Ухвала КЦС ВС № 490/10904/18

Ухвала 13 липня 2020 року місто Київ справа № 490/10904/18 провадження № 61-21161св19 Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2019 року та ухвали Миколаївського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року, ВСТАНОВИВ: І. ІСТОРІЯ СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту її постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини. Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2019 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 з 1997 року разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2019 року у цивільній справі № 490/10904/18 закрито. Поновлено дію рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2019 року. ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_1 22 листопада 2019 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою. ОСОБА_1 30 червня 2020 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася зі клопотанням про зупинення виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2019 року та ухвали Миколаївського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року. На обґрунтування поданого клопотання заявник посилалася на те, що суд апеляційної інстанції закриваючи апеляційне провадження поновив дію рішення суду першої інстанції, тому ОСОБА_2 на підставі зазначеного рішення може отримати свідоцтво про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . На переконання заявника, зазначені обставини порушать її право на користування квартирою, що входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_1 має намір звернутися до суду із позовом про визнання права власності на зазначену квартиру за набувальною давністю. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду. Згідно з частинами першою та другою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені певними доказами. Проте, доводи заявника, зокрема наведені ризики щодо отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на підставі рішення суду першої інстанції, ухваленого у цій справі, у контексті ймовірності у майбутньому звернення заявника до суду із позовом стосовно нерухомого майна (квартири)ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені доказами. Інших доводів заявник не наводить. Враховуючи те, що заявник не навела достатньо обґрунтованих підстав, за наявності яких суд касаційної інстанції вправі зупинити виконання оскаржуваних рішень, клопотання задоволенню не підлягає. У таких висновках визначальним є правила статей 12 та 13 ЦПК України. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2019 року та ухвали Миколаївського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року залишити без задоволення. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Погрібний