Постанова 4854 № 400/1640/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1640/19 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Стас Л.В.. суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П., за участю секретаря Худика С.А. за участю представника позивача Кутельвас Т.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» до Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" (надалі - позивач, або ТОВ "МСП Ніка-Тера") звернулось з позовом до Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач або ОУ ОВПП ДФС), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 р. № 0002664915, яким на ТОВ "МСП Ніка-Тера" накладено штраф за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 90 952,46 грн. (оскаржується позивачем в частині 85 181,88 грн. штрафу); - визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 р. № 0002674915 в частині збільшення податку на додану вартість (надалі - ПДВ) на суму 564 572,0 грн. та застосування штрафу в розмірі 282 286,0 грн.; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 р. № 0002684915, яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на 26 119,0 грн. та застосована штрафна санкція в розмірі 6 530,0 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган невірно оцінив обставини господарської діяльності позивача та первинні бухгалтерські документи, складені за її наслідками, що призвело до протиправних висновків перевірки та прийняття незаконних ППР. Позивач вважає безпідставним покладання на нього відповідальності за недоліки господарської діяльності та податкового обліку його контрагентів, оскільки це суперечить принципу індивідуальної податкової відповідальності. Наполягає на реальному виконанні усіх господарських операцій за перевірений період та відповідності первинних бухгалтерських документів вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, у зв`язку із чим просить визнати протиправними та скасувати вищезазначені податкові повідомлення-рішення. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 р. № 0002684915, яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на 26 119,0 грн. та застосована штрафна санкція в розмірі 6 530,0 грн. Визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 р. № 0002674915 в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" податку на додану вартість на суму 564 572,0 грн. та нарахування штрафу в розмірі 282 286,0 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 р. № 0002664915 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера штрафних санкцій за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 85 181,88 грн. Офіс великих платників податків Державної податкової служби України в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду від 12 грудня 2020 року - скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. В обгрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що за результатами проведеної перевірки на підставі наданих платником первинних документів, аналізу податкової звітності постачальників, фактичної можливості постачання товарів та надання послуг встановлено факти, які доводять нереальність проведення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013", ТОВ "Кремпуть", ТОВ "Індустрія Технопарк",ТОВ "Торговий дім "Бліц-Трейд", а також порушення позивачем ст. 198.6 ПК України щодо формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "Ніка Транс Логістика" і ТОВ "Титан Україна". Підтвердженням відсутності реального здійснення господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами, на думку контролюючого органу, є: відсутність первинних документів ТТН та сертифікатів якості, відображення контрагентами позивача придбання товарів, відмінних від реалізованих позивачу, відсутність трудових та матеріально-технічних ресурсів, а також внесення відомостей до ЄРДР за фактом скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. За наслідком дослідження вказаних вище господарських правовідносин, податковий орган дійшов до висновку про неправомірність формування позивачем витрат з податку на прибуток та складу податкового кредиту, на підставі отриманих від окреслених вище контрагентів-постачальників первинних документів, а також відомостей до ЄРДР за фактом скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Крім того, апелянт зазначив про доведеність порушення позивачем пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI, при сплаті доходу нерезиденту компанії «SANDYPOOL LTD» (Кіпр) та компанії «YAVOSUN TRADING LTD» (Кіпр). У відзиві на апеляційну скаргу, позивач послався на доводи, ідентичні тим, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції. 08.07.2020 року на електронну адресу суду від Офісу великих платників податків Державної податкової служби України надійшло повідомлення про відсутність можливості прибути на виклик до суду, так як з 12 березня 2020 року запроваджено карантин. Колегія суддів дослідивши повідомлення позивача, вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача, оскільки постановою КМУ від 17.06.2020 р. № 500 продовжено адаптивний карантин до 31 липня. Так, з 1 червня відновлюються залізничні пасажирські перевезення у міському, регіональному, дальньому внутрішньому та міжобласному сполученні. Крім цього, з 1 червня здійснюються міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом. Крім того, колегія зауважує, що на час дії карантину внесено зміни до КАС України, якими передбачено зокрема частиною четвертою статті 195 КАС (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ), що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак таким правом відповідач не скористався. Отже враховуючи, що представник Офісу великих платників податків Державної податкової служби України у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста його участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представника апелянта. Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів. В січні-березні 2019 р. ОУ ОВПП ДФС провело документальну планову виїзну перевірку ТОВ "МСП Ніка-Тера" з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 липня 2016 р. до 30 вересня 2018 р., результати якої оформлені Актом від 10 квітня 2019 р. № 27/28-10-49-15/22439446 (надалі - Акт перевірки) (т. 1 а. с. 21-200). У висновку Акту перевірки вказано на такі порушення з боку позивача: - ст. 44 п. 44.1., п. 44.2., ст. 134 п. 134.1. пп. 134.1.1., ст. 135 п. 135.1. Податкового кодексу України (надалі - ПК України), ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 2 п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України 24 травня 1995 р. № 88 (надалі - Положення № 88), п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 січня 2000 р. № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 р. за № 85/4306, п. 5 , п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 грудня 1999 р. № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 26 119,0 грн.; - ст. 14 п. 14.1. пп. 14.1.36., ст. 192 п. 192.1. пп. 192.1.1., п. 192.2., ст. 198 п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., ст. 200 п. 200.1., п. 200.2., ст. 201 п. 201.1. ПК України, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (без вказівки на конкретні норми цього Закону), Положення № 88 (без вказівки на конкретні норми), що призвело до заниження ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету на суму 584 922,0 грн.; - ст. 141 п. 141.4. пп. 141.4.2. ПК України, а саме: при сплаті доходу нерезиденту компанії Sandypool LTD (Республіка Кіпр), ТОВ "МСП Ніка-Тера" несвоєчасно здійснено утримання та сплату податку з доходів нерезидента за рахунок виплати нерезиденту 496 869,22 грн.; при сплаті доходу нерезиденту компанії Yavosun Trading LTD (Республіка Кіпр), ТОВ "МСП Ніка-Тера" несвоєчасно здійснено утримання та сплату податку з доходів нерезидента за рахунок виплати нерезиденту 13 116,20 грн. 14 травня 2019 р. ОВПП ДФС прийняв податкові повідомлення-рішення: - № 0002664915, яким ТОВ "МСП Ніка-Тера" оштрафована за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 90 952,46 грн. (оскаржується позивачем в частині 85 181,88 грн. штрафу); - № 0002674915, яким збільшена сума грошового зобов`язання з ПДВ на 584 922,0 грн. та застосована штрафна санкція в розмірі 292 461,0 грн. (оскаржується позивачем в частині 564 572,0 грн. податку і 282 286,0 грн. штрафу); - № 0002684915, яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на 26 119,0 грн. та застосована штрафна санкція в розмірі 6 530,0 грн. (оскаржується повністю) (т. 2 а. с. 191-196). Як слідує з Акту перевірки, підставою для визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (податкове повідомлення-рішення № 0002684915) та грошового зобов`язання з ПДВ (податкове повідомлення-рішення № 0002674915), а також застосування штрафів, послугував висновок інспекторів ОУ ОВПП ДФС про штучність господарських операцій ТОВ "МСП Ніка-Тера" з ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013", ТОВ "Кремпуть", ТОВ "Індустрія Технопарк" і ТОВ "Торговий дім "Бліц-Трейд". Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що судом досліджено та встановлено, що факти виконання послуг, постачання товарів та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності. Натомність, відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження своїх припущень, викладених в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій, що відбулась між позивачем та контрагентами у перевіряємий період. По операціях з контрагентами ТОВ "Ніка Транс Логістика" і ТОВ "Титан Україна" позивач має належним чином оформлені і зареєстровані податкові накладні на придбання послуг, в ціні яких ним сплачено ПДВ, який правомірно віднесено ним до податкового кредиту. Крім того, суд зазначив, що контролюючим органом не визначена правова природа доходу, отриманого кіпрськими компаніями «SANDYPOOL LTD» та «YAVOSUN TRADING LTD» за наслідками користування ТОВ "МСП Ніка-Тера" кредитом, наданим цими компаніями. Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, позивач уклав з вищепереліченими контрагентами такі договори: - з ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013" - договір поставки № 348/МК-13 від 1 червня 2013 р., відповідно до якого контрагент постачав позивачу підшипникову продукцію; - з ТОВ "Кремпуть" - договір поставки № 117/НК-15 від 6 травня 2015 р., за умовами якого позивач придбав матеріали верхньої частини залізничних шляхів; - з ТОВ "Індустрія Технопарк" - договір поставки № 16/16 від 28 березня 2016 р. на поставку запасних частин до спецтехніки; - з ТОВ "Торговий дім "Бліц-Трейд" - договір поставки № 5 від 2 червня 2015 р., предметом якого є гумові і азбестові вироби (т. 2 а. с. 201-202, т. 3 а. с. 7-10, 36-39, 56-57). Господарські операції з цими постачальниками оформлені позивачем видатковим і податковими накладними, товарно-транспортними накладними, експрес накладними, платіжними дорученнями, актами здачі-прийняття робіт, сертифікатами відповідності та паспортами продукції, оборотно-сальдовими відомостями, які були надані як під час перевірки і відображені в Акті перевірки, так і до суду. Відповідач заперечує фактичне виконання вказаних договорів їх сторонами, посилаючись при цьому на такі обставини: під час перевірки позивач не надав інспекторам сертифікати відповідності товару, хоча інспектори запитували всі наявні у ТОВ "МСП Ніка-Тера" первинні документи; в ланцюгах постачальників ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013", ТОВ "Кремпуть", ТОВ "Індустрія Технопарк", ТОВ "Торговий дім "Бліц-Трейд" маються фіктивні підприємства, діяльність яких пов`язана з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом штучного формування показників податкового кредиту; за допомогою інформаційних баз даних встановлено, що за ланцюгами постачання до ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013", ТОВ "Кремпуть", ТОВ "Індустрія Технопарк", ТОВ "Торговий дім "Бліц-Трейд" не надходив той товар, який в наступному реалізовувався позивачу. Крім того, стосовно ТОВ "Кремпуть" і ТОВ "Торговий дім "Бліц-Трейд" тривають кримінальні провадження. З приводу доводів відповідача про відсутність у позивача сертифікатів відповідності і паспортів на товари, слід зазначити, що позивач такі документи додав до позовної заяви (т. 2 а. с. 215-219, т. 3 а. с. 27-31, 71-74). Крім того, суд першої інстанції доречно зазначив, що сертифікати відповідності та паспорти не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на підставі яких ведеться бухгалтерський та податковий облік, вони не відображають рух товару, не є підставою для приймання чи списання товару, а лише гарантують відповідність продукції певним показникам якості, або іншим критеріям і не існують окремо від первинних документів. Відповідно, навіть відсутність таких документів у позивача, не може трактуватись як відсутність товару. Що стосується посилання апелянта на виявлення ним у ланцюгах постачання ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013", ТОВ "Кремпуть", ТОВ "Індустрія Технопарк", ТОВ "Торговий дім "Бліц-Трейд" фіктивних підприємств, з чого робиться подальший висновок про неможливість руху товару за такими ланцюгами, то слід зазначити, що наявність в інформаційних базах даних контролюючого органу інформації, яка трактується ним, як фіктивність підприємства, не є підставою для розповсюдження таких висновків на позивача, без наявності доказів протиправної діяльності останнього. Як було зазначено вище, відповідач жодних претензій щодо оформлення будь яких первинних бухгалтерських документів не зазначає, а посилається на їх дефектність виключно з огляду на відсутність у контрагентів позивача господарської та податкової правосуб`єктності на момент укладення та виконання господарських операцій з позивачем, виходячи з податкової інформації, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, а також податкову інформацію, надану іншими контролюючими органами. Зазначені первинні документи у сукупності містять всі необхідні реквізити, відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в повній мірі підтверджують здійснення позивачем господарських операцій в межах власної господарської діяльності, дозволяють ідентифікувати контрагентів і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Отже, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин. Колегія суддів зазначає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Таким чином, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення відповідних сум до складу витрат по взаєморозрахунках з вказаними контрагентами за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень. Реальність здійснення господарської операції повинна досліджуватися на підставі первинних документів, складених за результатами таких операцій та не може ґрунтуватися виключно на отриманій податкові інформації з баз даних податкового органу. З приводу посилань апелянта на кримінальні провадження, колегія суддів зазначає про таке. В матеріалах справи наявний вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 4 травня 2018 р. у справі № 537/1821/18. Відповідно до вироку, директор ТОВ "Кремпуть" ОСОБА_1 визнаний винним за ст. 366 ч. 1 Кримінального кодексу України (надалі - КК України) (службове підроблення) та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю (т. 4 а. с. 17-18). За правилами ст. 78 ч. 6 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Крім того, зазначений вирок суду не містить аналізу господарських взаємовідносин ТОВ "Кремпуть" з ТОВ "МСП Ніка-Тера", що свідчить про відсутність доказів у кримінальному провадженні щодо фіктивності господарських договорів між ТОВ "Кремпуть" і позивачем. З матеріалів справи також вбачається, що на аркуші 140 Акту перевірки (т. 1 а. с. 160), в частині аналізу виконання договору, укладеного між позивачем і ТОВ "Торговий дім "Бліц-Трейд", відповідач посилається на наявність кримінального провадження № 32017180000000003 від 17 січня 2017 р. за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами за ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 204 ч. 2 КК України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів) і ст. 212 ч. 3 КК України (ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)). Однак Акт перевірки не містить жодних даних, які б дозволяли суду встановити, що вказане кримінальне провадження стосується саме ТОВ "Торговий дім "Бліц-Трейд" та/або його посадових осіб. Під час розгляду справи відповідач також не подав ані вироку, ані інших письмових доказів, які б стосувались кримінального провадження № 32017180000000003. Сам по собі факт наявності кримінального провадження відносно одного з контрагентів позивача, не є беззаперечним свідченням протиправної діяльності контрагента і тим більш не є доказом протиправної діяльності позивача. З урахуванням викладеного, суд дійшов вірного висновку, що доводи відповідача про безтоварний характер правочинів позивача з ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013", ТОВ "Кремпуть", ТОВ "Індустрія Технопарк", ТОВ "Торговий дім "Бліц-Трейд", носять характер припущень і не підтверджені належними засобами доказування, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0002684915 є протиправним і підлягає скасуванню. З матеріалів справи також вбачається, що нарахування позивачу грошового зобов`язання з ПДВ податковим повідомлення-рішенням № 0002674915, окрім оцінки правочинів як безтоварних, пов`язано і з висновком інспекторів про завищення податкового кредиту за результатами господарських операцій ТОВ "МСП Ніка-Тера" з ТОВ "Ніка Транс Логістика" і ТОВ "Титан Україна", але такий висновок зроблено ними безпідставно, виходячи з наступного. Відповідно до договору оренди легкового автомобіля № 193/НТЛ/18 від 1 квітня 2018 р., укладеного між ТОВ "МСП Ніка-Тера" і ТОВ "Ніка Транс Логістика", позивач орендував легковий автомобіль на термін 8 місяців, із сплатою орендодавцю 27 800,0 грн. щомісяця (т. 3 а. с. 136-139). В липні 2018 р. сторони договору підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаний місяць, а 31 липня 2018 р. постачальник послуг ТОВ "Ніка Транс Логістика" виписало податкову накладну № 160 на суму 27 800,0 грн. (т. 3 а. с. 140-141). У податковій декларації з ПДВ за липень 2018 р. позивач допустив помилку в коді ТОВ "Ніка Транс Логістика" і заміст вірного 409606726559, вказав помилковий номер 109606726559. Аналогічна ситуація має місце і відносно ТОВ "Титан Україна". 1 вересня 2017 р. ТОВ "МСП Ніка-Тера" і ТОВ "Титан Україна" уклали договір оренди легкового автомобіля № 01/09-17-ТУ на 4 місяці, із сплатою 27 800,0 грн. кожного місяця. В грудні 2017 р. сторони склали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), а 31 грудня 2017 р. ТОВ "Титан Україна" виписало податкову накладну № 2 на 27 800,0 грн. (т. 3 а. с. 143-148). Декларуючи ПДВ за грудень 2017 р., позивач допустив помилку в коді ТОВ "Титан Україна" і замість вірного номера 32611320201036, вказав номер 302170026105, що відповідає коду іншого контрагента позивача, а саме ТОВ ОТК "Європлюс". Вказані обставини відповідач розцінив як порушення позивачем ст. 198 п. 198.6. ПК України. Відповідно до цієї норми, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Єдиною умовою, яку передбачає ст. 198 п. 198.6. ПК України для неможливості формування податкового кредиту, є відсутність зареєстрованої податкової накладної на суму ПДВ, які включена до складу податкового кредиту. Як наведено вище, контрагенти позивача ТОВ "Ніка Транс Логістика" і ТОВ "Титан Україна" склали та зареєстрували податкові накладні № № 160 і 2 відповідно, на підставі яких позивач і сформував податковий кредит в липні 2018 р. і грудні 2017 р., і ці накладні не містять жодних помилок, в тому числі і в кодах ТОВ "Ніка Транс Логістика" і ТОВ "Титан Україна". Отже, позивач має належним чином оформлені і зареєстровані податкові накладні на придбання послуг, в ціні яких ним сплачено ПДВ, який віднесено до податкового кредиту. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з думкою суду, що, той факт, що в додатках № 5 до податкових декларацій з ПДВ за грудень 2017 р. і за липень 2018 р. позивач зазначив невірні коди ТОВ "Ніка Транс Логістика" і ТОВ "Титан Україна", не позбавляє його права на формування податкового кредиту. Відповідач мав змогу ідентифікувати господарські операції позивача з ТОВ "Ніка Транс Логістика" і ТОВ "Титан Україна", так як самі податкові накладні помилок в кодах постачальників не містять. Помилка, допущена позивачем в податковій звітності, в частині невірного зазначення кодів двох постачальників, ніяк не вплинула на повноту і достовірність декларування ним податкового кредиту і ПДВ, а тому вона не може бути підставою для донарахування ПДВ і застосування штрафу. Крім того, контролюючий орган нарахував позивачу ПДВ і застосував штраф на підставі висновку податкових інспекторів про заниження податкових зобов`язань за наслідками господарських операцій з нерезидентами Agroprosperis Trading 2 Limited і Filada AG. Як вбачається з матеріалів справи, 5 липня 2016 р. ТОВ "МСП Ніка-Тера" і Agro Treiding LTD (Республіка Кіпр), яке в наступному змінило назву на Agroprosperis Trading 2 Limited, уклали договір № 122/НК-16 про надання послуг з перевалки та зберігання (надалі - договір № 122/НК-16), відповідно до умов якого позивач надавав замовнику послуги з перевалки і зберігання зернових, зернобобових і олійних культур (т. 3 а. с. 100-112). 26 грудня 2016 р. позивач виставив Agroprosperis Trading 2 Limited інвойс/рахунок-фактуру Р2612/1, в якому застережено, що він виставляється в якості передплати за послуги позивача з перевалки кукурудзи на загальну суму 75 000,0 доларів США, в тому числі ПДВ 15 000,0 доларів США, а всього 90 000,0 доларів США (т. 3 а. с. 121). В рамках договору № 122/НК-16, позивач надав Agroprosperis Trading 2 Limited послуги з перевалки товару, на суму 98 418,22 доларів США, про що складено Акт № 1903 від 27 грудня 2016 р. (т. 3 а. с. 114). Одночасно, позивач виставив новий інвойс/рахунок-фактуру Т2712/5 від 27 грудня 2016 р. на суму 98 412,22 доларів США (т. 3 а. с. 113). У зв`язку з фактичним наданням послуг, 27 грудня 2016 р. позивач виписав податкову накладну № 190 на суму 2 594 853,26 грн. (т. 3 а. с. 116). Як слідує з виписки з банківського рахунку ТОВ "МСП Ніка-Тера", 29 грудня 2016 р. Agroprosperis Trading 2 Limited сплатив позивачу 90 000,0 доларів США за інвойсом/рахунком-фактурою Р2612/1 від 26 грудня 2016 р. (т. 3 а. с. 119-120). 29 грудня 2016 р. позивач виписав і зареєстрував податкову накладну № 206 (т. 3 а. с. 115). В наступному, Agroprosperis Trading 2 Limited просило вищезазначений платіж на суму 90 000,0 доларів США рахувати в якості оплати за інвойсом/рахунком-фактурою Т2712/5 від 27 грудня 2016 р. У зв`язку з цим, позивач склав розрахунки коригування кількісних і вартісних показників № № 2 і 3 до податкової накладної від 29 грудня 2016 р., в яких зазначив, що податкова накладна № 206 виписана помилково та зменшив обсяг постачання на 2 016 986,85 грн. (т. 3 а. с. 117-118). Аналогічні обставини встановлені судом і щодо Filada AG. Так, 11 жовтня 2017 р. ТОВ "МСП Ніка-Тера" і Filada AG (Швейцарія) уклали договір № 12110/17 про надання послуг з перевалки та зберігання (надалі - договір № 12110/17), за яким позивач надавав замовнику послуги з перевалки і зберігання зернових, зернобобових і олійних культур (т. 3 а. с. 80-92). 7 грудня 2017 р. Filada AG оплатила послуги за договором № 12110/17 на суму 157 053,31 доларів США (т. 3 а. с. 98). За фактом оплати позивач склав податкову накладну від 7 грудня 2017 р. № 42 (т. 3 а. с. 97). 31 січня 2017 р. сторони підписали Акт № 2087, яким засвідчено надання позивачем послуг на суму 101 388,14 доларів США (т. 3 а. с. 94). В той же день позивач виставив Filada AG інвойс/рахунок-фактуру Т3101/1 на загальну суму 101 388,14 доларів США, включно з ПДВ на суму 16 898,02 доларів США і склав податкову накладну № 233 (т. 3 а. с. 93, 96). 20 березня 2018 р. від ОСОБА_2 на банківський рахунок ТОВ "МСП Ніка-Тера" перераховано 139 907,46 доларів, в тому числі і за інвойсом/рахунком-фактурою Т3101/1 від 31 січня 2018 р. (т. 3 а. с. 99). 2 квітня 2018 р. позивач склав розрахунок коригування вартісних і кількісних показників № 107 до податкової накладної від 31 січня 2018 р. № 233 (т. 3 а. с. 95). За приписами ст. 187 п. 187.1. ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Суд встановив, що в даній справі має місце ситуація, коли одна й та ж сама господарська операція - перевалка товарів Agroprosperis Trading 2 Limited і Filada AG, оформлена позивачем двома податковими накладними, які він виписував за кожною з подій - в день зарахування коштів на банківський рахунок і в день фактичного надання послуг, що призвело до помилкового подвійного збільшення податкових зобов`язань з ПДВ. Відповідно до ст. 192 п. 192.1. ПК України, розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг (ст. 192 п. 192.1. пп. 192.1.1. ПК України). Позивач, самостійно встановивши помилковість задекларованих ним показників ПДВ, відкоригував їх, визначивши фактичні показники ПДВ та подавши відповідні розрахунки. Таким чином, позивач діяв у відповідності до приписів ПК України, його помилка у подвійному декларуванні ПДВ була виявлена самостійно та виправлена у законодавчо встановлений спосіб, а висновок відповідача про заниження ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету, ґрунтується на невірному встановленні фактичних обставин. Стосовно правомірності нарахування позивачу штрафу податковим повідомленням-рішенням № 0002664915 при сплаті доходу нерезидентам: компанії «SANDYPOOL LTD» (Кіпр) та компанії «YAVOSUN TRADING LTD» (Кіпр), колегія суддів зазначає про таке. Як вбачається з матеріалів справи, на порушення вимог пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, при сплаті доходу нерезиденту компанії «SANDYPOOL LTD» (Кіпр) підприємством ТОВ «МСП НІКА-ТЕРА» несвоєчасно здійснено утримання та сплату податку з доходів нерезидента за рахунок виплати нерезиденту в сумі 496869,22 грн.; та при сплаті доходу нерезиденту компанії «YAVOSUN TRADING LTD» (Кіпр) підприємством ТОВ «МСП НІКА-ТЕРА» несвоєчасно здійснено утримання та сплату податку з доходів нерезидента за рахунок виплати нерезиденту в сумі 13116,20 грн. Як зафіксовано Актом перевірки, ТОВ "МСП Ніка-Тера" уклало з Sandypool LTD низку кредитних договорів. Умови цих договорів в частині повернення суми кредиту з відсотками позивач порушив, у зв`язку з чим в 2015 р. Sandypool LTD на підставі виконавчих написів нотаріуса звернуло стягнення на кошти позивача, які знаходились на банківському рахунку (т. 3 а. с. 49-65). Згідно із ст. 141 п. 141.4. пп. 141.4.2. ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Стаття 141 п. 141.4. пп. 141.4.1. "а" ПК України визначає, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом. Задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції послався на те, що сума кредиту, наданого Sandypool LTD ТОВ "МСП Ніка-Тера", не є доходом, що оподатковується податком на доходи нерезидента - таким доходом є виключно проценти за користування кредитом. У зв`язку з цим, відповідач в Акті перевірки повинен був зафіксувати суми процентів, які є доходом у розумінні ст. 141 п. 141.4. пп. 141.4.1. "а" ПК України, на які позивач повинен був нарахувати податок на прибуток іноземних юридичних осіб. В той же час, Акт перевірки містить лише загальний перелік сум коштів, які позивач сплатив на користь ОСОБА_3 , з яких неможливо встановити, чи є ці суми поверненням кредиту, чи процентів. Колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, податок на доходи нерезидентів Компаній «SANDYPOOL LTD» (Кіпр) та «YAVOSUN TRADING LTD» з джерелом походження з України за період з 01.07.2016 по 30.09.2018 нараховувався та сплачувався за ставкою 2 % на підставі ст. 11 та ст.26 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, дата підписання: 08.11.2012, дата ратифікації Україною: 04.07.2013, дата набрання чинності для України: 07.08.2013. За кредитним договором №SAN/11/05/05 від 11.05.05 з компанією «SANDYPOOL LTD» (Кіпр) виплата доходів нерезиденту здійснена згідно платіжного доручення від 30.11.17 №312 на суму 65438,40 дол. СІЛА / 1770391,41 грн. без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу; податок на доходи нерезидента перераховано до бюджету згідно платіжного доручення № 66076 від 04.12.2017 у сумі 36130,50 грн. За кредитним договором №S/30/03/10 від 30.03.10 з компанією «SANDYPOOL LTD» (Кіпр) виплата доходів нерезиденту здійснена згідно платіжного доручення від.28.09.2016 №118 на суму 16651,67 дол. СІЛА/ 430103,88 грн. без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу; податок на доходи нерезидента перераховано до бюджету згідно платіжного доручення № 39397 від 29.09.2016 у сумі 8777,63 грн.; За кредитним договором № Y/23/01/08 від 23.01.08 з компанією «SANDYPOOL LTD» (Кіпр) Головним управлінням юстиції перераховані компанії «SANDYPOOL LTD» примусово стягнуті з ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» грошові кошті на суму 122414,54 дол. СІЛА /3152325,46 грн. в рахунок погашення заборгованості по сплаті нарахованих процентів (операція за №12588 від 15.12.2016 відображена в бухгалтерському обліку підприємства у журналі операцій програми 1C: підприємство); податок на доходи нерезидента (частина) перераховано ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» до бюджету згідно платіжного доручення № 43505 від 08.12.2016 у сумі 51701,69 грн; залишок суми податку на суму 12631,49 грн. перераховано згідно платіжного доручення №44691 від (загальна сума доручення 20656,45 грн.); виплата доходів нерезиденту здійснена згідно платіжного доручення від 27.06.2017 №226 на суму 37649,32 дол. США /980260,51 грн. без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу; податок на доходи нерезидента перераховано до бюджету згідно платіжного доручення № 55586 від 29.06.2017 у сумі 20005,23 грн.; Головним управлінням юстиції перераховані компанії «SANDYPOOL LTD» примусово стягнуті з ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» грошові кошті на суму 5415,50 євро/150291,69 грн. в рахунок погашення заборгованості по сплаті нарахованих процентів (операція за №12588 від 15.12.2016 відображена в бухгалтерському обліку підприємства у журналі операцій програми 1C: підприємство); податок на доходи нерезидента (частина) перераховано ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» до бюджету згідно платіжного доручення № 43504 від 08.12.2016 у сумі 1803,60 грн.; залишок суми податку на суму 1263,58 грн. перераховано згідно платіжного доручення №44773 від 27.12.2016 (загальна сума доручення 1877,23 грн.); Головним управлінням юстиції перераховані компанії «SANDYPOO LTD» примусово стягнуті з ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» грошові кошті на суму 22922,88 швейцарських франків /592381,20 грн. в рахунок погашення заборгованості по сплаті нарахованих процентів (операція за №12588 від 15.12.2016 відображена в бухгалтерському обліку підприємства у журналі операцій програми 1C: підприємство); податок на доходи нерезидента (частина) перераховано ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» до бюджету згідно платіжного доручення № 43503 від 08.12.2016 у сумі 9374,73 грн; залишок суми податку на суму 2714,69 грн. перераховано згідно платіжного доручення №44776 від 27.12.2016 (загальна сума доручення 3996,10 грн.); За кредитним договором №V/03/08/04 від 03.08.04 з компанією «SANDYPOOL LTD» (Кіпр) виплата доходів нерезиденту здійснена згідно платіжного доручення від 28.09.2016 №115 на суму 8473,22 дол. США / 218858,82 грн. без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу; податок на доходи нерезидента перераховано до бюджету згідно платіжного доручення № 39394 від 29.09.2016 у сумі 4466,43 грн; виплата доходів нерезиденту здійснена згідно платіжного доручення від 27.06.2017 на суму 8316,15 дол. США / 216524,32 грн. без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу; податок на доходи нерезидента перераховано до бюджету згідно платіжного доручення № 55590 від 29.06.2017 у сумі 4418,93 грн; За кредитним договором №VIL/18/03/05 від 18.03.05 з компанією «"SANDYPOOL LTD» (Кіпр) виплата доходів нерезиденту здійснена згідно платіжного доручення від 28.09.2016 №116 на суму 13130,50 дол. США / 339153,91 грн.; податок на доходи нерезидента перераховано до бюджету згідно платіжного доручення №39395 від 29.09.2016 у сумі 6921,52 грн; Головним управлінням юстиції перераховані компанії «SANDYPOOL LTD» примусово стягнуті з ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» грошові кошті на суму 767750,85 дол. США /19685499,03 грн. в рахунок погашення заборгованості по сплаті нарахованих процентів (операція за №12465 від 25.10.2016 відображена в бухгалтерському обліку підприємства у журналі операцій програми 1C: підприємство); податок на доходи нерезидента перераховано ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» до бюджету згідно платіжного доручення № 43502 від 08.12.2016 у сумі 399539,22 грн.; За кредитним договором №Y/22/04/08 від 22.04.08 з компанією «YAVOSUN TRADING LTD» Кіпр виплата доходів нерезиденту здійснена згідно виписки банку (БВ-0000872) 27.06.2017 на суму 24684,24 дол. США /642693,83 грн. без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу; податок на доходи нерезидента перераховано до бюджету згідно платіжного доручення № 55589 від 29.06.2017 у сумі 13 116,20 грн. Всі вищезазначені обставини та відповідні розрахунки відображені в Акті перевірки та Додатку до податкового повідомлення рішення № 0002664915 від 14.05.2019р. На підставі визначеного, до платника податку - ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера», який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, встановленого пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ (після здійснення виплати доходу нерезиденту), застосовується штраф, передбачений ст. 126 ПКУ, а саме: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Позивач наполягає, що фактично податок з доходів нерезидентів був зобов`язаний утримати та сплатити до бюджету орган виконавчої служби, так як державною виконавчою службою суми заборгованості були стягнуті з поточних рахунків підприємства та перераховані на користь кіпрських компаній «SANDYPOOL LTD» та «YAVOSUN TRADING LTD». Однак, колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно того, що кредитні договори укладено не державною виконавчою службою, а ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера», яке в свою чергу повинно було своєчасне виконувати їх умови, та не створювати підстави для настання відповідальності, передбаченої ст. 126 ПК України саме для платників податків. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення № 0002664915 є правомірним. Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду - скасувати в частині. Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби України задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2020 року скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року № 0002664915. Прийняти в указаній частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Змінити розподіл судових витрат, зазначивши, що за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (м. Київ, вул. Дегтярівська,11Г, 04119, ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» (м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23, 54052, ЄДПОУ 22439446) підлягають стягненню витрати, 12 549 (дванадцять тисяч п`ятсот сорок дев`ять) грн. 33 коп. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 09 липня 2020р. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.