/4331/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.07.2020 року м.Дніпро Справа № 904/4331/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Мороза В.Ф., Коваль Л.А. секретар судового засідання Крицька Я.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 (повне рішення складено 23.01.2020, суддя Кеся Н.Б.) у справі за позовом комунального підприємства "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради, м.Дніпро до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ", м.Дніпро про стягнення 650000,00 грн. ВСТАНОВИВ: І. Короткий зміст і підстави позовних вимог У вересні 2019 року комунальне підприємство "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ", в якому просить стягнути з відповідача на свою користь кошти, набуті без достатньої правової підстави у сумі 650 000,00 грн. та судові витрати у сумі 16 750,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на розірвання договору підряду №2-СМР від 01.03.2018, тому перерахована позивачем передплата за договором має бути повернута відповідачем на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України. ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 у даній справі позов комунального підприємства "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" на користь комунального підприємства "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради кошти, набуті без достатньої правової підстави у сумі 352 167,19 грн, судовий збір у розмірі 5282,51 грн. та адвокатські витрати у розмірі 3792,57 грн. В решті позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду вмотивовано тим, що замовлене позивачем обладнання не поставлено і не встановлено відповідачем в місці його монтажу, у зв`язку із розірванням договору підряду, сплачена позивачем передоплата підлягає йому поверненню частково на суму 352167,19грн. В решті позову, а саме на суму 297832,81 грн судом відмовлено, оскільки на зазначену суму акт виконаних робіт вважається підписаним позивачем, зобов`язання сторін на цю суму є взаємно виконаними. ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи 3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Скаржник наголошує, що господарським судом до спірних правовідносин необґрунтовано застосовані положення статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки грошові кошти, отримані Підрядником як передоплата на виконання робіт за договором підряду, набуті за наявності правових підстав. Отже вони не можуть бути витребувані замовником як безпідставне майно. При цьому господарським судом не враховано, що положення статті 849 Цивільного кодексу України не містять права замовника на повернення попередньої оплати за договором. Господарським судом залишено поза увагою, що Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 10.06.2019 у справі №904/5756/18 було визнано факт придбання ТОВ «Енергія-ТГСВ» насосного обладнання на суму 794 382,00 грн. Наведене, на думку апелянта, підтверджує виконання відповідачем умов договору та витрати, які у сукупності з актом виконаних робіт значно перевищують суму коштів, вже сплачену позивачем як передоплату. Заявник апеляційної скарги стверджує, що господарський суд допустив порушення норм процесуального права, оскільки знехтував правами, інтересами та обов`язками особи, яка є кінцевим споживачем відповідних робіт і фактичним власником робіт необхідних для забезпечення опалювального сезону будинку №6 на ж/м Лівобережний-3. 3.2 Доводи інших учасників справи Комунальним підприємством "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Позивач не погоджується із висновком відповідача про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст.1212 Цивільного кодексу України суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.02.2019 по справі №910/21154/17. Судом першої інстанції надано оцінку доводам ТОВ «Енергія-ТГСВ» щодо придбання останнім насосного обладнання та зазначено, що замовлене позивачем обладнання не поставлено і не встановлено відповідачем в місці його монтажу. Обставини, які призвели до цього, надають право відповідачу заявити збитки до позивача, які у цій справі не заявлялися і не є предметом розгляду. ІV. Апеляційне провадження 4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 30.03.2020. Відповідно до інформаційної довідки від 30.03.2020, у зв`язку з встановленням тимчасово на період з 18 березня по 3 квітня 2020 року особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" зі змінами, враховуючи Рекомендації Ради суддів України викладених у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 1, оформленого протоколом зборів суддів від 17.03.2020, розгляд справи, призначеної на 30 березня 2020 року не відбувся. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2020 розгляд справи призначено на 18.05.2020. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2020 розгляд справи відкладено до 15.06.2020. 15.06.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.07.2020. 18.06.2020 до апеляційного господарського суду надійшло пояснення комунального підприємства "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради до якого додані додаткові докази (лист КП "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради від 02.08.2019 №298; накладна АТ "Укрпошта" від 02.08.2020 № 49000747114930, опис вкладення до цінного листа та квитанція АТ "Укрпошта"; інформація про відстеження поштового відправлення № 49000747114930 з офіційного сайту АТ "Укрпошта"; копія листа ТОВ "Енергія-ТГСВ" від 07.08.2019 №08). Колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає надані докази до розгляду, оскільки відповідно до ч.5 ст.269 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Позивачем не наведено обставин щодо неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. 13.07.2020 у судове засідання з`явився представник позивача, який надав відповідні пояснення. Відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та не забезпечив у судове засідання явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Колегія суддів вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи. 13.07.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. 4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами 01.03.2018 між комунальним підприємством "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради (далі - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" (далі - підрядник) укладено договір підряду №2-СМР (далі-договір), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник переймає на себе зобов`язання виконати роботи: "Теплопостачання житлового будинку № 6 на ж/м "Лівобережний-3" в районі просп. Миру + вул. Усенка - вул. Рылеева" (встановлення мережевих насосів, зовнішні теплові мережі, вузол введення) (далі - роботи). За умовами п.1.2. підрядник зобов`язується виконати роботи на свій ризик, власним устаткуванням і інструментами, з власних матеріалів і матеріалів замовника, відповідно до умов договору, проектної документації, яка є невід`ємною частиною цього договору. Згідно п. 1.3. у разі відсутності оплати, підрядник призупиняє усі роботи на об`єкті до відновлення фінансування. Вартість робіт за договором складає 1 538 956,33 грн, у тому числі ПДВ 20% в сумі 256 492, 72 грн (п.2.1 договору). Сторони у п.2.2 договору погодили, що договірна ціна є динамічною і підлягає коригуванню за взаємною угодою сторін шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, але не більше 20%, в наступних випадках: збільшення вартості матеріалів і ГСМ; при збільшенні замовником об`ємів робіт, зміни складу робіт; при зміні законодавчих актів України, що набрали чинності та які впливають на ціноутворення будівництві. Усі зміни первинної договірної ціни, об`ємів і термінів виконання робіт оформляються додатковою угодою до цього договору у письмовій формі. Приписами п.2.3 договору встановлено, що перший платіж: передплата на початок виконання робіт складає 80 % та становить 1231165, 06 грн з ПДВ; остаточний розрахунок, у розмірі 20% від загальної суми договору, становить 307 791,27 грн з ПДВ. Оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок підрядника (п.2.4 договору). У пунктах 3.1-3.2 договору визначено, що термін виконання робіт: згідно графіка виконання робіт. При виникненні об`єктивних обставин, які не залежать від підрядника, що перешкоджають виконанню робіт у встановлений термін, підрядник може поставити перед замовником питання про їх перегляд. Рішення про перегляд термінів оформляється додатковою угодою з обґрунтуванням обставин. У разі несвоєчасної плати за терміни виконання робіт підрядник відповідальності не несе. Відповідно до п.4.1. підрядник приступає до виконання робіт після перерахування замовником першого платежу, передачі погодженої проектної документації (печатка та підпис замовника "до виконання робіт"). У пунктах 6.1-6.4 сторонами узгоджено, що замовник зобов`язується прийняти і сплатити виконані підрядником роботи. Не пізніше 10-ти робочих днів після надання підрядником актів прийому - передачі виконаних підрядних робіт, забезпечити приймання виконаних робіт і підписати, або надати мотивовану відмову від приймання виконаних робіт. У разі не підписання і ненадання мотивованої відмови в підписанні замовником акту виконаних робіт, вказаний документ вважається автоматично підписаним і має повну юридичну силу акту виконаних робіт. Здійснити оплату виконаних підрядником робіт у порядку, передбаченому п.п. 2.3, 2.4 цього договору. Виконати в повному об`ємі усі свої зобов`язання, передбачені цим договором. У разі змін в діючій проектній документації, за свій рахунок забезпечити корегування і узгодження змін в установленому порядку, в погоджені сторонами терміни. Підрядник здає замовникові виконані роботи по акту приймання виконаних підрядних робіт, в яких вказується об`єм і вартість виконаних робіт (п.7.2 договору). Згідно п.7.3 договору якщо при здачі-прийманні виконаних робіт будуть виявлені недоліки якості виконаних робіт, які виникли з вини підрядника, замовник має право не приймати ці праці до усунення недоліків якості. В даному випадку замовник направляє підрядникові мотивовану відмову від підписання наданих йому актів приймання виконаних робіт. У разі мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, підрядник зобов`язаний на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання мотивованої відмови замовника направити свого представника на адресу замовника, заздалегідь погодивши із замовником дату і час для складання двостороннього акту усунення недоліків з переліком зауважень, в якому встановлюється термін усунення недоліків. В цьо му випадку усунення недоліків, помилок в роботі підрядника робляться підрядником за свій рахунок. Відповідно до п.7.4 приймання робіт здійснюється впродовж 5-ти (п`яти) робочих днів після отримання замовником актів прийому - передачі виконаних підрядних робіт, які підписують уповноважені представники обох сторін. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами усіх зобов`язань за цим договором (п.12.15 договору). На виконання умов договору підряду платіжними дорученнями № 203 від 6 червня 2018 року та № 293 від 26 липня 2018 року комунальне підприємство "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради перерахувало на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" часткову передплату в загальній сумі 650000,00 грн. За матеріалами справи встановлено, що сторонами передбачений пунктами 3.1 - 3.2 договору графік виконання робіт, суду не надано, у зв`язку з його непогодженням учасниками договору. 26.09.2018 між сторонами підписано акт виконання монтажних робіт по справжнім ТУ №603/17 від 26.04.2017 та узгодженому проекту за адресою: ж/м Лівобережний-3 район пр. Мира - вул.Усенко - вул.Рилєєва. Зазначеним актом, зокрема, встановлено, що в ході обстеження було виявлено: змонтовані з/б лотки для прокладки підземних вводів теплотраси до будинків №2 та №6. В узгодженому проекті КП «Теплоенерго» прокладка надземна. Не виконана установка двох мережевих насоса фірми «Lowara» в існуючій котельні передбачені п.8 цих ТУ та узгоджені проектом. У акті від 26.09.2018 здійснено висновки про перевірку виконання ТУ по узгодженому проекту КП «Теплоенерго» та зазначено, що монтаж підземної прокладки теплотраси виконувати після отримання ТУ, змін проектної документації та узгодження її на технічній раді КП «Теплоенерго»; при невиконаній п.8 цих ТУ врізці у нові будинки №1, №2, №6 у знов змонтовану теплотрасу не виконувати. У грудні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" звернулось з позовом до комунального підприємства "Агентство регіонального розвитку "Регіон-Лідер" Дніпропетровської обласної ради з позовними вимогами про стягнення нездійсненої передоплати за договором підряду № 2-СРМ від 01.03.2018. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2019 року по справі № 904/5756/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2020, зазначений позов задоволено повністю. Стягнуто з комунального підприємства "Агентство регіонального розвитку "Регіон-Лідер" Дніпропетровської обласної ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-ТГСВ" борг в сумі нездійсненої передплати - 581 165,06 грн по договору №2-СМР від 01.03.2018. Рішення господарського суду в установленому законом порядку 10 червня 2019 року набрало законної сили. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 3 грудня 2019 року касаційну скаргу комунального підприємства "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради залишено без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2019 залишено без змін. Поновлено виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 у справі № 904/5756/18. 2 серпня 2019 року листом за вих. №298 КП "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради повідомило ТОВ "Енергія-ТГСВ" про відмову від договору підряду від 01.03.2018 №2-СМР у повному обсязі та зазначило, що вказаний договір є розірваним з дати отримання цього листа. Крім того, у зв`язку з розірванням договору просило повернути КП "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради передплату за договором у розмірі 650 000,00 грн у десятиденний термін з дати отримання даного листа, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок підприємства. Зазначені вимоги обґрунтовані посиланням на ч.3 ст.651, ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України. Відповідач передплату за договором у розмірі 650 000,00 грн. не повернув, що і стало причиною виникнення даного спору. 4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Предметом оскарження відповідно до вимог апеляційної скарги є рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави у розмірі 352 167,19 грн. За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 ГК України). Положеннями частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частини шоста, сьома статті 193 Господарського кодексу України). Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами договір за змістом та своєю правовою природою є договором підряду. Відповідно до вимог частин першої, другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Таким чином, двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу, якщо умовами договору передбачено здійснення передоплати, вона має бути здійснена в установленому порядку та розмірі. Згідно зі статтею 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру. Вирішуючи спір у даній справі, суд першої інстанції визнав підтвердженим факт виконання підрядних робіт за спірним договором на суму 297 832,81 грн відповідно до акту №1. Зважаючи на викладені обставини, господарський суд визнав встановленим факт виконання підрядником робіт на суму 297 832,81 грн, оскільки замовником юридичну силу акта виконаних робіт № 1 не спростовано, цей акт визнано підписаним. Рішення господарського суду в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення 297 832,81 грн відповідачем не оскаржується, а тому в силу приписів ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України у наведеній частині судом апеляційної інстанції не переглядається. За правилами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (частина четверта статті 853 Цивільного кодексу України). Згідно ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. З матеріалів справи вбачається, що замовником - комунальним підприємством «Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР» Дніпропетровської обласної ради отримано від підрядника - товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» акти виконаних робіт №2 на суму 9 931,78 грн та № 1-ДР на суму 99 629,24 грн. 25.09.2018 позивач листом вих.№317/1 повідомив відповідача про те, що ним отриманий акт №2 за вересень 2018 року по договору від 01.03.2018 №2-СМР, складений на підставі локального кошторису 2-1-3 "Елеваторний вузол, теплотраса". Вартість виконаних робіт по акту - 9931,78 грн. При перевірці об`єму виконаних робіт встановлено, що вказані в акті об`єми робіт фактично не виконані. Відповідно до п. 6.2 договору від 01.03.2018 №2-СМР, позивач зазначив, що вищезазначене не дає КП "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" можливості прийняти дані роботи та підписати надісланий акт. Враховуючи вищезазначене, позивач просив виконати невиконані об`єми робіт, після чого буде можливим їх прийняття та підписання відповідного акту. 25.09.2018 позивач листом вих.№318/1 повідомив відповідача про те, що ним отриманий акт №1-ДР за вересень 2018 по договору від 01.03.2018 №2-СМР. Вартість виконаних робіт по акту - 99 629,24 грн. Даний акт складений не на підставі договірної ціни. Додаткові об`єми робіт по вказаному акту не підтверджені замовником. Додаткова угода на них не оформлена, договірна ціна не узгоджена. Відповідно до п. 6.2 договору від 01.03.2018 №2-СМР, позивач зазначив, що вищезазначене не дає КП " Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" можливості прийняти дані роботи та підписати надісланий акт. Відповідач не визнає факт направлення позивачем зазначених листів на його адресу. Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. На підтвердження направлення зазначених листів на адресу ТОВ "Енергія-ТГСВ" вих.№317/1, вих.№318/1 від 25.09.2018 позивач надав копію опису вкладення у цінний лист, датований поштовою установою 25.09.2018, а також за клопотанням відповідача до справи надано копію Книги реєстрації вихідної кореспонденції за 2018-2019 роки. Фіскальний чек про надання поштових послуг за цим відправленням позивачем не надано. Відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку, є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Таким чином, з огляду на відсутність фіскального чеку, який підтверджував би поштове відправлення, опис вкладення у цінний лист не може бути врахований як належний та допустимий доказ. З огляду на викладене, висновок господарського суду щодо недоведеності замовником факту направлення ним підряднику листів вих.№317/1, вих.№318/1 від 25.09.2018 про підстави відмови у підписанні актів виконаних робіт за спірним договором підряду колегія суддів апеляційного господарського суду визнає правильним. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 у справі №904/5756/18 встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-ТГСВ" звернулось до комунального підприємства "Агентство регіонального розвитку "Регіон-Лідер" Дніпропетровської обласної ради" з листами №19 від 19.07.2018, №№26,27 від 22.08.2018, №28 від 28.08.2018, відправлені згідно належних доказів 17.09.2018, в яких вимагало терміново здійснити попередню оплату за договором-1 в сумі 581 165,06 грн. Вказані листи були отримані відповідачем (замовником) 18.09.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900064286507. Матеріали справи містять не підписані сторонами акти виконаних робіт по договору-1 без дати складання на суму та додаткових робіт на суму 99 629,24 грн, які були направлені відповідачу та отримані останнім 28.08.2018 та 18.09.2018. Також встановлено, що 18.09.2018 відповідачем (замовником) були отримані листи позивача (підрядника) №29 від 17.09.2018 та №31 від 17.09.2018 про придбання останнім насосного обладнання на суму 794 382,00 грн, погодження акту виконаних робіт по договору-1 на суму 297 832,81 грн, сплати заборгованості за насосне обладнання та виконані роботи згідно акту виконаних робіт в сумі 442 214,81 грн, про призупинення робіт по підземній ділянці теплотраси на суму 99 629,24 грн. Жодної письмової відповіді на звернення підрядника замовником не було надано. В матеріалах справи міститься лист компанії SU GROUP №/0509-03 від 05.09.2018, адресований позивачу, яким повідомлено, що насосне обладнання NSCF 100-250/750/W25 VCC4 3х400 В в кількості 2 шт. надійшло на склад та очікує на відвантаження після здійснення фінансування. Згідно з актом від 26.09.2018, що підписаний представниками позивача та КП "Теплоенерго" при прийнятті об`єкту "Теплопостачання житлового будинку №2 на ж/м "Лівобережний-3" в районі просп. Миру + вул. Усенка - вул. Рылеева", більша частина робіт виконана, не виконано встановлення 2-х мережевих насосів фірми "Lowara" в діючій котельні, передбачені п.8 цих ТУ і узгодженому проекті. Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За приписами ч.6 ст.882 Цивільного кодексу України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою. На підставі п.6.2 договору у разі непідписання і ненадання мотивованої відмови в підписанні замовником акту виконаних робіт, вказаний документ вважається автоматично підписаним і має повну юридичну силу акту виконаних робіт. Доказів на підтвердження того, що позивачем заявлялося про недоліки виконаних робіт та у зв`язку з цим сторонами складалися відповідні акти, матеріали справи не містять. Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідач надав пояснення про те, що акт №2 за вересень 2018 року на суму 9931,78 грн. та акт №1-ДР за вересень 2018 по договору від 01.03.2018 №2-СМР на суму 99 629,24 грн. свідчать про виконання додаткових робіт за договором, які із замовником не узгоджені шляхом укладення додаткових угод відповідно до п.2.3 договору. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України), і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України). Відповідно до ст.525,526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов`язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України). У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 615 Цивільного кодексу України). Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з предмету спору - стягнення передоплати за договором підряду та факту припинення дії цього договору, вважає, що господарським судом правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права - статті 1212 Цивільного кодексу України. Доводи скаржника щодо неправомірного застосування до спірних правовідносин судом першої інстанції положень статті 1212 Цивільного кодексу апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на наступне. Згідно із частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України. З матеріалів справи убачається, що листом від 2 серпня 2019 року (вих. № 298) комунальне підприємство «Агентство регіонального розвитку «РЕГІОН-ЛІДЕР» Дніпропетровської обласної ради повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ", що листами від 25.09.2018 за № 316/1, № 317/1 та № 318/1 підряднику надано вмотивовану відмову від підписання актів виконаних робіт №№ 1, 2 та 1-ДР, які отримані замовником 18 вересня 2019 року, з підстав фактичного невиконання робіт, перевищення їх фактичних обсягів та включення додаткових робіт, які не були підтверджені замовником. КП «АРР «РЕГІОН-ЛІДЕР» повідомило ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» про відмову від договору підряду у повному обсязі та просило повернути передоплату за договором у розмірі 650000,00 грн. Відповідач не заперечує факт отримання цього листа, однак передоплату не повернув, тому позивач звернувся з позовом до суду. Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Правовий аналіз положень статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що вони встановлюють підстави для відмови замовника від договору підряду та відповідні правові наслідки такої відмови. При цьому, положення частин другої, третьої та четвертої статті 849 Цивільного кодексу України містять самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій. З вищенаведених обставин справи випливає, що позивач як замовник скористався власним безумовним правом, передбаченим частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України, щодо розірвання договору підряду від 01.03.2018 №2-СМР до закінчення роботи в результаті односторонньої відмові від нього в повному обсязі, а до суду звернувся з позовною вимогою про повернення передоплати як безпідставно набутого майна. Визначене цією нормою закону право замовника не може бути обмежене. Частина 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що зобов`язання сторін, що складають предмет спірного договору є припиненими. Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України та загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття, а й станом на час розгляду справи. Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного цією нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Відтак у цій справі відмова замовника від договору є підставою для вимоги про повернення невикористаної частини передоплати на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України. Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17. Посилання скаржника на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі № 370/999/16-ц (провадження № 14-709цс19), апеляційний суд не бере до уваги. У пункті 35 зазначеної постанови вказано, що з огляду на наявність підстав для скасування незаконної постанови суду апеляційної інстанції, необхідності у відступленні від висновків Верховного Суду, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду та Верховного Суду України, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року скасовано, справа направлена на новий розгляд до Київського апеляційного суду. Прийнявши до уваги наведені обставини та надавши оцінку доказам, які ці обставини підтверджують, місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення грошових коштів (невикористаної частини авансу) у розмірі 352 167,19 грн. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що у справі №904/5756/18 судом було визнано факт придбання ТОВ «Енергія-ТГСВ» насосного обладнання на суму 794 382,00 грн., оскільки наведене обладнання не поставлено і не встановлено відповідачем в місці його монтажу. При цьому, місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено, що відповідач не позбавлений можливості звернутися до позивача із вимогою про відшкодування завданих збитків. Стосовно посилання заявника апеляційної скарги, що господарський суд допустив порушення норм процесуального права, оскільки знехтував правами, інтересами та обов`язками особи, яка є кінцевим споживачем відповідних робіт і фактичним власником робіт необхідних для забезпечення опалювального сезону будинку №6 на ж/м Лівобережний-3, колегія суддів вважає їх безпідставними. Так, ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Відповідно до ч.1 ст.51 Господарського процесуального кодексу України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. Відповідачем не зазначено яка саме особа є кінцевим споживачем відповідних робіт і фактичним власником робіт необхідних для забезпечення опалювального сезону будинку №6 на ж/м Лівобережний-3, а також не надано доказів подання до суду першої інстанції клопотання про залучення цієї особи до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції. Щодо витрат позивача на правову допомогу в суді апеляційної інстанції. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Г України). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України). Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України). У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які КП "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради понесло та очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції становить 7 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу. 18.06.2020 до суду апеляційної інстанції надійшло від КП "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради клопотання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн, до якого додані відповідні докази. З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2020 між адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "ЛЕГАЛІТАС" та комунальним підприємством "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради укладено договір №21/20 про надання правової допомоги. Відповідно до п.4.1 договору гонорар адвокатського об`єднання за даним договором складає 700 грн за одну годину роботи адвоката Адвокатського об`єднання. Виплата гонорару здійснюється клієнтом в термін не пізніше 5 банківських днів від дати отримання рахунку. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. На підтвердження фактичного надання послуг з правничої допомоги позивачем надані акти прийому-передачі послуг за договором про надання правової допомоги від 02.01.2020 №21/20 від 12.03.2020 на суму 3 500,00 грн та від 30.04.2020 на суму 3 500,00 грн, рахунок АО "Юридична компанія "ЛЕГАЛІТАС" від 12.05.2020 №71, платіжне доручення від 15.06.2020 №1232. Зміст акту від 12.03.2020 свідчить про те, що адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "ЛЕГАЛІТАС" у справі №904/4331/19 надані позивачу наступні послуги (правничу допомогу): участь адвоката в судовому засіданні в господарському суду Дніпропетровської області, вартість послуги 700,00 грн; підготовка апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 - 1 400,00 грн; підготовка та подання заяви до господарського суду Дніпропетровської області про отримання наказу у справі та отримання такого наказу - 700,00 грн.; підготовка та подання до Центрального ВДВС у м.Дніпрі Південного-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) заяви про примусове виконання рішення - 700,00 грн. Відповідно до акту від 30.04.2020 адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "ЛЕГАЛІТАС" у справі №904/4331/19 надані позивачу наступні послуги (правничу допомогу): підготовка та подання до Центрального апеляційного господарського суду заяви на ознайомлення з матеріалами справи - 350,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи у Центральному апеляційному господарському суді - 350,00 грн; підготовка, направлення на адресу ТОВ "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" та подання до Центрального апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" - 700,00 грн; підготовка та подання до господарського суду Дніпропетровської області пояснень у зв`язку з надходженням скарги ТОВ "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" на дії державного виконавця щодо виконання рішення суду - 1 400,00 грн; поїздка адвокатів до господарського суду Дніпропетровської області для участі в засіданні у справі щодо скарги ТОВ "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" на дії державного виконавця - 700,00 грн. Під час розгляду даної справи Центральним апеляційним господарським судом представництво інтересів позивача здійснювалось адвокатами адвокатського об`єднання "Юридична компанія "ЛЕГАЛІТАС" Серьогіним В.І. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.03.2017 серія ДП №3315, видане на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 21.03.2017 №73; довіреність від 17.09.2019; ордер серія ДП №1829/012) та Нестеров Є.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.01.2018 серія ДП №3604, видане на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 22.01.2018 №87; довіреність від 17.09.2019; ордер серія ДП №1829/012; ордер на надання правничої (правової) допомоги від 02.01.2020). Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін. Заперечень на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем витрати по сплаті послуг (правничої допомоги) у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 400,00 грн, які були надано відповідно до акту від 30.04.2020 (підготовка та подання до Центрального апеляційного господарського суду заяви на ознайомлення з матеріалами справи - 350,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи у Центральному апеляційному господарському суді - 350,00 грн; підготовка, направлення на адресу ТОВ "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" та подання до Центрального апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" - 700,00 грн). 4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення в оскаржуваній частині судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін. 4.5 Розподіл судових витрат Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" відмовити. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 у справі №904/4331/19 залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ", м.Дніпро на користь комунального підприємства "Агентство регіонального розвитку "РЕГІОН-ЛІДЕР" Дніпропетровської обласної ради, м.Дніпро 1 400,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. Постанова складена у повному обсязі 16.07.2020. Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді В.Ф.Мороз Л.А.Коваль