LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд205/9268/19

від 14.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 липня 2020 року м. Дніпросправа № 205/9268/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2020 р. (суддя Шавула В.С.) в адміністративній справі № 205/9268/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 2 батальйону 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Черниша Богдана Яновича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії ДПО18 №660518 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., прийняту 17 жовтня 2019 р. інспектором 2 взводу 2 роти 3 батальйону УПП у Дніпропетровській області лейтенанта поліції Чернишем Б.Я. В обґрунтування позову позивач вказував, що перевірка інспектором поліції наявності полісу цивільно-правової відповідальності можлива виключно за умови виявлення порушення водієм Правил дорожнього руху. Зважаючи на те, що зазначена умова 17 жовтня 2019 р. відсутня, підстави для перевірки полісу цивільно-правової відповідальності, а також складання спірної постанови відсутні. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2020 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Суд визнав протиправною та скасував спірну постанову, закривши справу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову, відмовивши у задоволенні позовних вимог. Скаржник вказує, що Верховний Суд висловив правову позицію про право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс. Сама по собі наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не спростовує факту адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, об`єктивна сторона якого полягає, зокрема, у непред`явленні відповідного довору на вимогу працівників поліції. Скаржник зазначає, що згідно бази МТСБУ ОСОБА_1 не мав полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходив. У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про місце, день і час розгляду справи, не прибули. Від позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи з метою ретельного вивчення апеляційної скарги. Вирішуючи зазначене клопотання, колегія суддів керується положеннями частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Позивач повідомлений про день судового засідання у спосіб, визначений статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом направлення 06 липня 2020 р. електронного листа із вкладеннями (апеляційна скарга, ухвала про відкриття провадження у справі, ухвала про призначення справи до розгляду у судовому засіданні). Позивач повідомив суд про отримання зазначених документів 07 липня 2020 р. Зважаючи на те, що розгляд справи призначено на 14 липня 2020 р., враховуючи обставину проживання позивача у м. Дніпрі, а також вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо невідкладного розгляду термінових справ ( частина 5 статті 286 Кодексу), колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки повідомлена ним обставина не є поважною та такою, що перешкоджає проведенню судового засідання. На підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою сторін. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії ДПО18 № 660518 від 17.10.2019, прийнятою інспектором 2 взводу 2 роти 3 батальйону УПП у Дніпропетровській області лейтенантом поліції Чернишем Б.Я., на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. (а.с.6 ). Відповідно до вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 17.10.2019 о 16-10 год. в Дніпропетровській області, на трасі М04 233 км, водій ОСОБА_1 керував ТЗ д/н НОМЕР_1 та був зупинений, згідно п.3 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», в ході спілкування громадянин ОСОБА_1 відмовився пред`явити страховий поліс, чим порушив п.2.1.ґ. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП є протиправною, оскільки відповідачем будь - яких належних доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху, суду не надано. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно із частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у тому, що особа вчиняє дії - керує транспортним засобом, у тому числі, без поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, або відмовляється пред`явити поліс до перевірки. Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно із статтею 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У відповідності до пункту 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно із пунктом 2.4 «а» Правил дорожнього руху на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Позивач не заперечував обставину керування ним транспортним засобом - легковим автомобілем Хюндай Акцент номерний знак НОМЕР_2 без полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Разом з тим, позивач вважає, що його безпідставно було зупинено відповідачем, оскільки відсутня обставина порушення ним Правил дорожнього руху. Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, сформульовану у постанові 21 листопада 2018 р. у справі №465/6677/16-а (адміністративне провадження №К/9901/15441/18). Верховний Суд, пославшись на приписи статті 53 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дійшов висновку про право посадових осіб відповідних підрозділів Національної поліції здійснювати перевірку документів водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та обов`язку водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс, як це передбачено підпунктами 2.1, 2.4 ПДР. Будь-яких додаткових умов для реалізації представником поліції зазначеного службового повноваження та водієм транспортного засобу - зазначеного обов`язку, діюче законодавство не встановлює. У постанові від 13 березня 2019 р. у справі № 686/15383/17 Верховний Суд вказав на те, що сама по собі наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не спростовує факту адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, об`єктивна сторона якого полягає, зокрема, у непред`явленні відповідного договору на вимогу працівників поліції. Враховуючи наведений правовий висновок Верховного Суду, колегія суддів вважає неспроможними доводи позивача про відсутність законних підстав зупинки його інспектором поліції. З цих підстав судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зобов`язання Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надати відеодоказ порушення ним Правил дорожнього руху 17 жовтня 2019 р. Також, позивач повідомив суд про відсутність у нього на час розгляду апеляційної скарги полісу (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку із його знищенням через закінчення терміну дії. Проте, в матеріалах справи наявний скриншот МТСБУ перевірки чинності полісу внутрішнього страхування на ТЗ № АЕ3377СР, який станом на 17.10.2019 у зазначеній базі відсутній. Таким чином, керування позивачем транспортним засобом без чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також непред`явлення його на вимогу поліцейського свідчить про порушення ним пункту 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 126 КУпАП. Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 №660518 колегія суддів відмовляє за наведених у цій постанові підстав. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції 1 - задовольнити. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2020 р. в адміністративній справі № 205/9268/19- скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора роти 2 батальйону 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Черниша Богдана Яновича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 №660518 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 14 липня 2020 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя І.В. Юрко суддя А.А. Щербак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»