Постанова Київський апеляційний суд № 357/1702/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/2472/2020 Постанова винесена суддею Бобковою Н.В. П О С Т А Н О В А 03 липня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника Швецової Наталії Юріївни на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2020 року, в с т а н о в и л а: Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2020 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. 25 травня 2020 року захисник Швецова Н.Ю., яка не брала участі в розгляді справи в суді першої інстанції та розпочала надавати правову допомогу ОСОБА_1 після набрання постановою законної сили, подала на вказане судове рішення апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також захисник Швецова Н.Ю. просить поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що про розгляд справи 05 травня 2020 року ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином, судове рішення отримав засобами поштового зв`язку 14 травня 2020 року і тоді довідався про прийняте судом рішення, а від цієї дати в десятиденний строк подається апеляційна скарга. Перевіривши матеріали справи, вважаю, що клопотання захисника про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Процедура оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення регламентована положеннями Глави 24 КУпАП. При цьому, порядок перегляду постанови судді у справах про адміністративне правопорушення регулюється положеннями статті 294 КУпАП, частиною другою якої визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як убачається з матеріалів провадження, на розгляд до Білоцерківського районного суду Київської області справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП надійшла 17 лютого 2020 року, а постанова за результатами її розгляду винесена суддею 05 травня 2020 року, не дивлячись на те, що за загальним правилом згідно зі ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів. При цьому апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження адвокат Швецова Н.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала 25 травня 2020 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження. Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Між тим, доводи захисника, наведені в обґрунтування прохання про поновлення строку апеляційного оскарження, не є достатніми для висновку про те, що повідомлені обставини свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку оскарження постанови судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2020 року. Так, зі змісту судового рішення слідує, що ОСОБА_1 не був присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції. Разом із тим, з провадження також вбачається, що справа призначалася до розгляду на 25 березня 2020 року та відкладалася на 17 квітня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 , який повідомив, що в день судового засідання буде перебувати за межами міста, але документів на підтвердження поважності причин неприбуття до клопотання не долучив. 16 квітня 2020 року ОСОБА_1 знову подав до суду клопотання про відкладення розгляду з посиланням на те, що він перебуває в самоізоляції, що також нічим не підтверджено, але суд задовольнив таке клопотання ОСОБА_1 та 17 квітня 2020 року відклав розгляд справи на 05 травня 2020 року. Повідомлення про дату судового засідання повернулося до суду без вручення ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку зберігання. 06 травня 2020 року ОСОБА_1 була направлена судом копія постанови. Наведені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про перебування справи про адміністративне правопорушення щодо нього на розгляді в суді, двічі звертаючись до суду з клопотаннями про відкладення розгляду без підтвердження поважності причин неможливості прибуття до суду, після чергового відкладення розгляду за його клопотанням, в подальшому самостійно не цікавився ні станом, ні наслідками розгляду справи про адміністративні правопорушення щодо нього, хоча не мав у цьому жодних перешкод. До того ж твердження про отримання судового рішення лише 14 травня 2020 року, як поважна причини пропуску строку оскарження, є непереконливим, оскільки суперечить вимогам ч. 2 ст. 294 КУпАП, згідно з якими початком перебігу строку на апеляційне оскарження є день винесення постанови. Враховуючи наведене, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, указані захисником обставини, такі як розгляд провадження за відсутності ОСОБА_1 та отримання ним постанови за межами строку оскарження, в даному випадку не можуть бути визнані поважними причинами пропуску процесуального строку оскарження, а тому немає достатніх підстав для задоволення клопотання про поновлення строку оскарження постанови судді місцевого суду від 05 травня 2020 року. Отже, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга захисника підлягає поверненню особі, яка її подала. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя п о с т а н о в и л а: Відмовити у задоволенні клопотання захисника Швецової Н.Ю. про поновлення ОСОБА_1 строку апеляційного оскарження постанови судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2020 року та повернути захиснику апеляційну скаргу на вказане судове рішення з усіма додатками до неї. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.П.Павленко