Ухвала КГС ВС № 906/989/19

УХВАЛА 15 липня 2020 року м. Київ Справа № 906/989/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кушніра І.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 (повний текст складено 14.05.2020) за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" про стягнення 736 689,41грн., ВСТАНОВИВ: 09.06.2020 (згідно з відміткою на конверті) Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 906/989/19. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2020 року у справі №906/989/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М. 08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, яким внесено зміни до законодавчих актів України. Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом. Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 08.02.2020). Пунктом 1 частини 1 статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Згідно з ч.ч.2,3 ст.11 ГПК України «Верховенство права та джерела права, що застосовуються судом»: «

2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.» Так, скаржник підставою для касаційного оскарження вважає неправильне застосування норм матеріального права з підстав, передбачених п.2 ч.2 ст.287 ГПК України, а саме зазначає, що наявна необхідність відступлення від висновків, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №905/1964/18, від 07.11.2019 року у справі № 920/67/19 щодо застосування норм ст.7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». Але це не єдина підстава касаційного оскарження, зазначена у касаційній скарзі. Так, щодо інфляційних нарахувань, скаржник посилається на невідповідність висновків судів правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 04.12.2018 у справі №913/63/18, від 05.07.2019 року у справі № 905/600/18. Проте, у касаційній скарзі не наведено, якого пункту підстав оскарження стосуються дані доводи. Скаржник посилається на порушення судами норм ч.2 ст.11, ч.ч.1,2 ст.236 ГПК України, проте такої підстави не передбачено нормами ст. 287 ГПК України. В касаційній скарзі скаржник двічі посилається, як на підставу касаційного оскарження, виключно на п.2 ч.2 ст.287 ГПК України. У зв`язку з вищенаведеним, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху. Для усунення недоліків касаційної скарги, скаржник має конкретно зазначити, по яким саме пунктам подано касаційну скаргу, та обґрунтувати окремо по кожному з пунктів як наявність відповідної підстави касаційного оскарження, передбаченої кожним окремим пунктом ч.2 ст.287 ГПК України, так і, яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, щодо кожної з наведених підстав. Частиною 3 статті 169 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді не зазначення передбачених вищенаведеними вимогами ГПК підстав оскарження судових рішень чинним ГПК не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921, 00 грн. Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги, скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 17.02.2020 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 року у справі №906/989/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог у розмірі 1 995,90 грн. пені, 285,15 грн. 3% річних, 24 240,15 грн. інфляційних втрат. Частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання даної касаційної скарги мав бути сплачений в сумі 3 842,00 грн. (26 521,2 грн. x 1,5%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, x 200%). Проте, касаційна скарга судовим збором не оплачена. Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Враховуючи викладене та те, що скаржником до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд - У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без руху до 14.08.2020.

2. Встановити Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. Кушнір