Постанова 4855 № 580/2307/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2307/19 Головуючий у І інстанції - Руденко А.В. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно зі ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на окрему ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, третя особа: Державна фіскальна служба України про визнання протиправною відмови у складанні висновку про призначення одноразової грошової допомоги та зобов`язання повторно прийняти документи, скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги і направити висновок для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду у справі № 580/2307/19 за його позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна фіскальна служба України, про визнання протиправною відмови у складанні висновку про призначення одноразової грошової допомоги та зобов`язання повторно прийняти документи, скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги і направити висновок для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року у справі № 580/2307/19; - зобов`язати Головне управління ДФС у Черкаській області вжити заходи щодо усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України шляхом повторного прийняття та розгляду заяви про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" (із змінами, внесеними Законом України № 208-VІІІ від 13.02.2015 року) та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року з врахуванням висновків суду, викладених в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року у справі № 580/2307/19; - встановити Головному управлінню ДФС у Черкаській області п`ятиденний строк, з дня набрання ухвалою законної сили, для надання письмової відповіді Черкаському окружному адміністративному суду про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року у справі № 580/2307/19; - направити окрему ухвалу Державній фіскальній службі України для вжиття необхідних заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог чинного законодавства та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних посадових осіб Головного управління ДФС у Черкаській області; - зобов`язати Державну фіскальну службу України протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили, письмово поінформувати Черкаський окружний адміністративний суд про результати усунення порушень вимог чинного законодавства, допущених під час виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року у справі № 580/2307/19. В обґрунтування заяви зазначив, що для належного виконання Відповідачем рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року у справі № 580/2307/19 повторно подав 08 січня 2020 року до Головного управління ДФС у Черкаській області заяву (рапорт) про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та додав до заяви всі необхідні документи. Головне управління ДФС у Черкаській області листом № 586/23-00-05-041 від 22.01.2020 року повернуло Позивачу заяву (рапорт) від 08.01.2020 року з доданими матеріалами без розгляду та рекомендувало звернутись до Державної фіскальної служби України, оскільки саме до її номенклатури відноситься посада Позивача. Оскільки резолютивною частиною рішення суду від 19.08.2019 року у справі № 580/2307/19 Відповідача зобов`язано при розгляді заяви врахувати викладені в рішенні висновки суду, Відповідач, повертаючи заяву Позивача від 08.01.2020 року без розгляду, допустив протиправну бездіяльність при виконанні вказаного рішення суду. Окремою ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду у справі № 580/2307/19 задоволено повністю. Направлено Головному управлінню ДФС у Черкаській області окрему ухвалу у справі № 580/2307/19 для вчинення дій, передбачених чинним законодавством з обов`язкового виконання рішення суду. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати окрему ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року. В обґрунтування апеляційної скарги Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення питання. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, окрему ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи заяву про постановлення окремої ухвали, суд першої інстанції виходив із того, що Головне управління ДФС у Черкаській області повертаючи заяву (рапорт) від 08.01.2020 року з доданими матеріалами, вчинило протиправні дії щодо невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року у справі № 580/2307/19. Колегія суддів не погоджується з таким судовим рішення суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Як установлено статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року у даній справі, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2019 року, зобов`язано Головне управління ДФС у Черкаській області повторно прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до статті 23 Закону України Про міліцію (із змінами, внесеними Законом України № 208-VІІІ від 13.02.2015 року) та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 з врахуванням висновків суду. Вказане рішення набрало законної сили 29 листопада 2019 року. 19 грудня 2019 року Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у даній справі (а.с. 125). 02 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з заявою про примусове виконання рішення та просив прийняти до примусового виконання виконавчий лист, виданий 19 грудня 2019 року Черкаським окружним адміністративним судом (а.с. 126). 08 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДФС у Черкаській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановлення 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах ДФС України. До заяви (рапорта) додав: довідку МСЕК серії 12 ААА № 022712 від 24.11.2016 року про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках; копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 АА № 532904 від 24.11.2016 року; копію наказу (витяг) № 0033-О/Д від 27.10.2016 про звільнення; копію свідоцтва про хворобу № 345 від 17.10.2016; довідку СК «Брокбізнес» № 24-06/04 від 24.06.2019 року; довідку НАСК «Оранта» від 25.06.2019 року № 02-04/58; копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; довідку АТ «Ощадбанк» про банківські реквізити; копію рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року у справі № 580/2307/19; копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2019 року у справі № 580/2307/19. За результатами розгляду заяви (рапорта) ОСОБА_1 від 08 січня 2020 року Головне управління ДФС у Черкаській області повернуло останньому заяву (рапорт) з доданими матеріалами та рекомендувало звернутись для складення висновку та прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги безпосередньо до Державної фіскальної служби України з тих підстав, що саме до її номенклатури відносилась посада Позивача (а.с. 130). Постановою від 13 січня 2020 року було відкрито виконавче провадження № 60964489 про зобов`язання Головне управління ДФС у Черкаській області повторно прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до статті 23 Закону України Про міліцію (із змінами, внесеними Законом України № 208-VІІІ від 13.02.2015 року) та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 з врахуванням висновків суду (а.с. 129). Листом від 27 січня 2020 року Головне управління ДФС у Черкаській області, відповідаючи на виконавче провадження від 13 січня 2020 року № 1448/2.1.10, повідомило відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області, що матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності ОСОБА_1 були прийняті (вх. 4/ДЗН 08.01.2020 року), розглянуті і надана відповідь (вих. 586/23-00-05-041 від 22.01.2020 року) (а.с. 133). 06 лютого 2020 року Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з заявою, в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправною бездіяльності Відповідача, вчинених на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року у даній справі. Колегія суддів звертає увагу на те, що за загальним правилом для захисту чи поновлення своїх порушених прав та законних інтересів Позивач, на користь якого ухвалено вказане судове рішення, має право подати заяву до суду першої інстанції. Така форма судового контролю з ініціативи учасника справи встановлена статтею 383 КАС України. Згідно з частинами 1 та 2 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання. Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси Позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-Позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Частиною 4 статті 383 КАС України передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. Частиною 5 статті 383 КАС України встановлено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. З матеріалів справи вбачається, що Позивач був обізнаний з існуванням виконавчого провадження щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року, яке набрало законної сили у справі № 580/2307/19 ще 29 листопада 2019 року, оскільки відповідно до виконавчого листа від 19 грудня 2019 року, виданого судом першої інстанції, Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області 13 січня 2020 року відкрито виконавче провадження № 60964489 саме за заявою ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа. За встановлених обставин колегія суддів приходить до висновку, що Позивач про порушення своїх прав, свобод чи інтересів дізнався або повинен був дізнатися ще 02 січня 2020 року при зверненні до Начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з заявою про примусове виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року у даній справі. Проте, колегія суддів зазначає, що до Черкаського окружного адміністративного суду з заявою, в порядку статті 383 КАС України, Позивач звернувся лише 06 лютого 2020 року, тобто з порушенням десяти денного строку визначеного законом для відповідного звернення. Так, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби. У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41). Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. Розглядаючи обставини, що стали підставою звернення Позивача з заявою до суду першої інстанції, та з врахуванням наведених вище висновків Європейського суду з прав людини, а також положень частини 4 статті 383 КАС України, колегія суддів зазначає, що вказаною нормою статті 3 встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - Відповідачем на виконання такого рішення суду, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду. Так, частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Проте, Заявник не надав суду доказів того, що він вчиняв всі необхідні дії, які свідчать про бажання реалізації його процесуальних прав з метою їх захисту в межах строків встановлених процесуальним законом або їх поновлення. У зв`язку з чим колегія суддів зауважує, що Позивач не скористався передбаченими КАС України правами щодо вчасного звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, оскільки до Черкаського окружного адміністративного суду з заявою про визнання протиправною бездіяльності Відповідача на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року у порядку статті 383 КАС України звернувся лише 06 лютого 2020 року, хоча був обізнаний про порушення своїх прав ще у січні 2020 року, що підтверджується матеріалами справи. Аналогійний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 640/10843/19 (адміністративне провадження № К/9901/31174/19) та у постанові Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 2а-516/2010 (адміністративне провадження № К/9901/55024/18). Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що Позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ч. 4 статті 383 КАС України, з відповідною заявою, у зв`язку з чим, остання підлягає поверненню заявнику. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приймаючи оскаржуване рішення, шляхом постановлення окремої ухвали, суд першої інстанції поміж іншого допустив порушення норм процесуального права, оскільки задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду має бути постановлено в порядку статті 241 КАС України, шляхом постановлення ухвали. Статтею 315 КАС України визначено повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, так суд апеляційної інстанції має право. Статтею 317 КАС України визначено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що окрема ухвала суду першої інстанції постановлена при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, окрема ухвала суду першої інстанції скасуванню, а заява ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду у даній справі поверненню заявнику. Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 249, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області - задовольнити частково. Окрему ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року - скасувати. Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду у справі № 580/2307/19 - повернути заявнику. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко Повний текст складено 14.07.2020 року.