Ухвала КАС ВС № 140/2957/19

УХВАЛА 14 липня 2020 року Київ справа №140/2957/19 адміністративне провадження №К/9901/15569/20 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби (правонаступника Волинської митниці ДФС) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі №140/2957/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СТАТ» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, УСТАНОВИЛА: 19 червня 2020 року Волинська митниця Держмитслужби звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі №140/2957/19. Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Всупереч вимог частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позивачем у цій справі у 2019 році заявлено чотирнадцять вимог майнового характеру (про визнння протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів). Водночас, зі змісту судових рішень у цій справі та касаційної скарги неможливо встановити показники митної вартості товарів та визначених з її розрахунку митних платежів у гривневому еквіваленті згідно з деклараціями позивача, а також згідно з рішень митного органу про коригування митної вартості товару, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, розрахувати розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (42040,00 грн). Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено - 1921 грн. При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги суд виходить з такої формули: (ціна позову * 1,5% )* 200%, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) Отже, за подання касаційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі, обчисленому виходячи зі ставок, встановлених наведеними положеннями Закону, у зв`язку з чим, скаржнику необхідно обчислити судовий збір з вищенаведеного розрахунку та подати до Верховного Суду документ про сплату судового збору, з наданням відповідних документів для перевірки правильності його розрахунку. Крім того, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини третьої статті 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: - суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; - правовідносини є подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися. Крім того у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України указана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно. Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання скаржником вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Крім того, за правилами частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. За змістом частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. Волинська митниця Держмитслужби ,пропустивши строк на касаційне оскарження, не клопоче про його поновлення. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків. Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, колегія суддів УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі №140/2957/19 залишити без руху.

2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначеного недоліку десятиденний строк з дня закінчення строку карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID19). Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписЄ .А. Усенко