Постанова 4856 № 283/1586/17

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 283/1586/17 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тимошенко А.О. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 13 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Курка О. П. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 24 січня 2020 року (ухвалене в м. Малин) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним, скасування рішення про призначення одноразової грошової допомоги, В С Т А Н О В И В : Міністерство оборони України звернулось до Малинського районного суду Житомирської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 24 січня 2020 року в задоволенні заяви Міністерства оборони України відмовлено. Не погодившись із прийнятою ухвалою, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити постанову про задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст.300,304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу. Сторони в судове засідання не з`явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявка суду не відомі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 07 липня 2020 року було прийнято протокольну ухвалу. За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 звернувся до Міністерства оборони України із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, як дитині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 року внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_2 . Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 48 від 19.05.2017 року позивачу було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, з підстав того, що на момент смерті батька ОСОБА_1 був повнолітнім. 31.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України в якому просив : - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, протокол № 48 від 19.05.2017 року про відмову у виплаті йому, одноразової грошової допомоги; - зобов`язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, призначити одноразову грошову допомогу, як дитині загиблого, яка не має (і не мала) своєї сім`ї, в розмірі 1/2 частини від 500- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті його батька ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 362500 гривень. Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 04.12.2017 року, яка залишена без змін Житомирським апеляційним адміністративним судом від 27.03.2018 року та постановою Верховного Суду від 10.07.2018 року позов задоволено частково. На виконання постанови Малинського районного суду Житомирської області від 04.12.2017 року у адміністративній справі № 283/1586/17, 13.04.2018 року був виданий виконавчий лист. 17 травня 2019 року Міністерство оборони України звернулось до Малинського районного суду Житомирської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В обґрунтування вказаної заяви Міністерство оборони України зазначає про те, що матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 вже була виплачена одноразова допомога в повному обсязі в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб. Дані обставини судом не встановлені, а тому на переконання апелянта вказані обставини є нововиявленими. Відмовляючи в задоволенні заяви Міністерства оборони України, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені обставини в заяві не є нововиявленими, а тому заява не підлягає задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , з огляду на наступне. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Суд апеляційної інстанції зазначає, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів, тощо. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні суду за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 02 травня 2018 року (справа № 303/3535/16), від 02.05.2018у справі №303/3535/16-а, від 04.09. 2018 у справі № 809/824/17, від 22.11.2018 у справі №826/14224/15, ухвалі Верховного Суду від 01.02.2019 у справі №2040/7218/18. Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року). Колегія суддів вважає, що обставини на які відповідач посилається як на нововиявлені, а саме лист Житомирського ОВК від 11.04.2019 року, зі змісту якого слідує, щодо проведення виплати ОСОБА_3 - матері загиблого військовослужбовця у 2016 році одноразової грошової допомоги в розмірі 1/2 від 500 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті в розмірі 362 500 грн., не можуть бути визнані нововиявленими обставинами, оскільки на час розгляду справи відповідачу було відомо щодо вищезазначених обставин, про що свідчить протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум ( т.1, а с.17), та який був підставою звернення позивача до суду. Крім того дана обставина була відома відповідачу на час розгляду справи, оскільки допомога матері загиблого військовослужбовця була виплачена ще до подання ОСОБА_1 позову до відповідача, що підтверджується доказами (Т.1, а.с. 17, 191-193). За правилами п. 1 ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи. Відтак, наведені заявником обставини не відповідають вищезазначеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленими у розумінні статті 361 КАС України і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення, а тому підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду першої інстанції є законною і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив заяву у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 24 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Біла Л.М.