Постанова Одеський апеляційний суд № 946/2101/20

Номер провадження: 33/813/729/20 Номер справи місцевого суду: 946/2101/20 Головуючий у першій інстанції Яковенко І.І. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.07.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Князюка О.В., за участю секретаряБикової К.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 травня 2020 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 ,- ВСТАНОВИВ: II.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Не погоджуючись з вказаною постановою, 21 травня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, по якій просить суд постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.05.2020 року скасувати та провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Постанову суду першої інстанції вважає незаконною, та такою що підлягає скасуванню з наступних підстав. Апелянт вважає, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 445238 від 04 квітня 2020 року обставини про зупинку автомобіля марки «Volkswagen Tiguan» о 17 год 40 хв в м. Ізміїлі по вул. Пролетарська біля буд № 98, яким керував ОСОБА_1 , не відповідають дійсності. ОСОБА_1 зазначає, що на автомобілі по вул. Пролетарська не рухався, та перед зупинкою транспортного засобу лише виїхав з двору належного йому будинку АДРЕСА_1 119 по вул. Пролетарська в м. Ізмаїлі, не виїжджаючи на проїзджу частину вулиці, зупинив автомобіль на узбічні між будинками № 117 та 119 по вул. Пролетарська, проїхавши не більше 3 метрів. ОСОБА_1 звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що автомобіль на проїжджу частину не виїжджав і по ній не рухався. Апелянт зазначає, що працівниками поліції не доведено також факт руху автомобіля, за кермом якого перебував ОСОБА_1 ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Постанова суду першої інстанції від 14.05.2020 року підлягає скасуванню з таких підстав. Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 ч.1 КУпАП). Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 254 КУпАП). Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису…. (ст. 251 ч.1 КУпАП). З матеріалів справи вбачається наступне. 04 квітня 2020 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення Серії БД №445238 про те, що 04 квітня 2020 року о 18:20 годині в м. Ізмаїлі Одеської області на проїзній частині по вул. Пролетарська, біля будинків № 117 та № 119, ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння , у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності 2/х свідків ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху (далі-Правила), за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. До протоколу додані пояснення свідків. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 130 ч.1 КУпАП). Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.9 «а» Правил). З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що водій ОСОБА_1 «…Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності 2/х свідків…чим порушив вимоги п.2.5 Правил…». Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил). За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам (розділ ІІ п.п. 1,6, розділ ІІІ п.2 Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 року за №1413/27858. У випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. При цьому, об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. ОСОБА_1 не визнав себе винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 130 КпАП, як під час розгляду вказаної справи судом першої інстанції, так і під час перегляду судом апеляційної інстанції. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що 04 квітня 2020 року близько о 18:15 годині він виїхав з власного двору за ворота, де зупинив автомобіль, не виїхавши на проїзну частину, приблизно через 2-3 хвилини під`їхали поліцейські та повідомили, що вони їхали за ним, та що від нього чути запах алкоголю. Він погодився з тим, що у нього є запах алкоголю, оскільки вдень він вживав пиво. Йому пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, однак він відмовився. Винним себе у вчиненні правопорушення не визнав, оскільки не керував транспортним засобом,, не мав на меті продовжувати рух, а лише виїхав ним з двору, щоб потім за кермо автомобіля сів його сусід. Тобто, у даному випадку, доказуванню підлягає, не лише факт відмови особи від проходження медичного огляду, а й факт керування особою транспортним засобом. Між тим, як вбачається із долученого до матеріалів справи відеозапису на диску, знятого з нагрудної камери поліцейського (а. с. 6), відеозйомка зупинки та обставин подій даного правопорушення з момента початку виконання службових обов`язків поліцейськими безперервно до її завершення не велася, при чому на відеофіксації у ОСОБА_1 ознаки алкогольсного сп`яніння:нестійка хода, почервоніння очей, як зазначено поліцейським в протоколі серії БД 445238 від 04.04.2020 року (а. с. 1) та постанові судді місцевого суду (а. с. 18) із даного відеозапису не вбачаються, що фактично вказує на неналежність та недопустимість даного відеозапису в якості доказу в цій адміністративній справі. На вказаному відеозаписі не зафіксовані обставини зупинки транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 , тому належині та допустимі докази факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння відсутні в матеріалах справи. Свідок ОСОБА_4 під час розгляду справи судом першої інстанції надав поянення, зафіксовані в журналі судового засідання від 14.05.2020 року, відповідно до яких, ОСОБА_1 нікуди не виїзджав, а стояв поряд зі своїм будинком, де і був припаркований автомобіль. Покази свідка ОСОБА_4 належним чином не спростовані. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 ч.1 КУпАП). Однак, судом першої інстанції, в порушення вимог чинного законодавства не було надано оцінки показам свідка ОСОБА_4 . Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». Матеріали адміністративної справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів того, що 04.04.2020 року о 18 годині 20 хвилин в м. Ізмаїлі Одеської області на проїзній частині по вул. Пролетарська, біля будинків № 117 та № 119, ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97). ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року). Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії ОСОБА_1 щодо керування ним транспортним засобом у стані сп`яніння, тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо винних дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч ст. 245 КУпАП, не сприяв своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи, не надав належної оцінки наявним у справі доказам. Доводи ОСОБА_1 у скарзі, що матеріали справи не містять доказів щодо його винних дій у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, прийняті до уваги і є підставою для скасування постанови суду. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП). Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обгрунтованість винесеної постанови і приймає, у тому числі, рішення про скасування постанови та закриття провадження у справі (ст. 293 КУпАП). Приймаючи до уваги, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії ОСОБА_1 щодо керування ним транспортним засобом у стані сп`яніння, тому суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з підстав п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.05.2020 року скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 15.07.2020 року. Суддя О.В. Князюк