Постанова 4854 № 400/1165/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1165/20 Категорія: 112010201 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. Час і місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в якому просив: скасувати рішення №106/0318-р від 05.03.2020 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18070 вих-20 від 26.02.2020 р., зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити позивачу з 01.01.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років за нормами рішення Конституційного Суду України по справі №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 і постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-70 вих-20 від 26.02.2020 в розмірі 90% суми місячного заробітку без обмеження її максимального розміру. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2009 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати. У 2016 році, під час чергового перерахунку розміру пенсії, Ленінським районним судом м. Миколаєва поновлено його права на розмір пенсії саме у 90% від місячної заробітної плати. Згідно постанови Кабінету Міністрів №657 від 30.08.2017, за посадою прокурора, яку позивач обіймав на час призначення пенсії і яка прирівнюється до керівника місцевої прокуратури, розмір заробітної плати становить 40618,66 гривень. 26.02.2020 прокуратурою Миколаївської області видано відповідну довідку, яку позивач надав відповідачу. Але, відповідачем всупереч вимог законодавства ухвалено рішення №106/0318-р від 05.03.2020 про відмову в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років. Зазначену відмову, позивач вважає протиправною, просить її скасувати, та відновити його право на належний розмір пенсії. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково. Скасовано Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 05.03.2020 №106/0318-р щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-70 вих. 20 від 26.02.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2020 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років за нормами рішення Конституційного Суду України по справі №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 і постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 №657 "про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України щодо оплати праці праціників прокуратури" на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-70 вих. 20 від 26.02.2020 в розмірі 90% суми місячного заробітку. В задоволенні вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 798,76 гривень. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в часині задоволення позовних вимог, та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що змін розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019 року не відбулося, у позивача не виникало права на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", а тому, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області були правомірними та відповідали вимогам чинного законодавства. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції посилаючись на ч. 15 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» не взяв до уваги, що зазначену норму введено в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. № 911-VIII Водночас, згідно із п.2 Прикінцевих положень Закону України №911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Так, оскільки позивач отримує пенсію з 11.11.2009 року, тобто до 01.01.2016 року, тому дія вищезазначеного закону щодо визначення максимального розміру пенсії до нього не застосовується. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.311 КАС України, враховуючи достатність доказів для її вирішення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 13.10.2009 отримує пенсії за вислугу років, відповідно до вимог Закону України Про прокуратуру у розмірі 86% від суми місячного заробітку. Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва у справі №489/4249/16-а було визнано право ОСОБА_1 на отримання пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми місячного заробітку. Зазначене судове рішення в порядку апеляційного та касаційного порядку не переглядалось, та набрало законної сили. 26.02.2020 ОСОБА_1 отримав в прокуратурі Миколаївській області Довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №18-70 вих-20, відповідно до якої заробітна плата позивача для обрахунку пенсії дорівнює 40618,66 гривень. В цей же день, 26.02.2020 ОСОБА_1 надав зазначену довідку разом з заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугу років до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. 05.03.2020 Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №106/0318-р, відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючим працівникам прокуратури станом на 06.09.2017 відповідно до заяви від 26.02.2020. Зазначене Рішення відповідача вмотивоване тим, що у зв`язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, з 13.12.2019 відновлено дію редакції ч.20 ст.86 Закону України Про прокуратуру, яка надає право на перерахунок призначених пенсій, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників. Але, після 13.12.2019 жодних рішень щодо підвищення заробітної плати працюючим працівникам прокуратури, не приймалося. Вважаючи таку відмову пенсійного органу протиправною та такою, що порушує права позивача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин пенсійним органом протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивача, оскільки з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі № 7-р(ІІ)2019 позивач отримав право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Водночас суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру, оскільки норми законодавства які передбачають максимальний розмір пенсії працівників прокуратури у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), не визнавались, а отже, є чинними і підлягають виконанню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Предметом спору у даній справі є оцінка наявності чи відсутності підстав для перерахунку пенсії позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 року № 657 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури та Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі № 7-р(ІІ)2019 Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих визначалося статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. № 1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ). Згідно із ч.1, 2 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Тобто, станом на час призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та 17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ та відповідно застосовувались до позивача у діючій редакції. Пізніше Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08 липня 2011 року до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ було внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку. Разом з тим, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ від 08 липня 2011 року не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави. Так, згідно з частинами 13 та 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону № 3668-VІ від 08 липня 2011 року) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Надалі Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ (далі - Закон №76-VІІІ) до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». 14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015р. Відповідно до ч.20 ст.86 Закону №1697-VІІ, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону. 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України прийняв рішення у справі № 7-р(ІІ)2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12) зі змінами. У вказаному Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону. Частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України. З огляду на це Конституційний Суд України, перевіряючи на відповідність Конституції України положення частини двадцятої статті 86 Закону, виходив із такого. У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя, ухваленій на її 724-му засіданні 6 жовтня 2000 року, № (2000)19 зазначено, що у країнах, у яких прокуратура є незалежною від уряду, держава має вжити ефективних заходів для того, щоб гарантувати закріплення в законі суті й обсягу незалежності прокуратури (пункт 14). Конституційний Суд України у Рішенні від 3 жовтня 2001 року № 12-рп/2001 зазначив, що стале забезпечення фінансування судів з метою створення належних умов для їх функціонування та діяльності суддів, а також, зокрема, органів прокуратури, робота яких тісно пов`язана з діяльністю судів, є однією з конституційних гарантій реалізації прав і свобод громадян, їх судового захисту (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини). Вказаним Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Конституційний Суд України також установив наступний порядок виконання свого Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Отже, з огляду на рішення Конституційного Суду України по справі № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.01.2020 року. Таким чином, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач у зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі № 7-р(ІІ)2019 має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що у позивача не виникало права на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з тим, що змін розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019 року не відбулося, оскільки діючою редакції ч.20 ст.86 Закону України Про прокуратуру встановлено залежність розміру пенсії за вислуги років прокурорам, від розміру заробітної плати працюючих на відповідних посадах прокурорах. Ця залежність пряма, і не пов`язується з прийняттям будь-яких окремих рішень після набрання чинності діючої редакції ч.20 ст.86 Закону. Стосовно позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру, то дослідивши підстави для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині та доводи апелянта, колегія суддів приходить до наступного. ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції посилаючись на ч. 15 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» не взяв до уваги, що зазначену норму введено в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. № 911-VIII Водночас, згідно із п.2 Прикінцевих положень Закону України №911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Так, оскільки позивач отримує пенсію з 11.11.2009 року, тобто до 01.01.2016 року, тому дія вищезазначеного закону щодо визначення максимального розміру пенсії до нього не застосовується. Так, судом першої інстанції правомірно зазначено, що абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України Про прокуратуру, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також, п.2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії відповідатиме максимальному розміру пенсії, встановленому цим Законом. Тобто, законодавством передбачено для осіб, яким призначено пенсію за законодавством, яке не передбачало обмеження максимального розміру, лише збереження раніше призначеного розміру пенсії, але не передбачає право на здійснення перерахунку пенсії, у розмірі, що перевищує максимально встановлений розмір, а отже доводи апелянта, що оскільки позивач отримує пенсію з 11.11.2009 року, тобто до 01.01.2016 року, тому дія вищезазначеного закону щодо визначення максимального розміру пенсії до нього не застосовується є помилковими. Зазначені вище положення не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 (справа №704/87/17), від 03.04.2018 (справа №361/4922/17) та від 15.05.2019 (справа №554/4191/17), від 21.11.2019 (справа № 161/14321/16-а), від 21.06.2020 року (справа № 554/10510/16-а). За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині. Натомість, посилання ОСОБА_1 на правові висновки викладені Верховним Судом в постанові від 12.11.2019 року у справі № 360/1428/17, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки що у справі № 360/1428/17 та даній справі йдеться про застосування формально різних правових актів: Закону № 911-VIII і Закону №3668-VI, та, відповідно, різних норм матеріального права. Крім того, колегія суддів зазначає, що приписами частини 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, отже врахування рішень судів апеляційної інстанції нормами права не передбачено, а тому колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на рішення апеляційних адміністративних судів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно частково задоволено позовні вимоги, рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права з дослідженням всіх обставин справи, а тому скасуванню не підлягає,а доводи викладені в апеляційних скаргах висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року залишити без змін Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 14 липня 2020 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова