Постанова 4820 № 684/166/20

Провадження № 33/4820/411/20 Справа № 684/166/20 Головуючий в 1-й інстанції Галиш І. Б. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Барчук В. М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2020 року м.Хмельницький Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Філіпчук О.В., захисника Бацюк О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Старосиянвського районного суду Хмельницької області від 02 червня 2020 року, - в с т а н о в и в : Постановою Старосиянвського районного суду Хмельницької області від 02 червня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. За постановою суду, 21 березня 2020 року о 00 год. 27 хв. в с. Адампіль по вул. Шевченка ОСОБА_1 керував автомобілем марки «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію постанови отримав лише 04.06.2020, постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому вказує, що працівниками поліції та працівниками лікарні не дотримано вимог законодавства. Крім того зазначає, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, що підтверджували свідки, а відеозапис зроблений за допомогою телефону та складається з окремих записів. Звертає увагу, що у направленні на проходження огляду на стан сп`яніння містяться виправлення та недостовірна інформація та всі документи, які складені з даного прикладу, містять недостовірну інформацію стосовно зазначення часу на всіх документах. Заслухавши суддю доповідача, пояснення захисника Бацюк О.М. на підтвердження доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу визнати такою, що задоволенню не підлягає за таких підстав. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №237711 від 21 березня 2020 року, що у вказаний день о 00 год. 27 хв. в с. Адампіль по вул. Шевченка, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Винність ОСОБА_1 підтверджується письмовими пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку (а.с.2, 3). Вказані обставини підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, на якому на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд в медичному закладі за допомогою приладу «Drager», ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції, ДОП Старосинявського ВП Хоменко С.І. пояснив, що під час патрулювання у с.Адампіль Старосинявського району був зупинений автомобіль під керуванням водія ОСОБА_4 , після перевірки необхідних документів водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, однак водій не був згідний на проведення огляду на місці зупинки та наполягав на огляді в медичному закладі, для чого був доставлений в Старосинявську ЦРЛ. Однак, перебуваючи в лікарні, ОСОБА_1 повідомив, що не відмовляється від проходження огляду, однак на запитання лікаря не відповідав, вимагав надати йому документи, що підтверджують кваліфікацію лікаря, після чого підійшов інший лікар ОСОБА_2 та підтвердив, що лікар, яка проводить огляд, є лікарем наркологом ОСОБА_5 та має право проводити огляд, однак ОСОБА_1 продовжував наполягати на підтвердженні повноважень лікаря, йому три рази було запропоновано пройти огляд, однак він затягував час, тому такі його дії були розцінені, як відмова, роз`яснено права та обов`язки та складено відповідний протокол із залучення присутніх свідків. Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що по сумісництву працює лікарем-наркологом Старосинявської ЦРЛ та на неї покладено обов`язки щодо огляду на стан сп`яніння доставлених водіїв, а 21.03.2020 року близько 1 год. ночі їй зателефонували та повідомили про необхідність проведення такого огляду, так як працівниками поліції був доставлений водій. Вона прибула до місця роботи, де уже перебували троє поліцейських, водій ОСОБА_1 , а також був черговий лікар лікарні. Огляд водія вона розпочала, водій відповів на її запитання щодо вживання алкоголю (сказав, що вживав пиво), однак в подальшому водій ухилявся та не захотів проводити огляд, так як сумнівався у її компетенції як, лікаря, просив надати йому документи, що підтверджують її повноваження, на що йому пояснили, що вона є лікарем, однак нічний час та немає можливості негайно надати йому документи, після чого підійшов черговий лікар ОСОБА_2 та підтвердив, що вона є лікарем-наркологом, однак водій і після цього огляд не проходив, що було розцінено, як відмова. Також лікар надала копію журналу реєстрації водіїв, направлених на огляд, за 21.03.2020 року та пояснила, що для лікарів не передбачено носіння при собі посвідчень чи інших документів, що підтверджують повноваження лікаря. Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що працює лікарем хірургом-ординатором у Старосинявській ЦРЛ та 21.03.2020 року був черговим лікарем, вночі для огляду працівниками поліції був доставлений водій, після чого викликано лікаря-нарколога ОСОБА_5 для проведення огляду, однак його також було викликано до кабінету огляду та повідомили, що пацієнт відмовляється проходити огляд та не довіряє лікарю, тому він підтвердив, що ОСОБА_5 дійсно є лікарем-наркологом та має право проводити огляд водіїв. Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався. Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАІІ. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, ОСОБА_1 та його захисником Бацюк О.М. не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Твердження апелянта про порушення працівниками під час складання протоколу та судом під час розгляду справи адміністративного закону є безпідставним, спростовуються наявністю відповідних матеріалів та об`єктивною мотивацією в постанові суду вчиненого ОСОБА_1 з посиланням на сукупність досліджених в судовому засіданні доказів і не можуть бути підставою визнання судового рішення в цій частині необґрунтованим. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності безперервної фіксації події працівниками поліції нагрудними камерами не спростовує факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та не впливає на правильність висновків судді, викладених у постанові. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, так як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, дії наркотичних чи токсичних речовин є порушенням вимог п.2.5 ПДРУкраїни і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладено на ОСОБА_1 згідно санкції ч.1 ст.130 КУпАП, є безальтернативним, і відповідає вимогам ст.33 КУпАП щодо врахування характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника та інших обставин, які мають значення для прийняття правильного рішення. За таких обставин, враховуючи цілу низку матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 ПДР України, постанова судді є законною і справедливою і підстав для її скасування немає. З врахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Постанову Старосинявського районного суду від 02 червня 2020 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду В.М. Барчук