Постанова 4820 № 686/12430/20

Провадження № 33/4820/396/20 Справа № 686/12430/20 Головуючий в 1-й інстанції Чевилюк З. А. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Барчук В. М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2020 року м.Хмельницький Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Маховича В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2020 року, встановив: Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на цього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору. За постановою суду, 08 травня 2020 року о 23 год. 08 хв. ОСОБА_1 , керував автомобілем «Renault Logan» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Тернопільській в м. Хмельницькому неподалік будинку № 17 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), та в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому порядку відмовився в присутності двох свідків. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду від 22 травня 2020 року, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП відносно нього закрити. Вказує, що рішення суду отримав 22 травня 2020 року, не ознайомившись з ним терміново поїхав у відрядження в м.Київ, 03.06.2020 повернувся та ознайомився, після чого заключив угоду з адвокатом. Зазначає, що транспортним засобом не керував; в протоколі не вказані свідків, які були присутні під час події; йому не було роз`яснено його права та обов`язки; працівником поліції не встановлено той факт, що саме він керував транспортним засобом не маючи при йому посвідчення водія; автомобіль, яким начебто він керував не вилучався; йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки; спеціальний технічний засіб Drager «Alkotest», який намагались використати інспектори поліції відсутній у Державному реєстрі медичної техніки та виборів медичного призначення, які дозволені для застосування на території України. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Маховича В.А., дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу визнати такою, що задоволенню не підлягає за таких підстав. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №183107 від 05 травня 2020 року, що у вказаний день о 23 год. 08 хв. в м. Хмельницькому, по вул. Тернопільській, 17, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Logan» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах, алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Винність ОСОБА_1 підтверджується письмовими пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку (а.с.3, 4). Вказані обставини підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, на якому на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Drager», ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався. Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАІІ. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, ОСОБА_1 не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Твердження апелянта про порушення працівниками під час складання протоколу та судом під час розгляду справи адміністративного закону є безпідставним, спростовуються наявністю відповідних матеріалів та об`єктивною мотивацією в постанові суду вчиненого ОСОБА_1 з посиланням на сукупність досліджених в судовому засіданні доказів і не можуть бути підставою визнання судового рішення в цій частині необґрунтованим. Доводи ОСОБА_1 про те, що йому не було роз`яснені права і обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до протоколу останньому роз`яснено його права і обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і повідомлено про місце розгляду справи, що засвідчено особистим підписом. Доводи апелянта, що працівниками поліції не було вилучено транспортний засіб не заслуговують на увагу, оскільки на думку суду апеляційної інстанції, відсутність в матеріалах справи даних, які б підтверджували вилучення транспортного засобу, не є підставою для скасування судового рішення. Адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладено на ОСОБА_1 згідно санкції ч.1 ст.130 КУпАП, є безальтернативним, і відповідає вимогам ст.33 КУпАП щодо врахування З характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника та інших обставин, які мають значення для прийняття правильного рішення. За таких обставин з врахуванням цілої низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 ПДР України, постанова судді є законною і справедливою, а підстав для її скасування немає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 22 травня 2020 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду В.М. Барчук