Постанова 4824 № 758/12443/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи №758/12443/16-ц номер апеляційного провадження: 22-ц/824/6419/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 липня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: Судді- доповідача Білич І.М. суддів Іванченка М.М., Коцюрби О.П. при секретарі Кемському В.В. за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року, постановлену під головуванням судді Подільського районного суду м. Києва Ларіонової Н.М., у цивільній справі № 758/12443/16-ц за клопотанням ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 , про визнання недійсними договорів дарування та визнання права власності в порядку спадкування за законом. в с т а н о в и л а: У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 , про визнання недійсними договорів дарування та визнання права власності в порядку спадкування за законом. В ході розгляду справи 21.10.2016 року Подільським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою частково задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, накладено арешт на: - 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який складає загальною площею 190,5 кв.м., житловою площею 69,3 кв.м.; - 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який складає загальною площею 190,5 кв.м., житловою площею 69,3 кв.м.; - 1/6 частину земельної ділянки 0,062 га, кадастровий номер: 8000000000:85:488:0010, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - 1/3 частину земельної ділянки 0,062 га, кадастровий номер: 8000000000:85:488:0010, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 21.10.2016 року. Посилаючись на те, що заходи забезпечення позову вжиті на підставі завідомо неправдивих відомостей, наданих позивачем суду, та діють уже три роки, чим, на думку відповідача, грубо порушуються її права як власника майна. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду, відповідач подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просила скасувати ухвалу про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову. Посилаючись на те, що заходи забезпечення позову були вжиті судом безпідставно, з урахуванням неправдивих та недопустимих доказів, поданих позивачем. Заява про забезпечення позову не містила пропозицій щодо зустрічного забезпечення, що є порушенням норм процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу подано не було. У судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити. Інші учасники справи будучи повідомленими про розгляд справи у встановленому законом порядку в судове засідання не з`явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили. Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність незявившихся осіб в силу вимог ст. 372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Статтею 158 ЦПК України встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує. Тобто, підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову. У силу положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку відмови в задоволенні позовних вимог, заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч.ч. 9-10 ст. 158 ЦПК України). Цивільна справа, в межах якої вжито заходів забезпечення позову, на час постановлення оскаржуваної ухвали, залишається не розглянутою по суті. Крім того, заявником не надано суду доказів того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування заходів забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги в частині недопустимості доказів, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, щодо відсутності можливості встановлення відношення відповідача до надання суду першої інстанції доказів, відсутність причинно - наслідкового зв`язку у обставинам, наданих позивачем; умисного подання завідомо неправдивих та недопустимих доказів ( відсутнє фактичне доведення розміщення ОСОБА_1 оголошення на сайті; у фіктивних побоюваннях позивача повністю відсутня хронологічна та логічна обгрунтованість, а також причинно - наслідковий зв`язок з дійсними діями ОСОБА_1 ; наявний беззаперечний факт фальсифікації позивачем оголошення на сайті, яке самим же позивачем долучено до заяви про забезпечення позову від 06.10.2016 року з метою введення суду в оману для накладення арешту на спірне нерухоме майно) - на думку колегії суддів, зводяться до незгоди відповідача з правомірністю вжиття судом заходів забезпечення позову, а отже могли бути підставою для оскарження ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, а не подання заяви про скасування таких заходів. При цьому слід зазначити, що ОСОБА_1 вже оскаржувала ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21.10.2016 року про забезпечення позову. Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.01.2017 року апеляційну скаргу відповідача відхилено, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Тим самим надано правову оцінку доводам скаржника щодо неналежності та недопустимості доказів, поданих позивачем, при вирішенні судом питання про забезпечення позову. Апеляційним судом вказувалось, що між сторонами дійсно виник спір з приводу майна, на яке накладено арешт, заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач є співмірними із заявленими вимогами, і невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду в справі. Не ґрунтуються на нормах діючого законодавства і доводи апеляційної скарги про не зазначення позивачем пропозиції щодо зустрічного забезпечення, оскільки процесуальний закон в редакції, чинній на момент подання заяви про забезпечення позову, не передбачав інституту зустрічного забезпечення. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема. Керуючись ст. ст. 368, 372, 374, 375 , 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з д моменту складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 08 липня 2020 року. Суддя-доповідач: Судді: