Постанова 4824 № 756/13038/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/145/2020 Унікальний номер справи № 756/13038/14-ц П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 9 липня 2020 року Київський апеляційний суд в складі: Судді - доповідача: Андрієнко А.М. Суддів: Соколової В.В. Поліщук Н.В. При секретарі Дроздовій Ж.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва, постановленого в складі судді Камбулова Д.Г. 12 квітня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як законного представника неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, У С Т А Н О В И Л А: У вересні 2014 року позивач ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки. На обґрунтування позовних вимог вказував, що 19.12.2006 між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 28.4/СЖ-106.06.1. Банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 50 000 доларів США, терміном по 19.12.2011 включно. 15.03.2007 між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1 про внесення змін до кредитного договору від 19.12.2006 № 28.4/СЖ-106.06.1, яким внесено зміни до умов кредитного договору, а саме сума наданого кредиту становила 80000 доларів США. 10.09.2007 між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2 про внесення змін до кредитного договору від 19.12.2006 № 28.4/СЖ-106.06.1, яким внесено зміни до умов кредитного договору, а саме сума кредиту складала 100 000 доларів США. Зазначав, що згідно із п. 1.3 Кредитного договору процентна ставка за кредитами за договором встановлювалась у розмірі 14,5% річних. Відповідно до договору про внесення змін від 10.02.2009 розмір процентної ставки встановлювався в розмірі 16% річних. Вказував, що Кредитним договором було встановлено, що позичальник зобов?язується, починаючи з місяця наступного за звітним, щомісяця до 10-го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом у розмірі 834,00 доларів США на рахунок, вказаний у пункті 1.2 цього Договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку. Повернути одержаний кредит згідно з умовами цього Договору зобов?язаний не пізніше 19 грудня 2011 року. Згідно п. 4.5 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник повинен сплачувати Банку пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної процентної ставки, яка вказана в п. 1.3 цього Договору, від суми простроченого платежу. 19.12.2006 між Банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 був укладений Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лакустою С.І., зареєстрований в реєстрі за № 1359. Відповідно до п.1.1. Договору іпотеки іпотекодавці для забезпечення виконання в повному обсязі зобов?язань позичальника перед іпотекодержателем за кредитним договором № 28.4/СЖ-106.06.1 від 19.12.2006 передали в іпотеку Іпотекодержателю належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ( надалі - предмет іпотеки). Вказував, що позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов?язання за Кредитним договором, не забезпечив повне повернення одержаної суми кредиту на рахунок в строк, у зв?язку із чим станом на 11 вересня 2014 року утворилась заборгованість в розмірі 102 452,42 доларів США - тіло кредиту та відсотки; загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості у розмірі 15 705 240,58 грн; 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості у розмірі 80 624,32 грн. Крім того, позивач вказував, що майновий поручитель за договором іпотеки від 19 грудня 2006 року ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер , із заявою про прийняття спадщини після його смерті звернулась дружина померлого ОСОБА_3 від імені малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . За наведених обставин, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 28.4/СЖ-106.06.1 від 19.12.2006 звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як законного представника неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» за кредитним договором від 19.12.2006 року № 28.4/СЖ-106.06.1 в сумі 102 452 долари США, 42 центи США. (по тілу кредиту та відсотках) та 15 785 864 грн 90 коп (пеня та 3% річних), яка складається з: суми заборгованості за кредитом у розмірі 102 452,42 доларів США; загальної суми пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості у розмірі 15 705 240,58 грн; загальної суми 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості у розмірі 80 624,32 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 70,30 кв. м., житловою 41,10 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 . Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, з встановленням початкової ціни предмета іпотеки для подальшої реалізації в розмірі 66 462 доларів США, що за курсом Національного Банку України складає 1 703 400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» 121 грн 80 коп судових витрат. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» 121 грн 80 коп судових витрат. Не погоджуючись із заочним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення, мотивуючи тим, що рішення було постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з?ясуванням обставин справи. На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який підлягав застосуванню, оскільки він зареєстрований та проживає у квартирі, на яку звернуто стягнення. Представник позивача в суді апеляційної інстанції просив апеляційну с каргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили. На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з`явились. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив із їх обґрунтованості. З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що 19 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 28.4/СЖ-106.06.1. Відповідно до змін до установчих документів, здійснених на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.06.2008 за № 514-VI, ВАТ «Родовід БАНК» надалі іменоване Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк». Згідно з п. п. 1.1 Кредитного договору Банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 50 000 доларів США, терміном по 19 грудня 2011 року включно. 15 березня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1 про внесення змін до кредитного договору від 19.12.2006 № 28.4/СЖ-106.06.1, яким внесено зміни до умов кредитного договору, а саме сума наданого кредиту становить 80000 доларів США. 10 вересня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2 про внесення змін до кредитного договору від 19.12.2006 року № 28.4/СЖ-106.06.1, яким внесено зміни до умов кредитного договору, а саме сума наданого кредиту становить 100000 доларів США. Згідно п. 1.3 Кредитного договору процентна ставка за кредитами за цим договором встановлюється в розмірі 14,5% річних. Відповідно до договору про внесення змін від 10 лютого 2009 року розмір процентної ставки встановлювався в розмірі 16% процентів річних. Відповідно до пп.. 4.1., 4.1.1., Кредитного договору позичальник зобов?язується починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10-го числа ( включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом у розмірі 834,00 доларів США на рахунок, вказаний у пункті 1.2 цього Договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку. Повернути одержаний кредит згідно з умовами цього Договору не пізніше 19 грудня 2011 року. Згідно п. 4.5 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, сплачувати Банку пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної процентної ставки, яка вказана в п. 1.3 цього Договору, від суми простроченого платежу. Відповідно до умов кредитного договору Банк виконав свої зобов?язання за кредитним договором належним чином, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти. Позичальник в свою чергу взяті на себе зобов?язання за кредитним договором не виконав, грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по кредиту та відсоткам не сплатив, чим порушив умови кредитного Договору. Порушення умов кредитного Договору позичальником підтверджується також рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 липня 2012 року по цивільній справі № 2605/9725/12 за позовом АТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задоволено частково. Стягнуто на користь АТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № 28.4/СЖ-106.06.1 в розмірі 113 684 доларів США 67 центів та 3219 грн судових витрат. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.10.2012 рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.07.2012 року залишено без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов?язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов?язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов?язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов?язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 не виконав свої зобов?язання за кредитним договором № 28.4/СЖ-106.06.1 від 19 грудня 2006 року, у зв?язку з чим утворилася заборгованість. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 70,30 кв. м., житловою 41,10 кв. м, шляхом її реалізації на прилюдних торгах. Як убачається із позову, позивач ПАТ «Родовід Банк» зазначав, що ОСОБА_1 не виконав рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 липня 2012 року. Відповідач не спростував вказаних обставин. Договір кредиту був укладений до 2011 року , а рішення Оболонського районного суду м.Києва постановлено 30 липня 2012 року, яким вже встановлена та визначена сума заборгованості відповідача перед банком, тобто заборгованість встановлена рішенням суду, яке на час розгляду справи є невиконаним, разом із тим воно набуло законної сили та є обов`язковим для сторін по справі та інших осіб. Таким чином , на думку колегії суддів, заборгованість відповідача перед позивачем уже встановлена рішенням суду і доведенню не підлягає. Нарахування процентів та пені після закінчення строку договору є неправомірним, правовідносини між сторонами, які продовжуються у зв`язку із невиконанням договору , можуть регулюватися лише ст.. 625 ч.2 ЦК України. Банком заявлені вимоги до боржника та спадкоємців про стягнення 3% річних на підставі ст.. 625 ЦК України за затримку виконання зобов`язання. Однак, судом встановлено, що поручитель ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер , діти іпотекодавця ОСОБА_7 прийняли спадщину і повинні відповідати за зобов`язанням спадкодавця лише в межах спадкового майна. До них зобов`язання за договором іпотеки та договором кредиту не переходять. Тобто, відповідачі є спадкоємцями, які відповідають за боргами спадкодавця в межах лише вартості спадкового майна і, на думку колегії суддів, не повинні відповідати за затримку виконання зобов`язання боржником на підставі ст.. 625 ЦПК України, а тому колегія суддів прийшла до висновку, що звернення стягнення на іпотечне майно може відбуватися лише в межах заборгованості, визначеної рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 30.10.2012 року , яке є обов`язковим для виконання. Як убачається із матеріалів справи, позивач ПАТ «Родовід Банк» просив визначити початкову ціну реалізації предмета іпотеки в розмірі 1 703 400 гривень або 66 462 долара США за курсом НБУ на дату оцінки, виходячи із висновку оцінювача ТОВ «КАНЗАС РІАЛ ЕСТЕЙН», до якого додано свідоцтво про включення інформації про оцінювачів до Державного реєстру оцінювачів та суб?єктів оціночної діяльності (Том ІІ а.с. 117), кваліфікаційне свідоцтво (сертифікат) оцінювача. Відповідачами не було надано власної оцінки предмету іпотеки. Відтак, визначаючи початкову ціну реалізації предмета іпотеки, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з ціни, визначеної висновком оцінювача ТОВ «КАНЗАС РІАЛ ЕСТЕЙН», на час реалізації предмету іпотеки буде також призначена його оцінка. Разом із тим, вирішуючи питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд неправильно визначив розмір заборгованості, яка підлягає погашенню за рахунок предмета іпотеки. Як убачається із матеріалів справи, питання про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі вже було вирішено судом. Зокрема, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 липня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 113 684 доларів 67 центів, що за курсом НБУ станом на 24 травня 2012 року становить 908 624 грн 72 коп та сплачені судові витрати у розмірі 3219 грн. Так, визначений в позові ПАТ «Родовід Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки розмір заборгованості є відмінним від розміру заборгованості, яка стягнута з ОСОБА_1 за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 липня 2012 року. Також розмір нарахованих процентів та пені розрахований позивачем за період - після спливу визначеного договором строку кредитування, що не відповідає рішенню суду, яке набрало чинності. Оскільки на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 липня 2012 року з приводу розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором є юридична визначеність, колегія суддів вважає, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки має бути визначений Оболонським районним судом м. Києва розмір заборгованості - 113 684 доларів 67 центів, що за курсом НБУ станом на 24 травня 2012 року становить 908 624 грн 72 коп. Враховуючи викладене, за рахунок предмета іпотеки підлягає погашенню заборгованість за кредитним договором № 28.4/СЖ-106.06.1 від 19 грудня 2006 року, в сумі 113 684 доларів 67 центів, що за курсом НБУ станом на 24 травня 2012 року становить 908 624 грн 72 коп. За наведених обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року підлягає зміні в частині визначення розміру заборгованості, яка підлягає погашенню за рахунок предмета іпотеки. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Разом із тим, колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що у відповідності до ст. 1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», встановлено заборону примусового стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов?язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об?єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об?єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Як убачається із матеріалів справи, нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є постійним місцем проживання відповідача, та його загальна площа складає 70,3 кв.м, що підтверджується даними про реєстрацію позивача та відповідною копією технічного паспорта на вказану квартиру, а тому зазначений об?єкт нерухомого житлового майна підпадає під дію вказаного Закону. Відповідно до статті 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з?ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, ЦПК України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Змінити заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року в частині визначення розміру заборгованості, яка підлягає погашенню за рахунок предмета іпотеки. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» за кредитним договором від 19.12.2006 року № 28.4/СЖ-106.06.1 в сумі 113 684 доларів 67 центів, що за курсом НБУ станом на 24 травня 2012 року становить 908 624 грн 72 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 70,30 кв. м., житловою 41,10 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Доповнити резолютивну частину заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року наступним абзацом. Рішення суду на час дії Закону України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню. В іншій частині заочне рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2020 року. Суддя - доповідач: Судді: