Постанова Київський апеляційний суд № 753/3886/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 753/3886/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/8114/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Коренюк А.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 9 липня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Семенюк Т.А. Суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М., розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна,- В С ТА Н О В И В : У лютому 2020 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 , третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна. Просила суд скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності, зареєстрований Першою Київською державною нотаріальною конторою в Єдиному реєстрі заборон відчудження об`єктів нерухомого майна 9 квітня 2009 року за №8629883 на підставі ухвали Ленінського районного суду міста Донецька від 25 березня 2009 року провадження №2-1043 Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 26 березня 2020 року позовну заяву повернуто заявнику з підстав того, що заяву подано та підписано особою, яка не додала до неї належних доказів наявності повноважень діяти від імені та в інтересах позивачів. Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та порушують норми процесуального права. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на виконання вимог ухвали Дарницького районного суду від 13 березня 2020 року, скаржником було усунуто недоліки позовної заяви, залучено третю особу ОСОБА_7 та вказано про не можливість виконати вимогу ухвали від 13 березня 2020 року в частині зазначення сторін виконавчого провадження, оскільки арешт на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , був заходом забезпечення позову, який було здійснено Ленінським районним судом м. Донецьк за заявою позивача у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики, а не в рамках виконавчого провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України до суду було надано позовну заяву у новій редакції та примірник позовної заяви з додатками для учасників справи. Проте, підставою повернення позовної заяви було неналежне оформлення документів про повноваження відповідно до ст.ст. 60, 62 ЦПК України., натомість скаржник зазначає, що позовна заява підписана адвокатом Журавель Р.О., яка діє в інтересах позивачів на підставі договорів про надання правової (правничої) допомоги, що додані до позовної заяви, а також на підставі укладених договорів про надання правової (правничої) допомоги адвокатом було виписано ордери, що також додані до позовної заяви. Ухвалою Київського апеляційного суду від 1 липня 2020 року в складі колегії суддів, в порядку ст. 369 ЦПК України справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволеню. З матеріалів справи вбачається, що в лютому 2020 року за підписом адвоката Журавель Р.О. подано позовну заяву в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна. В додатках до позовної заяви, на представництво інтересів ОСОБА_2 , адвокатом надано договір №1503/19 про надання адвокатських послуг від 15 березня 2019 року (а.с. 31-36) на підставі якого виписано ордер КС №541948 від 20 лютого 2020 року. На представництво інтересів ОСОБА_3 , адвокатом надано договір №1002/20-1 про надання правової (правничої) допомоги від 10 лютого 2020 року (а.с. 37-39) на підставі якого виписано ордер КС №541949 від 20 лютого 2020 року. На представництво інтересів ОСОБА_3 яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвокатом надано договір №1002/20-2 про надання правової (правничої) допомоги від 10 лютого 2020 року (а.с. 40-42) на підставі якого виписано ордер КС №541950 від 20 лютого 2020 року. Крім того, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЛВ №000568 від 19 квітня 2017 року, що видана ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказано, що не зазначені всі особи, на права та обов`язки яких впливають правовідносини - сторони виконавчого провадження, на підставі якого накладений оспорюваний арешт, обтяжувач, на права та обов`язки яких впливають спірні правовідносини, участь яких є обов`язковою та відповідно не виконані вимоги ч.1 ст. 177 ЦПК України - не надано копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів для вказаних осіб. На виконання даної ухвали ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подала позовну заяву в новій редакції із зазначенням третіх осіб, з відповідною кількістю примірників для учасників справи. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна, суд першої інстанції на підставі п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України виходив з того, що адвокатом Журавельт Р.О. не надано належно оформлених документів про свої повноваження відповідно до ст.ст. 60, 62 ЦПК України (довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"), відповідно вказана особа є особою, яка не має процесуальної дієздатності звернення до суду з даним позовом, відповідно позов підписано указаною особою, яка не має права його підписувати (без права на повноваження). Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає встановленим обставинам справи та не ґрунтується на нормах процесуального права. Відповідо до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Стаття 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю Конвенції як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями - доступ до суду. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Белле проти Франції, § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Белле проти Франції, § 36; Нун`єш Діаш проти Португалії). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії). При постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що ордери адвоката Журавель О.Р. від 20 лютого 2020 року, які долучені до позовної заяви, не містять інформації про повноваження вказаного представника в суді щодо якого правила судочинства він уповноважений представляти інтереси позивачів, на підставі частини 4 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» . Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду, з огляду на наступне. Відповідно до статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Згідно з частиною другою статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно із частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. За правилом частин першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У відповідності до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно із частиною сьомою статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Судом встановлено, що до позовної заяви було долучено на представництво інтересів ОСОБА_2 - договір №1503/19 про надання адвокатських послуг від 15 березня 2019 року (а.с. 31-36) на підставі якого виписано ордер КС №541948 від 20 лютого 2020 року, на представництво інтересів ОСОБА_3 , - договір №1002/20-1 про надання правової (правничої) допомоги від 10 лютого 2020 року (а.с. 37-39) на підставі якого виписано ордер КС №541949 від 20 лютого 2020 року, на представництво інтересів ОСОБА_3 яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - договір №1002/20-2 про надання правової (правничої) допомоги від 10 лютого 2020 року (а.с. 40-42) на підставі якого виписано ордер КС №541950 від 20 лютого 2020 року. По своїй суті підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва, яке у даному випадку здійснюється адвокатом Журавель Р.О. Згідно із статтею 26 Закону України № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. 12 квітня 2019 року Радою адвокатів України прийнято рішення № 41 «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції». Положення набирає чинності з 12 квітня 2019 року та згідного із пунктами 4-6 цього рішення: дозволено адвокатам України в строк до 1 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону; типова форма ордеру, виготовлена друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, діє після 1 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні); визнано таким, що втратило чинність Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, крім Додатка № 1 до Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, та пункту 18 Положення, які діють до 1 січня 2022 року. Згідно із цим Положенням ордер встановленої форми є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону № 5076-VI. Відповідно до статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами. За змістом вищенаведеного, ордер є документом, що посвідчує повноваження адвоката із переліком прав, що наведені у цитованій статті 20 Закону № 5076-VI. За пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Зазначена норма, в контексті обставин даної справи, підлягала застосуванню у випадку, коли до позовної заяви не додано доказу, який міг би підтвердити повноваження діяти в інтересах позивачів чи іншого заявника у справі. Отже, районний суд неправильно застосував положення статті 185 ЦПК України та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви. Крім того, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що у позовній заяві ставиться питання про зняття арешту з майна, накладеного ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 25 березня 2009 року в порядку забезпечення позову. Тому суду першої інстанції необхідно надати оцінку, чи підлягає розгляду питання про зняття такого арешту у порядку окремого позовного провадження. Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду щодо повернення позовної заяви про зняття арешту з майнає необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, тому відповідно до статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 березня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду. Головуючий Судді