Ухвала КАС ВС № 120/3806/19-а
від 14.07.2020 · АдміністративнаУХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 14 липня 2020 року м. Київ справа № 120/3806/19-а провадження № К/9901/15999/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020 у справі № 120/3806/19-а за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2019, яке було залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020, позов ОСОБА_1 задоволено повністю: А) Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Виконавчого комітету Вінницької міської ради, оформлене протоколом засідання № 3 від 14.11.2019 року, про відмову позивачу у призначенні та виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, як особі з інвалідності внаслідок війни ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав. Б) Зобов`язано Комісію щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Виконавчого комітету Вінницької міської ради призначити позивачу грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення, як особі з інвалідності внаслідок війни ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав. В) Стягнуто на користь позивача із Державного бюджету України на відшкодування моральної шкоди 15 000 грн, завданої протиправним рішенням Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Виконавчого комітету Вінницької міської ради про відмову позивачу у призначенні та виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, як особі з інвалідності внаслідок війни ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Державної казначейської служби України подала касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції щодо стягнення з Державного бюджет України на користь позивача моральної шкоди й ухвалити нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 в позові стосовно зазначеної вимоги. Дослідивши зміст касаційної скарги Державної казначейської служби України, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою треба відмовити з таких мотивів. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас правилами частини шостої статті 328 КАС України передбачено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи. Отже, тлумачення положення частини першої статті 328 КАС України у логічному взаємозв`язку з приписами частини шостої цієї самої статті дає підстави для висновку, що касаційна скарга може бути подана особою, яка не брала участі у справі, тільки після перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку саме за апеляційною скаргою такої особи. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржених судових рішень, Державна казначейська служба України не була учасником справи № 120/3806/19-а під час її розгляду судами першої та апеляційної інстанцій, натомість подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020. Водночас Верховний Суд встановив, що у суді апеляційної інстанції рішення по суті спору переглядалося за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Вінницької міської ради, а не Державної казначейської служби України. Доказів звернення заявника з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції Верховному Суду не було надано. Отже, скаржник не брав участі у справі та не ініціював апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, а тому в значенні імперативних вимог, встановлених приписами частини шостої статті 328 КАС України, не набув права на касаційне оскарження судового рішення суду апеляційної інстанцій у цій справі. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на наведене колегія суддів вважає за потрібне відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не може бути оскаржене Державною казначейською службою України. Керуючись положеннями частини шостої статті 328 та приписами пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020 у справі № 120/3806/19-а.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя В.М. Шарапа