Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 804/1121/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 липня 2020 року м. Дніпросправа № 804/1121/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року (головуючий суддя Конєва С.О.) у справі № 804/1121/18 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Прокуратури Дніпропетровської області, в якій просила: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі позивачу довідки про заробітну плату; зобов`язати відповідача видати позивачеві довідку про заробітну плату необхідну для пред`явлення до органів Пенсійного фонду України, відповідно до вимог ч.13,18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, виходячи з розміру місячного заробітку прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області станом на 01.01.2018р. з урахуванням умов оплати праці, які існували на день звільнення 19.10.2015, із зазначенням доплати за класний чин (радник юстиції), надбавки за вислугу років, надбавки за особливо важливі завдання "ОВЗ", матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, розміру щомісячної премії згідно з наказом 170% та, виходячи з вказаних сум, надати остаточний розмір заробітної плати, на яку нараховані страхові внески. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право позивача на отримання довідки, необхідної для звернення до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії порушене, а будь - які зміни у пенсійному законодавстві не є підставою для відмови у видачі такої довідки. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що на час звернення позивача до Прокуратури Дніпропетровської області із заявою про видачу довідки про заробітну плату, складові якої відповідають заробітній платі працюючого працівника органів прокуратури, який обіймає посаду, подібну до тієї, що обіймав позивач, для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років на підставі Закону № 1789-ХІІ та постанови № 657 станом на 01 вересня 2017 року, положення нормативно-правових актів, якими затверджувалась форма такої довідки та визначався порядок її заповнення, втратили чинність, а іншого нормативного-правового акта, який би регламентував підстави, форму, зміст, механізм та суб`єкта видачі відповідної довідки, немає. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично мотивована незгодою з висновками суду першої інстанції,. Позивач зазначає, що оскільки пенсії за вислугу років працівникам прокуратури призначаються, перераховуються та виплачуються уповноваженими на це державними органами органами Пенсійного фонду України, питання щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії має вирішувати відповідний орган Пенсійного фонду України, в якому позивач перебуває на обліку, а ніяк не органи прокуратури. Тим більше, що право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури ані на час виникнення спірних правовідносин, ані на час розгляду справи скасовано не було. Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовлювало неможливість проведення саме перерахунку пенсії, а не видачі довідки про розмір заробітної плати. Також позивач посилається на рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. З приводу виключення форми довідки про заробітну плату (№15-1), що подається для перерахунку пенсії, яка була затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1, позивач зазначає, що ця форма довідки стосувалась виключно тих осіб, яким пенсія за вислугу років була призначена і перераховувалась відповідно до положень ст.ст.37, 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Посилання відповідача як на підставу відмови у видачі довідки про заробітку плату на відсутність її форми є необґрунтованим та безпідставним. Крім того, позивач зазначила, що у 2020 році відповідач видав позивачеві відповідну довідку, тим самим визнав позов. Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що не підтверджені нормами права. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 в період з 26.02.2001 по 19.10.2015 працювала в Прокуратурі Дніпропетровської області на посадах помічника прокурора, прокурора та старшого прокурора, що підтверджується копіями трудової книжки останньої та наказу №1945к від 16.10.2015 (а.с.11-14). 02.04.2014 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (а.с.10, 12). Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505, які передбачали підвищення посадових окладів і зміну розміру надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури. 13.12.2017 ОСОБА_1 , з огляду на те, що підвищення розміру заробітної плати працюючим на відповідних посадах прокурорсько-слідчим працівникам є підставою для перерахунку її пенсії, звернулася до Прокуратури Дніпропетровської області із заявою про видачу довідки про заробітну плату у розмірі складових, на які нараховуються внески, зі змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017, для ініціювання питання перед пенсійними органами про перерахунок пенсії відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» (а.с.15). Листом №18-15 вих.17 від 09.01.2018 Прокуратура Дніпропетровської області повідомила позивача про відсутність підстав для надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю на даний момент нормативно-правових актів, які б регулювали умови та порядок перерахунку таких пенсій (а.с.16). Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Спірним у даній справі є питання правомірності відмови відповідача у видачі позивачеві довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за вислугу років у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657, та зобов`язання видати таку довідку, обумовленої відсутністю нормативно-правових актів, які регулюють умови та порядок такого перерахунку. Отже, для правильного вирішення спору підлягають встановленню обставини, чи передбачав матеріальний закон, чинний на час виникнення спірних правовідносин, право на перерахунок пенсії з урахуванням відомостей, які позивач просила зазначити у довідці про заробітну плату, оскільки якщо непрацюючий пенсіонер органів прокуратури звертається до органу прокуратури із заявою видати довідку відповідної форми та змісту про заробітну плату, необхідну для перерахунку пенсії за вислугу років, за умови, коли закон про право, форми і види пенсійного забезпечення на час звернення із заявою не передбачає підстав, умов та порядку перерахунку пенсії, відмова органа прокуратури видати таку довідку не є протиправною. У відповідності до ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 в редакції, що діяла до 01.01.2015, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Частиною 18 цієї ж статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII встановлено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» 28.12.2014 №76-VIII, який набув чинності з 01.01.2015, внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991, частину 18 статті 50-1 викладено у новій редакції, а саме: «умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Одночасно, пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №76-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону. 15.07.2015 набув чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014. Згідно п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом: Закон України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991, крім п. 8 ч.1 ст.15, ч.4 ст. 16, абз.1 ч.2 ст. 46-2, ст. 47, ч.1 ст. 49, ч.5 ст.50, ч.ч. 3, 4, 6, 11 ст. 50-1, ч.3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), ст. 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст. 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст. 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року. Відповідно до ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. З огляду на наведені правові норми, з 01.01.2015 на законодавчому рівні не передбачено в якості підстави для перерахунку пенсії за вислугу років колишнім працівникам прокуратури підвищення заробітної плати працюючих працівників прокуратури. Також на момент звернення позивача до відповідача з відповідною заявою від 13.12.207 Кабінетом Міністрів України умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначені. Отже на час виникнення спірних правовідносин у зв`язку з внесенням змін у спеціальному законодавчому акті, що регулює питання пенсійного забезпечення позивача, - Законі України «Про прокуратуру», відсутня така підстава для перерахунку раніше призначеної пенсії як підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Не містять такої підстави і інші норми пенсійного законодавства, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення», який, як зазначено в його преамбулі, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки. А згідно ст.11 цього Закону до відання Кабінету Міністрів України належать питання, пов`язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим Законом. Також не встановлено такої підстави і в Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. За правилами ст.5 вказаного Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Отже, в даному випадку не визначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991, ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 не може бути підставою для перерахунку призначеної пенсії позивачу у зв`язку із збільшенням заробітної плати на посаді, на якій працював позивач, оскільки на час звернення позивача із заявою про видачу довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії жодною правовою нормою наведена позивачем обставина не визначена в якості законодавчо встановленої підстави для перерахунку призначеної пенсії позивачу. За таких обставин апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що у відповідача не було підстав для видачі позивачу довідки про заробітну плату для її подальшого пред`явлення до органів Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії, у зв`язку із чим відмова в її видачі з одночасним роз`ясненням при цьому суті змін до пенсійного законодавства України не порушила прав та законних інтересів позивача. Апеляційний суд також зазначає, що правомірність дій органів прокуратури щодо відмови у видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії за вказаного правового регулювання була предметом розгляду в зразковій справі № 825/506/18 (Пз/9901/16/18). Виходячи з суб`єктного складу та підстав позову і визначених позовних вимог, суд першої інстанції вірно вказав, що дана справа, в розумінні п.21 ч.1 ст.4 КАС України є типовою адміністративною справою. За приписами ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. З огляду на викладене апеляційний суд під час апеляційного розгляду справи враховує правову позицію Верховного Суду щодо можливих варіантів правомірних дій під час розгляду заяв про видачу довідки про заробітну плату, яка викладена у рішенні від 22 березня 2019 року в зразковій справі № 825/506/18 (Пз/9901/16/18), що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року. Щодо посилання позивача на рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, суд зазначає таке. Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. У відповідності до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Згідно із пунктами 2 та 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 положення ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019: - ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Отже, в резолютивній частині зазначеного рішення Конституційний Суд України чітко вказав порядок його виконання, зокрема, що частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Водночас, предметом судового дослідження у справі, яка переглядається апеляційним судом, є правовідносини між ОСОБА_1 та Прокуратурою Дніпропетровської області, що виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19). За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки вони виникли до його прийняття. Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року у справі № 804/1121/18 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко