Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/1381/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" липня 2020 р. Справа№ 911/1381/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Владимиренко С.В. суддів: Ходаківської І.П. Демидової А.М. при секретарі Островерха В.Л. за участю представників від позивача: Чорноморець Я.А. від відповідача: Шкардун М.В. від третьої особи- 4 Шкардун М.В. від третьої особи - 1,2,3,5,6 не з`явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 (повний текст рішення складено 09.12.2019) у справі № 911/1381/19 (суддя В.М. Бацуца) за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Київська обласна державна адміністрація в особі Департаменту фінансів; 2.Головне управління у Київській області Державної казначейської служби України; 3.Броварське управління Державної казначейської служби України; 4.Броварська міська рада Київської області в особі фінансового управління; 5.Броварська районна державна адміністрація в особі управління фінансів;

6. Державна казначейська служба України про стягнення 797 851 грн. 06 коп. ВСТАНОВИВ: ПАТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про стягнення 797 851 грн. 06 коп. основної заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з січня 2015 по грудень 2016, з урахуванням боргу станом на 01.01.2015. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо відшкодування позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах. Рішенням Господарського суду Київської області від 13.11.2019 у справі № 911/1381/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» 614 125 грн. основної заборгованості та 9 211 грн. 88 коп. судового збору. Відмовлено в задоволенні інших позовних вимог. Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 у справі № 911/1381/19 в частині стягнення з Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» 614 125 грн. основної заборгованості. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2020 апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В., суддів Ходаківської І.П., Демидової А.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 у справі № 911/1381/19 залишено без руху. 29.01.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з доданими доказами надсилання її копії сторонам, а саме, Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) та Київській міській філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01033, м. Київ, вул. Антоновича, 40; ідентифікаційний код 01189910). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 та призначено справу № 911/1381/19 на 18.02.2020. 10.02.2020 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. В судове засідання 18.02.2020 з`явились представники позивача та відповідача. В судовому засіданні 18.02.2020 судом на обговорення поставлено питання про необхідність залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Київську обласну державну адміністрацію в особі Департаменту фінансів;

2. Головне управління у Київській області Державної казначейської служби України;

3. Броварське управління Державної казначейської служби України;

4. Броварську міську раду Київської області в особі фінансового управління;

5. Броварську районну державну адміністрацію в особі управління фінансів;

6. Державну казначейську службу України, оскільки спір стосується стягнення грошових коштів за рахунок бюджетних коштів. Представник позивача проти залучення третіх осіб заперечував. Відповідач у судовому засіданні проти залучення третіх осіб не заперечував. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 911/1381/19 залучено Київську обласну державну адміністрацію особі Департаменту фінансів (01196, м. Київ-196, площа Лесі Українки, 1, код 00022533) до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області (площа Лесі Українки, 1, Київ, 01196, код 37955989) до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Залучено Броварське управління Державної казначейської служби України (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 286, код 37893158) до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Залучено Броварську міську раду Київської області в особі фінансового управління (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 18, код ЄДРПОУ 03193637 ) до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Залучено Броварську районну державну адміністрацію в особі управління фінансів (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 18, код ЄДРПОУ 03193637) до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Залучено Державну казначейську службу України (01601, м. Київ. вул. Бастіонна, 6, код 37567646) до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Розгляд справи № 911/1381/19 відкладено на 17.03.2020. 05.03.2020 до Північного апеляційного господарського суду від ПАТ "Укртелеком" надійшов лист № 11/31 від 28.02.2020 із доказами надсилання залученим третім особам копії: позовної заяви, розрахунку заборгованості за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, пояснення №11/165 від 20.09.2019, розрахунку фактичної заборгованості за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, відзив на апеляційну скаргу № 11/23 від 07.02.2020. 10.03.2020 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області надійшов лист від 05.03.2020 із доданими доказами направлення третім особам процесуальних документів відповідача по справі № 911/1381/19. 11.03.2020 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Броварського управління державної казначейської служби України Київської області на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення № 03-10/18 від 10.03.2020, в яких просить задовольнити апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також просить здійснювати розгляд справи без участі представника Казначейства. 11.03.2020 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Департаменту фінансів Київської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника Департаменту. В судове засідання 17.03.2020 з`явився представник позивача. 17.03.2020 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від третьої особи - Київської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Це ж клопотання було надіслано на адресу суду апеляційної інстанції поштою. В клопотанні зазначено, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 не отримано, 05.03.2020 отримано від ПАТ "Укртелеком" копії позовної заяви, пояснень та відзив. 10.03.2020 від Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області отримано копії відзиву на позов та апеляційні скарги. Просить відкласти проведення підготовчого засідання у справі та продовжити строк Київській обласній державній адміністрації для подання суду пояснень на апеляційну скаргу. Дане клопотання не підлягає задоволенню в частині відкладення підготовчого засідання, оскільки згідно ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі, яке не передбачає проведення підготовчого засідання. Щодо продовження строку для подання пояснень на апеляційну скаргу, то в межах відкладення строку розгляду апеляційної скарги у даній справі Київській обласній державній адміністрації надано час для підготування та надання суду апеляційної інстанції пояснення на апеляційну скаргу. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 розгляд справи № 911/1381/19 відкладено на 24.03.2020. З урахуванням встановлення на всій території України карантину з 12.03.2020 до 24.04.2020 постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи № 911/1381/19, що 24.03.2020 розгляд апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 не відбудеться. Про дату і час судового засідання за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 учасники справи будуть повідомлені додатково. 30.03.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними обмеженнями. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 призначено розгляд апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 по справі № 911/1381/19 на 28.04.2020. 27.04.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними обмеженнями. З метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та відповідно до приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України, для надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 розгляд апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 по справі № 911/1381/19 відкладено та призначено розгляд апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 по справі №911/1381/19 на 19.05.2020, у зв`язку з чим судове засідання призначене у цій справі на 28.04.2020 не відбулося. 12.05.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтоване тим, що на території України запроваджено карантин з 12.03.2020 по 22.05.2020, умови якого з 11 травня 2020 послаблені, разом з тим рух міжміського транспорту заборонено. З огляду на вказане, позивач вказує про неможливість з`явитись в судове засідання 19.05.2020, оскільки представник позивача адвокат Чорноморець Яна Анатоліївна працює за адресою: 17500 , Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Київська,

166. Враховуючи викладене, з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та відповідно до приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України, для надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 розгляд апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 по справі № 911/1381/19 відкладено із зазначенням, що про дату і час судового засідання за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 по справі №911/1381/19 учасники справи будуть повідомленні додатково, у зв`язку з чим судове засідання призначене у цій справі на 19.05.2020 не відбулося. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 до 24.04.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 291, внесено зміни до постанови КМУ від 11.03.2020 №211 та продовжено карантин із 24 квітня до 11 травня 2020 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 р. № 343 внесено зміни до постанови КМУ від 11.03.2020 №211 та продовжено карантин з 11 травня до 22 травня 2020 року. Внаслідок чого, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 розгляд апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 по справі №911/1381/19 відкладено. Повідомлено сторони, що про дату і час судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 розгляд апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 по справі №911/1381/19 призначено на 23.06.2020. В судове засідання 23.06.2020 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи

4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2019 відкладено розгляд справи №911/1381/19 на 15.07.2020, враховуючи, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні у зв`язку з неявкою в судове засідання представників третіх осіб 1, 2, 3, 5, 6. 07.07.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Київської обласної державної адміністрації надійшли письмові пояснення щодо обставин справи. 14.07.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Броварського управління державної казначейської служби України Київської області надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника. Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник відповідача та третьої особи - 4 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили суд її задовольнити. Інші представники в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило, окрім клопотання Броварського управління державної казначейської служби України Київської області про розгляд справи без участі їх представника, учасники справи повідомлені належним чином відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України про дату та час судового засідання у даній справі. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів суду апеляційної інстанції встановила наступне. Судом першої інстанції встановлено, що у період з січня 2015 по грудень 2016 позивачем було надано відповідним категоріям споживачів телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на загальну суму 1 389 456 грн. 54 коп. Факт надання у період з 01.01.2015 по 31.12.2016 телекомунікаційних послуг на пільгових умовах на загальну суму 1 389 456 грн. 54 коп. позивач підтверджує розрахунком заборгованості Управління соціального захисту населення Броварської міської ради по витратах понесених ПАТ "Укртелеком" за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 станом на 01.11.2018, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.02.2015, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.03.2015, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.04.2015, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.05.2015, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.06.2015, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.07.2015, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.09.2015, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.10.2015, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.11.2015, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.12.2015, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.01.2016, розрахунками видатків позивача на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період з січня 2015 року по грудень 2016 року, наявними в матеріалах справи. На виконання вимог п.п. 10, 11 постанови Кабінету Міністрів України "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" № 117 від 29.01.2003 позивачем направлялися на адресу відповідача листи № 82і250/58-307 від 07.08.2016, № 82і250/58-527 від 12.10.2016, № 82і250/58-580 від 16.11.2016, № 82і250/58-648 від 07.12.2016, № 82і250/58-55 від 18.01.2017, № 82і250/58-1104 від 16.10.2018 з відповідними розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг та актами звірки розрахунків для належного оформлення актів звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга". Позивач протягом лютого - червня 2016 року звертався до відповідача з листами № 82і250/8-19 від 04.02.2016, № 82і250/58-175 від 15.06.2016, № 82і250/58-252 від 30.06.2016, № 82і250/58-138 від 15.06.2016, у яких просив відповідача надати роз`яснення щодо механізму відшкодування у 2016 році структурними підрозділами з питань соціального захисту населення витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення; забезпечити прийняття від позивача щомісячних звітів за формою "2-пільга" та провести звірку кількості пільговиків, які мають право на пільги з послуг зв`язку за категоріями; забезпечити щомісячне направлення позивачу достовірних списків осіб, які мають право на пільги, які включають усіх, без винятку осіб, яким законодавством передбачено право на отримання послуг зв`язку на пільгових умовах відповідно. У відповідь на лист позивача № 82/250і8-19 від 04.02.2016, відповідач листом № 01-12/1421 від 26.02.2016 повідомив, що на даний час відповідач не може приймати акти звіряння розрахунків за надані населенню пільгові послуги зв`язку окремим категоріям населення та здійснити відшкодування заборгованості, яка склалась станом на 01.01.2016 і дані питання будуть вирішені після внесення відповідних змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо фінансового забезпечення компенсацій за пільги окремим категоріям населення. У відповідь на лист позивача № 82і250/58-252 від 30.06.2016, відповідач листом № 01-12/4659 від 15.07.2016 повідомив, що у зв`язку з набранням чинності з травня 2016 року постанови Кабінету Міністрів України № 319 від 27.04.2016 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" відповідач в кінці кожного місяця буде надавати організаціям-надавачам послуг список осіб, які мають право на пільгу з урахуванням середньомісячного доходу та список осіб, які мають право на пільгу без урахування доходу. Списки осіб, які мають право на пільгу з послуг зв`язку надаються для позивача незалежно від того користується пільговик субсидією чи ні. У відповідь на лист позивача № 82і250/58-19 від 09.08.2016, відповідач листом № 01-12/5481 від 26.08.2016 повідомив, що у зв`язку з тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" видатки на надання пільг на оплати з послуг зв`язку окремим категоріям громадян у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам не передбачені, тому договір про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку та встановлення квартирних телефонів пільговим категоріям населення громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету між позивачем та відповідачем не підписаний, а акт звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга" відповідач повертає без виконання. У відповідь на лист позивача № 82і250/58-1104 від 16.10.2018, відповідач листом № 01-12/9637 від 22.11.2016 повідомив, що у зв`язку з тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" видатки на надання пільг з оплати послуг зв`язку окремим категоріям громадян у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам не були передбачені, тому в органі Державної казначейської служби зареєстрована та не відшкодована тільки прогнозована сума заборгованості станом на 01.01.2016 р. - 113 670 грн. 60 коп. Крім того, відповідач повідомив позивача, що в бюджеті м. Бровари на 2016 рік видатки на відшкодування витрат за послуги зв`язку пільговим категоріям населення за рахунок коштів місцевого бюджету не були передбачені, а тому в 2016 р. договірних відносин між позивачем та відповідачем не було, відповідно у відповідача відступні правові підстави проводити звірку за 2016 рік за надані пільги та підписувати акт звіряння розрахунків станом на 01.01.2017. Станом на 01.01.2017 відповідачем було лише частково профінансовано - відшкодовано позивачу вищевказані витрати, понесені внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 718 272 грн. 07 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості Управління соціального захисту населення Броварської міської ради по витратах понесених ПАТ "Укртелеком" за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. станом на 01.11.2018 р., актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.02.2015 р., актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.03.2015 р., актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.04.2015 р., актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.05.2015 р., актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.06.2015 р., актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.07.2015 р., актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.09.2015 р., актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.10.2015 р., актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.11.2015 р., актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.12.2015 р., актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.01.2016 р., розрахунками видатків позивача на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період з січня 2015 р. по грудень 2016 р., відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними в матеріалах справи. Згідно зі ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. У п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; п. 18 ст. 61, п. 10 ст. 62, п. 17 ст. 63, п. 19 ст. 64 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; п. 11 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»; ч. 5 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства» встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку для окремих категорій осіб. Відповідно до пункту 3 статті 63 Закону України «Про телекомунікації» та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України. Законом України «Про телекомунікації» та згаданими Правилами не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі. Указані приписи законодавства закріплюють державні соціальні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб`єкту господарювання, який їх надає. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. За змістом підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів належать видатки на відшкодування вартості послуг зв`язку, які надані тим категоріям громадян, яким державою надані пільги з їх оплати, що здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог статті 102 Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок) та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», якою затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - відповідно Положення; Реєстр), а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги. Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 97 Бюджетного кодексу України). Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №

256. Пунктом 2 Порядку передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Згідно з пунктом 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення. Пунктом 5 Порядку передбачено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): зокрема, щодо пільг з послуг зв`язку. З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29 січня 2003 року № 117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Пунктом 3 Положення передбачено, що управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації про осіб, які мають право на пільги та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою „1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги. Відповідно до пункту 11 Положення уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою « 5-пільга» та реєстр розрахунків згідно з формою « 7-пільга»; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою « 3-пільга»; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою « 3-пільга»; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами « 4-пільга» та « 6-пільга». Чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян при цьому, такі зобов`язання виникають безпосередньо із вищевказаних законів України. Здійснення відшкодування витрат, понесених позивачем унаслідок надання телекомунікаційних послуг з користування телефоном категоріям громадян, які мають право на відповідні пільги згідно із чинним законодавством, покладається відповідно до вищезазначених приписів законодавства на відповідача як розпорядника коштів Броварської міської ради Киівської області на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, до компетенції якого належать питання праці та соціального захисту населення. Відповідно до частин першої та другої статті 509, частин третьої й четвертої статті 11 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. З огляду на вказані норми права заявлена позивачем до стягнення з відповідача грошова сума фактично є втратами підприємства, які воно понесло, надаючи послуги окремим категоріям громадян, установленим державою у відповідних Законах України, за пільговими тарифами. Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Проте, всупереч згаданим приписам закону, відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов`язань з відшкодування понесених позивачем втрат унаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у спірному періоді і станом на 01.01.2017 його заборгованість перед позивачем по витратам, понесеним внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, склала 797 851 грн. 06 коп. Судом першої інстанції доводи відповідача про відсутність укладеного договору обґрунтовано відхилені, оскільки не укладення сторонами договору на 2016 рік щодо відшкодування позивачу відповідачем витрат на надання у 2016 році телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян не означає відсутність у відповідача зобов`язань з відшкодування позивачу таких витрат, визначених вищенаведеними нормами матеріального права. Ці обов`язки виникають у відповідача із положень чинного законодавства та з фактичного надання позивачем таких послуг особам, соціальним забезпеченням яких займається відповідач. Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не з наведеного Закону, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним у цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками. Викладене спростовує твердження відповідача, наведені в апеляційній скарзі щодо неотримання коштів - субвенцій з державного бюджету для компенсації позивачу вартості телекомунікаційних послуг, наданих абонентам - пільговим категоріям споживачів. При цьому, чинним законодавством не передбачена залежність відшкодування відповідачем витрат позивача від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України. Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України та статтею 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів. Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007). Зокрема, у рішенні від 09.07.2009 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2). Разом з тим, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію та несе негативні наслідки відсутності такого правового регулювання. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини у справі "Бруманеску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним. Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності. При цьому, слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Редакція газети "Правоє дєло" та Штекель проти України" у судовому рішенні національного суду є можливим посилання на судові рішення українських судів, у яких суди схильні до відповідного тлумачення законодавчих положень, якими врегульовано подібні відносини, або у яких був загальний підхід національних судів у таких справах та вбачається, що відповідне тлумачення або загальний підхід національних судів у таких справах має впливати на прийняття судового рішення зі спору у подібних відносинах. Суд апеляційної інстанції при здійсненні апеляційного розгляду у даній справі, з урахуванням зазначеної практики Європейського суду з прав людини, приписів ч. 4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, врахував висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин про відшкодування витрат з надання послуг зв`язку пільговим категоріям громадян, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №924/781/17, постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі №911/1541/17 та від 17.04.2018 року у справі №911/4249/16. Європейський суду з прав людини у рішенні у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00), зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. За правилами ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Таким чином, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005, - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідач у відзиві № 01-12/5551 від 01.07.2019 на позовну заяву просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв`язку із пропущенням строку позовної давності. З приводу вказаної заяви відповідача колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частинами 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Згідно зі ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. З матеріалів справи вбачається, що позивачем у листопаді - грудні 2015 року було надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на суми 63 096 грн. 09 коп. та 61 955 грн. 73 коп. відповідно, а обов`язок відповідача щодо відшкодування витрат за надані позивачем телекомунікаційні послуги на пільгових умовах у вказані місяці виникли 15.01.2016 та 15.02.2016 відповідно. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна давність щодо вимоги позивача в частині відшкодування відповідачем витрат за надані позивачем телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за листопад-грудень 2015 року на загальну суму 125 051 грн. 82 коп. не сплила (загальна - 3 роки) через переривання позовної давності у зв`язку із визнанням відповідачем основної заборгованості у вказані місяці згідно із листом № 01-12/9637 від 22.11.2018, а тому позивач в межах строків позовної давності звернувся до господарського суду із позовом до відповідача за захистом свого права в частині вимог позивача щодо відшкодування відповідачем витрат за надані позивачем телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за листопад-грудень 2015 року. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки відповідач у своєму листі № 01-12/9637 від 22.11.2018 повідомив позивача, що у зв`язку з тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" видатки на надання пільг з оплати послуг зв`язку окремим категоріям громадян у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам не були передбачені, тому в органі Державної казначейської служби зареєстрована та не відшкодована тільки прогнозована сума заборгованості станом на 01.01.2016 рік - 113 670 грн. 60 коп. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі №916/2403/18 від 10.09.2019, зазначено, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (частина перша статті 11 Цивільного кодексу України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17. Колегія суддів з урахуванням викладеного, а також зазначеного відповідачем у листі № 01-12/9637 від 22.11.2018 дійшла висновку, що своїми діями щодо реєстрації в органі Державної казначейської служби суми заборгованості в розмірі 113 670 грн. 60 коп. відповідач тим самим визнав розмір існуючої заборгованості за наданні телекомунікаційні послуги за листопад - грудень 2015 року в сумі 113 670 грн. 60 коп., яка підлягає перерахуванню позивачу. Крім того, як вбачається із матеріалів справи позивачем протягом січня - березня 2016 р. було надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на суми 61 250 грн. 53 коп., 61 360 грн. 76 коп. та 61 114 грн. 77 коп. відповідно, а обов`язок відповідача щодо відшкодування витрат за надані позивачем телекомунікаційні послуги на пільгових умовах у вказані місяці виникли 15.03.2016, 15.04.2016 та 15.05.2016 відповідно. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання або зупинення перебігу позовної давності в частині вимог позивача щодо відшкодування відповідачем витрат за надані позивачем телекомунікаційні послуги на пільгових умовах боргу станом на 01.01.2015, за січень - жовтень 2015, січень - березень 2016 року. Докази, додані позивачем до позовної заяви при зверненні до суду та наявні у матеріалах справи, а саме листи відповідача № 01-12/1421 від 26.02.2016, № 01-12/4659 від 15.07.2016, № 01-12/5481 від 26.08.2016, № 01-12/9637 від 22.11.2018 не є належними та допустимими доказами, що підтверджують переривання перебігу позовної давності щодо вказаних вимог позивача до відповідача, оскільки з вказаних листів не вбачається визнання відповідачем наявної заборгованості за надані позивачем телекомунікаційні послуги на пільгових умовах протягом січня - березня 2016 року. Оскільки позивач звернувся до суду з позовною заявою 31.05.2019 колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога позивача в частині відшкодування витрат за надані позивачем телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з січня по березень 2016 року заявлена зі спливом позовної давності (загальна - 3 роки) та є такою, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині, а в частині відшкодування витрат за надані позивачем телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з квітня по грудень 2016 року позивач в межах строків позовної давності звернувся до господарського суду із позовом до відповідача за захистом свого порушеного права. Враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, визначені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції перевірив розрахунок заборгованості задоволеної судом першої інстанції на суму 614 125 грн, встановив наявність припущеної арифметичної помилки на суму 312 грн 94 коп., з урахуванням визнаної судом першої інстанції заборгованості 489 386,12 за період з квітня по грудень 2016 + 125 051,82 за листопад - грудень 2015 року = 614 437 грн 94 коп. Однак, враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача, погодження позивачем з прийнятим судовим рішенням та не оскарженням його в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення 797 851 грн.06 коп. заборгованості, з урахуванням спливу строку позовної давності за наданні послуги у період з січня по березень 2016 року та за період з січня 2015 по жовтень 2015 та заборгованості станом на 01.01.2015, а також враховуючи визнаний відповідачем розмір заборгованості за надані послуги у період листопад - грудень 2016 року в розмірі 113 670 грн. 60 коп. підлягають задоволенню частково у розмірі 602 743 грн. 78 коп. (614 125 - 125 051,82 + 113 670,60). Враховуючи викладене та те, що позивачем фактично надані послуги зв`язку на пільгових умовах визначеним категоріям громадян у спірному періоді, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач зобов`язаний здійснити розрахунки з позивачем щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, за спірний період, а відсутність письмового договору протягом цього періоду чи бюджетних призначень на відповідні видатки не є підставами для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання з відшкодування позивачу вартості наданих послуг, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Згідно з ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу в частині вищенаведеній, а тому остання підлягає частковому задоволенню. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, в решті залишив рішення суду першої інстанції без змін. Враховуючи часткове задоволення апеляційних вимог відповідно до ст. 129 Господарського процесуально кодексу України судовий збір за апеляційний розгляд на суму 13 561 грн 74 коп. покладається на Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області з урахування часткової відмови у задоволенні апеляційної скарги, а судовий збір за апеляційний розгляд на суму 256 грн. 08 коп. слід стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на користь Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області з урахування часткового задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області задовольнити частково. Рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2019 у справі № 911/1381/19 скасувати частково та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позов частково. Стягнути з Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, буд. 18; ідентифікаційний код 03193637) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01033, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 40; ідентифікаційний код 01189910) 602 743 (шістсот дві тисячі сімсот сорок три) грн 78 коп. основної заборгованості, 9 041 (дев`ять тисяч сорок одна) грн 16 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 13 561 (тринадцять тисяч п`ятсот шістдесят одна) грн. 74 коп. судового збору за апеляційний розгляд. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області. Матеріали справи № 911/1381/19 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 16.07.2020. Головуючий суддя С.В. Владимиренко Судді І.П. Ходаківська А.М. Демидова