Постанова 4817 № 601/1815/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 601/1815/17Головуючий у 1-й інстанції Варневич Л.Б. Провадження № 22-ц/817/307/20 Доповідач - Щавурська Н.Б. Категорія - 302000000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 липня 2020 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Щавурська Н.Б. суддів - Костів О. З., Хома М. В., секретаря - Сович Н.А. сторін - представника апелянтів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Сідорової І.А., представника позивача ОСОБА_4 - адвоката Остапчука В.М., розглянувши у відкритому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2017 року, постановлене суддею Варневич Л.Б. у цивільній справі № 601/1815/17 за позовом ОСОБА_4 до Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - відділ у Кременецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання права на земельний пай та встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2017 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з уточненим в подальшому позовом до Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Відділ у Кременецькому районі Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області про визнання права на земельний пай та встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу, в обґрунтування якого зазначила, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_6 відкрилася спадщина на земельну частку (пай) розміром 2,21 га (рілля) та площею 0,354 га (пасовища), що знаходяться на території Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області. Нотаріусом їй було відмовлено в оформленні права власності на спадкове майно, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, а також прізвище померлого в свідоцтві про смерть зазначено « ОСОБА_7 », в той час як сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий на прізвище « ОСОБА_8 ». Враховуючи те, що за життя її батьком не було отримано правовстановлюючі докумнти на земельні ділянки, відсутність інших спадкоємців і заповіту на вищевказані земельні паї, а також у зв`язку з втратою сертифіката на про право на земельні паї та невідповідністю прізвища її батька, вказаному в її свідоцтві про народження тому прізвищу, на ім`я якого був виданий сертифікат, просила в судовому порядку визнати за нею право на земельну частку (пай), належну її батькові на момент смерті згідно сертифіката та встановити факт належності ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифікату на право на земельну частку (пай) ТР № 0259187 , виданого на ім`я ОСОБА_6 , який втрачено. Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2019 року позов задоволено. Встановлено факт належності ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , сертифікату на право на земельну частку (пай) ТР № 0259187 , виданого на ім`я ОСОБА_6 (сертифікат втрачений). Визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом внаслідок смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) розміром 2,21 га (рілля) та площею 0,354 га (пасовища), що знаходиться на території Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) ТР № 0259187 , виданого на ім`я ОСОБА_6 (сертифікат втрачений). В апеляційній скарзі особи, які не брали участі в справі - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду, вважаючи його незаконним, прийнятим з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм процесуального права та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилаються на невжиття судом заходів для з`ясування кола спадкоємців за законом першої черги, які мають право на спадкування, наслідком чого стало визнання права на одне і теж майно за різними особами. Ствержують, що вони є дітьми спадкодавця ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак судом першої інстанції їх не було залучено до участі в розгляді даної справи, чим грубо порушено вимоги процесуального закону. Зазначають, що батьківство ОСОБА_6 відносно них встановлено рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 11 червня 1998 року. А на підставі заведеної спадкової справи № 64 Кременецькою державною нотаріальною конторою 17 липня 1998 року їм трьом видано свідоцтво № 1-1829 про право на спадщину за законом на земельну частку (пай). Також зазначають, що з довідки Плосківської сільської ради № 17 від 22 січня 2020 року дізналися, що земельна частка (пай) яка належала померлому ОСОБА_6 перебуває у приватній власності спадкоємця ОСОБА_4 і на даний час передана в оренду ТОВ «Західна Агровиробнича компанія». Звертають увагу, що ОСОБА_4 , яка є донькю їх батька від першого шлюбу, знаючи, що вони - діти спадкодавця і є спадкоємцями першої черги за законом безпідставно залучила до участі в справі, як відповідача Плосківську сільську раду. Висновок суду про те, що сертифікат на право на земельну частку втрачений, є помилковим, оскільки оригінал цього сертифікату перебуває у їх розпорядженні. У своєму відзиві ОСОБА_4 відносно задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи її безпідставною. Зазначає, що є дочкою саме - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується її свідоцтвом про шлюб, де чітко зазначено, що до одруження в 1966 році вона була саме - ОСОБА_9 , а також свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 . Вважає, що має право на спадкування майна (земельного паю) ОСОБА_6 , однак через невідповідність прізвища батька, вказаного в його сертифікаті про право на пай, а також у зв`язку з відсутністю оригіналу самого сертифікату змушена була звертатись з відповідним позовом до суду. Вказує, що не знала про те, що апелянти є дітьми її батька, оскільки жодних відносин з ними не підтримувала. На її думку, неможливо встановити чи рішення Кременецького районного суду від 11.06.1998 року на сьогоднішній день має силу як таке, так як згідно довідки Кременецького районного суду № 01.1/26/7/2020 від 24.02.2020 року цивільна справа № 2-940/1998 про встановлення факту визнання батьківства є знищеною у відповідності до акту суду № 6 від 08.12.2010 року. Також вважає, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не мають законних прав подавати апеляційну скаргу, оскільки згідно наданих ними документів вони не є дітьми та спадкоємцями ОСОБА_6 , оскільки не змінили прізвища та не отримали належно оформлених нових паспортів громадян України, в яких вказано анкетні дані так, як зазначено в рішенні суду від 11.06.1998 року. Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Сідорова І.А. в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з підстав,викладених у ній, просила її задовольнити. Представник позивача ОСОБА_4 - адвокат Остапчук В.М. апеляційної скарги не визнав, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованим, таким, що скасуванню не підлягає. Будучи належним чином повідомленими про часі місце розгляду справи, представники відповідача Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - відділу у Кременецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в судове засідання не з`явилися, що у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 (а.с. 8 -10). Згідно записів земельно-кадастрової книги Плосківської сільської ради ОСОБА_6 належить право на земельну частку (пай) розміром 2, 21 га (рілля) та площею 0, 354 га (пасовища), що знаходяться на території Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області (а.с. 30). Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Плосківської сільської ради 26.06.2017 року за № 223, ОСОБА_6 (батько позивача) та ОСОБА_6 (записи про право на земельні частки (паї) відносно якого містить земельно-кадастрова книга Плосківської сільської ради) є однією і тією ж особою (а.с. 12). У 2017 році позивач ОСОБА_13 зверталася до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), що належала її батькові ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 05.07.2017 року приватним нотаріусом Бурлак А.В. позивачу ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_6 з підстав відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно та невідповідності прізвища померлого, зазначеного в свідоцтві про смерть " ОСОБА_7 " тому, що є в сертифікаті на право на земельну частку (пай), виданому на прізвище « ОСОБА_8 » (а.с. 14). 07 липня 2017 року в газеті «Діалог» за № 27 за ініціативи позивача розміщено оголошення про втрату сертифіката на земельну частку (пай) серії ТР № 0259187, виданого на ім`я ОСОБА_6 (а.с. 11). В ході апеляційного розгляду справи також встановлено, що апелянти ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 є дітьми спадкодавця ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 21 січня 2020 року (а.с. 47-48); копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 21 лютого 2004 року (а.с. 49); копією свідоцтва про встановлення батьківства серії И НОМЕР_4 від 13 липня 1998 року (а.с. 52); копією свідоцтва про встановлення батьківства серії НОМЕР_5 від 13 липня 1998 року (а.с. 55). Факт визнання ОСОБА_6 за життя себе батьком ОСОБА_2, ОСОБА_5 (після одруження ОСОБА_6 ), ОСОБА_3 підтверджується таким, що набрало законної сили рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 11 червня 1998 року, на підставі якого зобов`язано Відділ РАГС внести відповідні зміни в актові записи (а.с. 56). Оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0259187 від 14 березня 1997 року, виданий КСП "Правда" Жураківському М.Д . на підставі рішення Кременецької районної державної адміністрації від 12 березня 1997 року № 93 знаходиться в розпорядженні ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 (а.с.57). Згідно даного сертифікату право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (а.с. 57 на звор.) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-1829, виданого ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 Кременецькою державною нотаріальною конторою від 17.07.1998 року (спадкова справа № 64) (а.с. 58). Згідно довідки Плосківської сільської ради № 17 від 22 січня 2020 року земельна частка (пай), яка належала померлому ОСОБА_6 перебуває у приватній власності спадкоємця ОСОБА_4 і на даний час передана в оренду ТОВ «Західна Агровиробнича компанія» (а.с. 59). У відповідності до ст. 524 Цивільного кодексу УРСР в редакції, що діяв на час смерті спадкодавця, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Згідно вимог ст. 527 цього ж кодексу спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ст. 529 Цивільного кодексу УРСР). За ст. 548 Цивільного кодексу УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців. Згідно вимог ст. 550 ЦК УРСР строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. У цих випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до держави, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна. За статтею 560, 561 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0259187, виданий на ім`я ОСОБА_6 , належить фактично ОСОБА_6 , єдиною спадкоємицею 1-ої черги за законом після смерті якого є ОСОБА_4 . З висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, як такими, що зроблені без повного та всебічного з`ясування обставин, які мають значення для справи та надання їм відповідної правової оцінки, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не було вжито усіх передбачених законом заходів для встановлення обставин, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення помилкового рішення. Зокрема, як встановлено в ході апеляційного розгляду справи, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та якому на день смерті належало право на на земельну частку (пай) площею 2, 21 га (рілля) та площею 0, 354 га (пасовища), що знаходяться на території Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області згідно сертифіката ТР № 0259187, за життя знаходився у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_20 , від яких у них народилося троє дітей: доньки - ОСОБА_21 , 1980 р.н. і ОСОБА_22 , 1986 р.н., а також - син ОСОБА_23 , 1991 р.н. Відносно них в свою чергу таким, що набрало законної сили рішенням Кременецького районного суду від 11.06.1998 року встановлено факт батьківства ОСОБА_6 (а.с. 56), а підставі останнього - видані свідоцтва про встановлення батьківства (а.с. 52, 55) та внесено відповідні записи до актового запису про народження, зокрема ОСОБА_24 та ОСОБА_3 (а.с. 47-48). Крім цього, 17.07.1998 року ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , отримано свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_6 на спадкове майно, що складалося з права за земельну частку (пай) розміром 2,82 в умовних кадастрових гектарах, яке належало померлому на підставі сертифіката ТР № 0259187 (а.с. 58) Таким чином, не вживши достатніх заходів для встановлення повного кола спадкоємців першої черги за законом, і не з`ясувавши що право на майно, на яке просила визнати за собою право в порядку спадкування позивач ОСОБА_4 , вже належить іншим дітям померлого (апелянтам у справі), в яких на руках знаходиться майновий сертифікат на земельну частку (пай), виданий на ім`я ОСОБА_6 , суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, позбавивши тим самим інших спадкоємців за законом права на те ж саме майно, отриманого ними раніше на визначених законом підставах та вирішивши питання про їх спадкові права без залучення до участі в справі та без урахування, що за наявності інших спадкоємців першої черги за законом Плосківська сільська рада Кременецького району не може бути належним відповідачем за вимогами ОСОБА_4 , а вимоги останньої з урахувканням наявності в апелянтів свідоцтва про право на спадщину на спірне право не можуть вважатися ефективним способом захисту права, яке вона вважає порушеним. Безпідставними, на думку колегії суддів, є й висновки суду першої інстанції в частині встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу особі, яка померла, в той час як розбіжності в прізвищі батька позивача, наявні в сертифікаті про право на земельну частку (пай) та прізвищах батька, що вказані у свідоцтвах про народження позивача та в свідоцтві про смерть батька можуть бути підставою для встановлення факту родинних відносин, а не приналежності правовстановлюючого документу, як помилково вважає позивач і суд. Крім цього, при прийнятті рішення судом першої інстанції необґрунтовано застосовано норми Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, в той час як правовідносини зі спадкування, що виникли між сторонами регулюються нормами ЦК УРСР 1964 року в редакції, що діяла на час смерті спадкодавця ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, судом не перевірено факту прийняття позивачем ОСОБА_4 спадщини після померлого батька з урахуванням вимог ст. 549 ЦК УРСР й не дано належної правової оцінки факту відсутності належних і допустимих доказів прийняття нею спадщини. Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 374 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 1) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; 4 ) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Беручи до уваги те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мали значення для справи, викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи, даний позов ОСОБА_4 заявлено до сторони (Плосківської сільської ради Кременецького району), що не є належним відповідачем, а також те, що рішення у справі прийнято з порушенням норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 обґрунтованими, і як наслідок - для скасування рішення суду в даній справі з прийняттям колегією суддів нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Плосківської сільської ради Кременецького району. Заперечення позивача щодо доводів апеляційної скарги, викладені в письмовому відзиві з посиланням на відсутність у неї сертифікату на земельну частку (пай) та відсутність на час звернення з позовом інформації про наявність інших спадкоємців першої черги за законом після померлого батька, що, на її думку, свідчить про законність прийнятого судом у даній справі рішення, колегія суддів вважає безпідставними, як такі що не спростовують встановлених у ході апеляційного розгляду даної справи й підтверджених документально фактів існування інших спадкоємців першої черги за законом після померлого ОСОБА_6 (апелянтів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , якими ще до пред`явлення позивачем даного позову вже було успадковано спірне право на земельну частку (пай) та на руках у яких і знаходиться оригінал документу, помилковий висновок про втрату якого зроблено судом при прийнятті рішення. Безпідставними й такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів є заперечення позивача на апеляційну скаргу щодо сумнівності батьківства ОСОБА_6 по відношенню до апелянтів, підтвердженого рішенням Кременецького районного суду від 11.06.1998 року, з посиланням на те, що останнє не містить відмітки про вступ його в законну силу, сама справа на сьогоднішній день знищена, на час народження апелянтів ОСОБА_6 було відповідно 64, 70 та 75 років, що в силу нерепродуктивності даного віку, само по собі унеможливлює бути батьком апелянтів, а факт визнання ним батьківства у вищевказаній справі встановлено судом через 16 місяців після його смерті, оскільки наявність на руках апелянтів рішення Кременецького районного суду з відтиском мокрої печатки, оглянутого судом в ході апеляційного розгляду даної справи, яке повністю відповідає долученій до справи ксерокопії, в сукупності з тим фактом, що на підставі вказаного рішення апелянтами отримано свідоцтва про встановлення батьківства, а ОСОБА_1 - ще й внесено від повідні зміни в актовий запис про народження та в сукупності з фактом отримання апелянтами свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_6 на спірне право на майно не викликає в суду апеляційної інстанції сумнівів у тому, що вищевказане рішення про встановлення батьківства є таким, що набрало законної сили. Крім цього, ні вимоги процесуального закону, ні вимоги діловодства, що існували на час прийняття цього рішення не вимагали зазначення в копії рішення відмітки про вступ його у законну силу. Доказом вступу вищевказаного рішення в законну силу є відтиск мокрої печатки на наявному на руках апелянтів екземплярі. Не заслуговують на увагу колегії суддів й заперечення позивача на апеляційну скаргу в частині, що з урахуванням не приведення документів, які підтверджують їх особи у відповідність з рішенням суду від 11.06.1998 року, яким орган РАГС зобов`язано внести зміни в актові записи про народження, вони не можуть вважатися належними апелянтами, оскільки сам по собі факт невнесення апелянтами відповідних змін в актові записи про народження на підставі вищезгаданого рішення суду не спростовує факту отримання ними, як спадкоємцями першої черги за законом після померлого батька ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину на те ж саме право на майно, право на яке просила в судовому порядку визнати за нею в тому числі й позивач ОСОБА_4 , яке (свідоцтво) є чинним, а відтак - і факту порушення рішенням суду в даній справі прав апелянтів. З урахуванням задоволення апеляційної скарги та скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, з позивача ОСОБА_4 в користь апелянтів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого ними на підставі квитанцій (а.с. 39-41, 70) судового збору за подання апеляційної скарги в сумі по 640 грн. у користь кожного з огляду на те, що загальна сплачена ними сума такого складала 1920 грн. Керуючись ст.ст. 35 ч.ч. 1, 3; 259 ч.ч. 1, 2, 6, 8; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п.п. 1, 3, 4; 381 ч.ч. 1, 3; 382 ч.ч. 1, 2; 384 ч. 1; 389 ч. 1 п. 1; 390 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 524, 527, 529, 548, 549. 550, 560, 561 Цивільного кодексу УРСР, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - задовольнити. Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2017 року - скасувати. Прийняти нове рішення, яким у позові ОСОБА_4 до Плосківської сільської ради кременецького району, третя особа - Головне управління держгеокадастру в Тернопільській області про визнання права на земельний пай та встановлення факту приналежності правовстановлюючого документа - відмовити. Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 по 640 (шістсот сорок) грн. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції в особі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення 06 липня 2020 року. Головуючий Судді