Постанова Сумський апеляційний суд № 588/509/20

Справа №588/509/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Линник О. С. Номер провадження 33/816/303/20 Суддя-доповідач Олійник В. Б. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Олійник В. Б. ,з участю захисника Шаповаленка Р.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Андрієнко М.В. на постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області, від 21 травня 2020 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , про застосування адміністративного стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП України, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області, від 21 травня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, за таких обставин. 4 квітня 2020 року, о 16 годині 20 хвилин, в м. Тростянець шляхом переслідування по вул. Л. Українки, у примусовому порядку був зупинений автомобіль марки «ЗАЗ FORZA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який керував автомобілем, маючи ознаки алкогольного сп`яніння. При цьому ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти обстеження на стан сп`яніння відповів відмовою у проходженні обстеження. У поданій апеляційній сказі захисник Андрієнко М.В. просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити. Захисник зазначає, що поліцейськими було порушено процедуру огляду на стан сп`яніння, що, на її переконання, свідчить про недійсність такого огляду і відсутність підстав для притягнення водія до адміністративної відповідальності. Наголошує захисник і на тому, що ОСОБА_1 не було направлено на огляд в медичний заклад охорони здоров`я та матеріали справи не містять такого направлення водія. Вказує захисник і про те, що водія, всупереч вимогам ст. 266 КУпАП, не було відсторонено від керування, а навпаки поліцейський дозволив рух водію після оформлення матеріалів. Звертає захисник увагу і на те, що запах алкоголю міг бути пов`язаний з тим, що ОСОБА_1 , знаходячись в групі ризику зараження коронавірусною інфекцією, як літня людина, дезінфікував руки та свій автомобіль спиртовими розчинами для дезінфекції. Також захисник стверджує, що працівниками поліції до ОСОБА_1 було незаконно застосовано кайданки, не пояснивши при цьому суті його правопорушення та не ідентифікувавши себе із зазначенням звання та інших атрибутів правоохоронця. Крім того, захисник вказує, що після зазначених обставин ОСОБА_1 був змушений звернутися до лікарні для проходження ним лікування в умовах стаціонару. Окрім цього, ОСОБА_1 звернувся із заявою до прокуратури про проведення перевірки за фактом вчинення незаконних дій працівниками поліції. Захисник наголошує і на тому, що протокол оформлювався за особистої відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 знаходився на відстані 10 метрів від автомобіля поліцейських. Заслухавши думку захисника Шаповаленко Р.О. про підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, піддавши аналізу доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника Андрієнко М.В. задоволенню не підлягає. При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суддею, у відповідності зі ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, були повно встановлені всі обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції у їх сукупності. З матеріалів справи судом першої інстанції було встановлено, що 4 квітня 2020 року, о 16 годині 20 хвилин, в м. Тростянець, шляхом переслідування по вул. Л. Українки у примусовому порядку був зупинений автомобіль марки «ЗАЗ FORZA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 який мав ознаки алкогольного сп`яніння. На пропозицію працівників поліції пройти обстеження на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповів відмовою Вказані обставини знайшли своє підтвердження при дослідженні суддею протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису обставин події, від 4 квітня 2020 року, з яких вбачається, що містом Тростянець на значній швидкості рухається автомобіль водій якого на вимогу поліцейських зупинитися зупинку не здійснює та продовжує рух. Після зупинки транспортного засобу водій, яким виявився ОСОБА_1 , мав ознаки алкогольного сп`яніння та став чинити опір поліцейському у результаті чого відносно ОСОБА_1 було застосовано фізичну силу та спецзасіб «кайданки». Під час спілкування поліцейського з ОСОБА_1 , останній підтвердив вживання ним горілки у кількості 1,5 літра. Із вказаного відео також вбачається, що поліцейським надає відомості відносно себе. Також вказаним відео підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Судом першої інстанції було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено поліцейським відповідно до вимог ст. ст. 254 і 256 КУпАП, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала та особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення. При складанні протоколу ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Будь яких підстав вважати вказаний протокол, як доказ, що є недопустимими на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час керування ним транспортним засобом, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції, не встановлено. Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно того, що оскільки ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, то цим спростовується висновок суду про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, то суд апеляційної інстанції вважає такі доводи такими, що не заслуговують на увагу, оскільки із файлів відеофіксації вбачається, що ОСОБА_1 , було зупинено на вулиці його постійного місця проживання, що також підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, крім того поняті були добре обізнані про особу ОСОБА_1 , що дає суду апеляційної інстанції підстави вважати, що потреби транспортувати автомобіль ОСОБА_1 з місця його зупинки не було. Окрім цього, такі доводи не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. Не впливають на висновки суду й доводи апеляційної скарги з приводу того, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія до медичного закладу для встановлення стану сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 відмовився від будь якого огляду на стан алкогольного сп`яніння, вказавши, що буде надавати свої пояснення в суді. Не можуть бути взяті до уваги і доводи захисника Шаповаленко Р.О. відносно необхідності закриття справи про адміністративне правопорушення, оскільки з 1 липня 2020 року було скасовано адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП. Суд апеляційної інстанції знаходить таку позицію захисника такою, що не узгоджується з вимогами закону. Так, відповідно до Закону України № 2617 VIII, від 22.11.2018 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» відбулося посилення відповідальності за керування водіями транспортними засобами в стані сп`яніння. Цим законом за вказані дії була передбачена кримінальна відповідальність, а тому, враховуючи вимоги ст. 8 КУпАП ОСОБА_1 має нести відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП в редакції, що діяла до введення в дію вищеназваного закону, оскільки адміністративна відповідальність є більш м`якою ніж кримінальна відповідальність. Апеляційний суд, аналізуючи наявні в справі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, у співставленні з апеляційними твердженнями захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, вважає ці твердження такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. За наведених обставин, знаходячи постанову суду першої інстанції законною, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування постанови суду. Керуючись ст.ст. 285; 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області, від 21 травня 2020 року, про застосування адміністративного стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП України, відносно ОСОБА_1 , у виді штрафу на суму 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника, без задоволення. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуОлійник В. Б.