Постанова 4857 № 460/4436/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/4436/19 пров. № А/857/3258/20 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Запотічного І.І., Глушка І.В. при секретарі судового засідання: Хомич О.Р. за участі представника відповідача: Волобйова О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року (рішення ухвалене о 17:04 у м. Рівне судом у складі головуючого судді Борискіна С.А., повний текст рішення складено 19.02.2020р.) у справі за заявою представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИЛА: У грудні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.12.2019 №0003043200 щодо зобов`язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити в установленому законодавством порядку штраф у розмірі 17000,00 грн. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 13.12.2019 №0003043200 щодо зобов`язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити в установленому законодавством порядку штраф у розмірі 17000,00 грн.. 07.02.2020 представником позивача долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу. 13.02.2020 до суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому вона просила відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі щодо оплати правничої допомоги адвоката. В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача зазначала, що адвокатом не надано на підтвердження цих обставин належних доказів. Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №460/4436/19 задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС у Рівненській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2750,00 грн. У задоволенні решти заяви відмовлено. Додаткове рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління ДПС у Рівненській області. Вважає, що оскаржуване додаткове рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені заяви про прийняття додаткового рішення відмовити. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що платіжним дорученням від 24.12.2019 №46 підтверджується сплата позивачем судового збору у сумі 768,40 грн. за звернення до суду з даним позовом. Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача в даній справі представляв адвокат Шпатусько Руслан Володимирович, що діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 19.12.2019 №9, додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №9 від 19.12.2019 (а.с.37-38), ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВК №1000408 від 19.12.2019, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.12.2018 №1534, виданого Радою адвокатів Рівненської області. З матеріалів справи вбачається докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, а саме: - акт прийому-передачі наданих послуг з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги по справі №460/4436/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення від 07.02.2020; - платіжне доручення від 07.02.2020 №54 про оплату витрат на правову допомогу по справі №460/4436/19 на суму 3000,00 грн. без ПДВ; - заключну виписку за період з 07.02.2020 по 07.02.2020 АБ "Шпатусько та партнери" про отримання коштів по оплаті витрат на правову допомогу по справі №460/4436/19 на суму 3000,00 грн. без ПДВ. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС України врегульовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2). Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною 4 ст.134 КАС України врегульовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги . Згідно ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема платіжним дорученням від 07.02.2020 №54 та заключною випискою за період з 07.02.2020 по 07.02.2020 підтверджується фактична оплата позивачем визначеного гонорару адвоката. Зі змісту акта прийому-передачі наданих послуг від 07.02.2020 слідує, що представником позивача, серед іншого, надано послугу: "Складання відповіді на відзив та інших процесуальних документів, заяв, клопотань в процесі розгляду справи №460/4436/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення (заява про призначення додаткового засідання, щодо розподілу судових витрат)". З матеріалів справи судом встановлено, що в ході судового розгляду даної справи відповіді на відзив представник позивача не подавав. З огляду на документальне підтвердження надання вказаної послуги, суд вважає за можливе врахувати її вартість до суми витрат на правничу допомогу. Разом з тим, на переконання суду, вказаний в акті прийому-передачі наданих послуг від 07.02.2020, час надання попередньої консультації адвокатом щодо характеру спірних правовідносин та обговорення витрат на правову допомогу з підписанням договорів 2 години, не є співмірним з заявленою вартістю послуг 500, 00 грн. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що для виконання вказаної послуги достатньо 1 години, з відповідною оплатою 250,00 грн. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Згідно із практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Апеляційний суд зазначає, що витрати позивача на правову допомогу пов`язані з розглядом даної справи розмір є частково обґрунтованими та частково пропорційними до предмета спору, а також частково співмірними з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно присуджено витрати позивача на правову допомогу пов`язані з розглядом даної справи в сумі у сумі 2750,00 грн. (з розрахунку: 3000,00- 250,00), оскільки вони є співмірними щодо важкості справи та роботи адвоката. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року у справі №460/4436/19 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття. На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. З. Улицький судді І. І. Запотічний І. В. Глушко Повне судове рішення складено 15.07.2020р.