Постанова 4857 № 300/693/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/693/19 пров. № А/857/3049/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Гінди О.М., Мікули О.І., з участю секретаря Чопко Ю.Т., представника позивача Волосянка Р.О., представника відповідача Бондара О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій з проведення перевірки, визнання протиправними і скасування податкових рішень, - суддя в 1-й інстанції Шумей М.В., час ухвалення рішення 03.02.2020 року, 12:32 год., місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення 03.02.2020 року, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій з проведення перевірки, визнання протиправними і скасування податкових рішень. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС в Івано-Франківської області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 ОСОБА_1 , яка оформлена актом №225/09-19-13-06/2855421668 від 18.03.2019. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківської області №0008481306, №0008501306, №0008491306 від 15.04.2019. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на підставі акта від 18.03.2019 за №225/09-19-13-06/2855421668 відповідачем правомірно винесено оскаржені податкові повідомлення-рішення. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (пункт 79.2 статті79 Кодексу). При цьому, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 статті 79 Кодексу). Наказ від 31.01.19 за №160 не є повторним, так як дії ГУ ДФС в Івано-Франківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 01.01.15 по 31.12.15 визнано протиправним на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.08.18 у справі №809/809/18, яке набрало законної сили 21.11.2018. Вважає, що перевірка проведена в межах чинного законодавства, оскільки ухвала про забезпечення позову була скасована Восьмим апеляційним адміністративним судом. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав. Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області прийнято наказ від 31.01.2019 за №160 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 з 07.03.2019 тривалістю 5 робочих днів. Наведеним наказом визначено провести перевірку за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходу фізичних осіб, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, повноти нарахування та сплати військового збору. Також 31.01.2019 відповідачем складено повідомлення №53 про проведення вищевказаної перевірки та повідомлення про запрошення позивача з`явитись до 15.03.2019 в Головне управління ДФС в Івано-Франківській області для ознайомлення та підписання акту/довідки про результати документальної позапланової перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів у 2015 році. Згідно вимог підпунктів 78.1.1, 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 ПК України, на підставі наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області №160від 31.01.2019, направлення на перевірку №53 від 31.01.2019 головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за 2015 рік. За результатами перевірки складено акт №225/09-19-13-06/2855421668 від 18.03.2019, яким зроблено висновки, зокрема, про порушення позивачем: - підпункту 164.2.17 д пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано 351 491,00 грн. податку на доходи фізичних осіб; - підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, а саме: неподання річної декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік; - пункту 1.2 підпункту 1.6 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано 26 407,50 грн. військового збору. За наслідками розгляду вищевказаного акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: - №0008481306 від15.04.2019,яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в тому числі за податковими зобов`язаннями на 351 491,00 грн. та за штрафними санкціями на 87 872,75 грн.; - №0008501306 від 15.04.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в тому числі за податковими зобов`язаннями на 26407,50 грн.; за штрафними (фінансовими санкціями) на 6601,87 грн.; - №0008491306 від 15.04.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за штрафними (фінансовими санкціями) на 170,00 грн. Як зазначає позивач, оскаржені податкові повідомлення-рішення вона отримала 18.04.2019. Підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податків може бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (пункт 42.2 статті 42 Кодексу). Згідно підпункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом (абзац 4 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу). Підпункт 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом. Згідно пункту 78.4 статті 78 Кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Пунктом 79.1 статті 79 Кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (пункт 79.2 статті 79 Кодексу). Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 статті 79 Кодексу). Пунктом 164.1 статті 164 Кодексу визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Абзац д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу визначає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а отже з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення. Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Як уже судом встановлено, контролюючим органом прийнято наказ від 31.01.2019 за №160 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 з 07.03.2019 тривалістю 5 робочих днів. На підставі саме цього наказу відповідачем проведено перевірку позивача, яка розпочата 07.03.2019 та завершена 14.03.2019, про що зазначено в акті перевірки №225/09-19-13-06/2855421668 від 18.03.2019. Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, на момент проведення даної перевірки ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 було задоволено заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 в адміністративній справі №300/403/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування наказу №160 від 31.01.2019 та зупинено дію даного наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №160 від 31.01.2019 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 до набрання рішенням суду законної сили, а також заборонено Головному управлінню ДФС в Івано-Франківській області вчиняти будь-які дії по проведенню перевірки до набрання рішенням суду законної сили. При цьому, доводи відповідача, зокрема у відзиві, про те, що ухвалу про забезпечення позову від 01.03.19 по справі № 300/403/19 ГУ ДФС в Івано-Франківській області оскаржило до Восьмого апеляційного адміністративного суду суд не бере до уваги, оскільки згідно положень статті 256 КАС України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Тобто, оскарження будь-якої ухвали суду першої інстанції не спричиняє її скасування чи скасування моменту набрання нею законної сили. При цьому, учасники справи не позбавлені права її оскаржити, однак, поки суд апеляційної інстанції не прийме остаточне рішення щодо такої ухвали, вона зберігає свою чинність незалежно від результату її оскарження, як мінімум, до винесення судом апеляційної інстанції свого рішення. Суд встановив, що вищезазначена ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 про забезпечення позову в адміністративній справі №300/403/19 була скасована постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019, тобто на момент проведення перевірки (від 07.03.2019 по 14.03.2019)вона була чинною. З урахуванням встановлених в справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки контролюючим органом порушено процедуру проведення перевірки позивача, а саме в період з 01.03.2019 по 16.05.2019 (на час дії ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 про забезпечення позову в адміністративній справі №300/403/19)відповідач не мав права здійснювати таку перевірку. Так, як уже зазначено, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 про забезпечення позову в адміністративній справі №300/403/19 зупинено дію наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №160 від 31.01.2019 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 до набрання рішенням суду законної сили та заборонено Головному управлінню ДФС в Івано-Франківській області вчиняти будь-які дії по проведенню перевірки до набрання рішенням суду законної сили. Відповідач, в порушення даної ухвали здійснив перевірку позивача, що й зумовлює порушення ГУ ДФС в Івано-Франківській області норм податкового законодавства щодо перевірки платника податків, та як наслідок, дії Головного управління ДФС в Івано-Франківської області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 ОСОБА_1 , яка оформлена актом №225/09-19-13-06/2855421668 від 18.03.2019, є протиправними. Вказане зумовлює і протиправність наслідків такої перевірки за її результатами, зокрема прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень №0008481306, №0008501306, №0008491306 від 15.04.2019. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 300/693/19 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. М. Гінда О. І. Мікула Повне судове рішення складено 15 липня 2020 року