Постанова Київський апеляційний суд № 359/2379/18

Єдиний унікальний номер справи 359/2379/18 Провадження №22-ц/824/8569/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 липня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Журби С.О., суддів Писаної Т.О., Приходька К.П., за участю секретаря Немудрої Ю.П., розглянувши справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Домберг» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Домберг» про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів та моральної шкоди, В С Т А Н О В И В: В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Домберг» про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів та моральної шкоди. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області 02 липня 2018 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на будівлі та споруди промислової бази, які на праві приватної власності належать відповідачу. В квітні 2020 року відповідач звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вказуючи на те, що вжитими судом заходами йому чиняться перешкоди у здійсненні господарської діяльності та суттєво обмежуються права щодо користування й розпорядження власним майном. Посилається на неврахування вимог закону щодо співмірності застосованих судом заходів забезпечення позову з позовними вимогами, оскільки більша частина позовних вимог є безпідставною, а ціна позову - значно менша ніж вартість арештованого майна. Вважає, що вжитий судом в рамках даної справи захід забезпечення позову не є адекватним, рівноцінним, співмірним та співрозмірним до заявлених позивачем вимог, в зв`язку з чим просить його скасувати. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2020 року у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, вказує на неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просив оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення про скасування арешту, накладеного на будівлі та споруди промислової бази відповідача.Вважає, що судом не звернуто уваги на принцип співмірності та співрозмірності заходу забезпечення позову з розміром заявлених позовних вимог, що призводить до свавільного втручання в інтереси заявника та порушує права відповідача мирно володіти своїм майном. Судом не були враховані та належно оцінені посилання відповідача на те, що при вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд безпідставно взяв до уваги твердження заявника про розміщення оголошень щодо продажу спірного нерухомого майна на сайті продажу ОЛХ. Таке оголошення щодо продажубудівлі та споруди промислової бази було розміщене безпосередньо стороною позивача з метою штучного фабрикування підстав для подання заяви про забезпечення позову. Крім того вартість майна в об`яві також була вигадана стороною позивача для створення штучної співрозмірності з розміром позовних вимог. Будь-які докази, які б підтверджували публікацію таких оголошень саме власником майна, в матеріалах справи відсутні. Крім того висновок суду щодо відокремлення вартості будівель та споруд від вартості земельної ділянки, на якій вони розташовані, є хибним та таким, що суперечить положенням чинного законодавства, що в цілому обумовлює неправомірність та незаконність оскаржуваної ухвали. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а ухвалу суду - законною і обґрунтованою. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав: Відмовляючи в скасуванні застосованих по справі заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності заявником правових підстав для такого судового рішення. З такою позицією суду першої інстанції в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду, вважаючи її законною та обґрунтованою. Своїй заяві про скасування заходів забезпечення позову заявник в основному посилався невідповідність застосованого судом заходу забезпечення позову вимогам закону та обставинам справи. При цьому твердження заявника, якими він обґрунтовував свою позицію в даному випадку, фактично обґрунтовують незгоду заявника з ухвалою суду про застосування таких заходів забезпечення позову, яка була постановлена судом 02.07.2018 року. В той же час чинним процесуальним законодавством передбачено, що якщо сторона не погоджується з судовим рішенням, вона має право оскаржити його в установленому законом порядку, для чого передбачена відповідна процедура оскарження. В даній справі ухвала суду від 02.07.2018 року, якою було накладено арешт на спірне майно, відповідачем не оскаржувалася. В квітні 2020 року відповідач звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, яка за своєю правовою природою не передбачає оскарження застосованого більше ніж за півтора роки до цього заходу забезпечення, а має обґрунтовувати зміну обставин, які мали місце після ухвалення судового рішення про забезпечення позову, і які б обумовлювали припинення необхідності у такому забезпеченні. В даному ж випадку жодного доводу з приводу того, що змінилося в порівнянні з часом накладення арешту, заявником наведено не було. Звертаючись з вимогою про скасування заходів забезпечення заявник фактично оскаржував висновки суду, зроблені при накладенні такого арешту, що в рамках передбаченої ст. 158 ЦПК України процедури здійснено бути не може. Окремо колегія суддів апеляційного суду звертає увагу й на неможливість надання на даній стадії оцінки обґрунтованості чи необґрунтованості позовних вимог, що може бути здійснене лише за результатами розгляду таких вимог по сіті. Також зважає колегія суддів увагу й на те, що критикуючи застосовані заходи забезпечення позову з підстави перевищення вартості арештованого майна над розміром позовних вимог, заявник тим не менш не просить змінити заходи забезпечення, а вимагає їх повного скасування, що також не може вважатися належним та обґрунтованим. З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, про те, що заява про скасування заходів забезпечення позову не підлягає до задоволення, що і було належним чином встановлено судом першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм процесуального права і незгоди з висновками суду першої інстанції при вирішенні питання саме про застосування забезпечення позову, відтак не обґрунтовують наявності порушення прав апелянта оскаржуваною ухвалою. За таких обставин підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду в даному випадку відсутні. Згідно вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Домберг» залишити без задоволення. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий С.О. Журба Судді Т.О. Писана К.П. Приходько