Постанова 4808 № 351/2618/19

Справа № 351/2618/19 Провадження № 22-ц/4808/770/20 Головуючий у 1 інстанції Калиновський М. М. Суддя-доповідач Пнівчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої Пнівчук О.В. суддів: Томин О.О., Ясеновенко Л.В., секретаря Петріва Д.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Снятинського районного суду від 03 березня 2020 року, вскладі судді Калиновського М.М., у справі за позовомАкціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в с т а н о в и в : У листопаді 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву №б/н від 16.10.2006 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 8500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом у заяві. Позивач свої грошові зобов`язання виконав. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 05.12.2016 року 27.10.2017 року позивачем отримано відповідь приватного нотаріуса про те, що спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , є ОСОБА_1 , яка звернулася із заявою про прийняття спадщини, 17.07.2019 року на адресу спадкоємця ОСОБА_1 банком надіслано лист-претензію з вимогою сплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 11553,55 грн, однак борг у добровільному порядку спадкоємцем померлого не погашено. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором № б/н від 16.10.2006 року становила 11553,55 грн з яких: 771,90 грн тіло кредиту; 9931,65 грн проценти за користування кредитом; 850,00 грн пені. Посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку не бажає погасити борг, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 11553,55 грн. Рішенням Снятинського районного суду від 03 березня 2020 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду представник АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, вважає рішення суду незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, суд не встановив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначає, що кошти в сумі 11553,55 грн до АТ КБ «ПриватБанк» на погашення боргу за кредитним договором від 16.10.2006 року укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 не надходили. Згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 за період з 01.05.2015 по 26.04.2020 року вбачається, що остання сплата коштів на погашення заборгованості була здійснена 10.01.2017 року на суму 190,89 грн. Оскільки кошти відповідно до наданої суду квитанції не надходили, то заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.10.20006 року становить 11553,55 грн. Висновок суду про відсутність боргу не відповідає дійсним обставинам справи. Позивач просив скасувати рішення Снятинського районного суду від 03 березня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким позов АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити в повному обсязі та стягнути судові витрати. Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила доводи апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Представник апелянта АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його відпусткою. Разом з тим, колегія суддів вважає, що перебування одного із представників АТ КБ «ПриватБанк» у відпустці не дає підстав для висновку про неявку представника апелянта з поважних причин, оскільки юридична особа не позбавлена можливості забезпечити явку іншого представника для розгляду справи. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що неявка представника апелянта, відповідно до положень ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Судове рішення, згідно ст. 263 ЦПК України, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення вищезазначеним вимогам відповідає. Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи у суді заборгованість ОСОБА_2 перед АТ КБ «ПриватБанк» згідно договору №б/н від 16.10.2006 р. відсутня так як відповідач - спадкоємець ОСОБА_2 здійснила оплату вказаного боргу. Судом встановлено, що 16.10.2006 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав останньому кредит в сумі 8500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 86). З свідоцтва про народження НОМЕР_2 ОСОБА_1 , вбачається, що померлий ОСОБА_2 є батьком останньої.(а.с. 89). Згідно свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 18.09.2014 року зареєстрували шлюб. Після одруження ОСОБА_1 присвоєно прізвище « ОСОБА_1 » (а.с. 90). Згідно витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі спадкоємцем майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дочка ОСОБА_1 (а.с. 126) 16.05.2017 року на адресу Першої Снятинської державної нотаріальної контори надійшла претензія кредитора АТ КБ «ПриватБанк» в порядку ст. 1281 ЦК України щодо включення кредиторських вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» в спадкову масу померлого ОСОБА_2 (а.с. 103) 29.08.2017 року приватний нотаріус Снятинського районного нотаріального округу Курилюк Л.М на запит АТ КБ «ПриватБанк», №SAMDN44000009537223 від 25.04.2017 року повідомила про те, що 14.02.2017 року до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , а 21.09.2017 року нотаріус повідомив АТ КБ «ПриватБанк», що 20.09.2017 року видано свідоцтва про право на спадщину за законом за реєстраційними номерами 2461, 2462, та 2488 після смерті ОСОБА_2 його дочці ОСОБА_1 (а.с. 53, 155). 17.07.2019 року АТ КБ «ПриватБанк» надіслав на адресу ОСОБА_1 лист-претензію з вимогою погашення заборгованості за кредитним договором №б/н від 16.10.2006 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено, що згідно квитанції № RC_IQGP5B5MOTUJJ0E18HUBZL від 02.03.2020 року ОСОБА_1 сплатила на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» борг в сумі 11553,55 грн (а.с. 160). У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, що передбачено ст. 1218 ЦК України. Частинами 1, 2 ст.1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Відповідно до ст.1268 ч.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Частиною 1 статті 1282 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Крім того, згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Оскільки, зі смертю боржника зобов`язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому ч.2 ст.1282 ЦК України. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців. Так, згідно ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям в натурі. Разом із тим положення вказаної норми застосовується у випадку дотримання кредитором норм ст.1281 ЦК України, щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Згідно ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Зі змісту претензії кредитора, надісланої Першій Снятинській державній нотаріальній конторі 16.05.2017 року вбачається, що позивачу достеменно було відомо про смерть позичальника ОСОБА_2 , так як в додатках зазначено копію свідоцтва про смерть останнього. Згідно відповіді приватного нотаріуса Курилюк Л.М від 29.08.2017 року (наданої на запит АТ КБ «ПриватБанк») 14.02.2017 року до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , а 20.09.2017 року ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, тільки 17.07.2019 року на адресу ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» надіслав лист-претензію щодо погашення заборгованості за кредитним договором №б/н від 16.10.2006 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, право вимоги в ПАТ КБ «ПриватБанк» виникло починаючи з травня 2017 року, проте банк пред`явив свої вимоги до спадкоємця ОСОБА_2 ОСОБА_1 17.07.2019 року, тобто після спливу шести місяців від дня, коли дізнався про відкриття спадщини. Частиною 4 ст. 1281 ЦК України передбачено, що кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Оскільки, кредитор пред`явив свої вимоги до спадкоємців, з порушенням строків, встановлених ст. 1281 ЦК України, які є присічними, що згідно з ч. 4 даної статті, позбавляє його права вимоги до ОСОБА_1 . Крім того, судом встановлено, що під час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 02.03.2020 року в рахунок погашення заборгованості по картковому рахунку на користь позивача здійснила платіж у сумі 11553,55 грн. У засіданні апеляційного суду відповідач пред`явила квитанцію про оплату суми боргу із зазначенням призначення суми платежу. З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк». Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу відповідно до положень ст. 375 ЦПК України слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, а рішення Снятинського районного суду від 03 березня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак у випадках передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13 липня 2020 року. Головуюча О.В. Пнівчук Судді: О.О. Томин Л.В. Ясеновенко